Справа № 521/16926/16-ц

Провадження № 2/521/1275/18

У Х В А Л А

25 вересня 2018 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого        – судді Гуревський В.К.

за секретаря                - Ардаковська А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 клопотання представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 про витребування доказів у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_5 юстиції Сполучених Штатів Америки, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України, Генерального секретаріату Інтерполу, третя особа: Посольство Сполучених Штатів Америки, про відшкодування шкоди завданої незаконними діями, -

        в с т а н о в и в :

В ОСОБА_6 районному суді міста ОСОБА_1 перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_5 юстиції Сполучених Штатів Америки, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України, Генерального секретаріату Інтерполу, третя особа: Посольство Сполучених Штатів Америки, про відшкодування шкоди завданої незаконними діями.

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 надав до суду клопотання про витребування доказів по цій справі шляхом зобов’язання: - Служби безпеки України надати суду відповідний документ, що підтверджує повноваження спеціального агента Лосанджелеського відділу ФБР США ОСОБА_7 на прийняття 07 травня 2010 року предметів та документів, які були вилучені під час проведення обшуків 24 червня 2009 року у м. Одеса у ОСОБА_2; - Державної прикордонної служби України надати суду відомості про перетин у 2010 році державного кордону України спеціальним агентом Лосанджелеського відділу ФБР США ОСОБА_7 (громадянином США ОСОБА_7); - Генеральної прокуратури України документ (форма «Е»), що підтверджує передання Генеральною прокуратурою України до ОСОБА_5 юстиції США документів, предметів та комп’ютерної техніки, вилучених 16 січня 2016 року у ОСОБА_2; - Генеральної прокуратури України надати суду копії листів (переписку) між Генеральною прокуратурою України та ОСОБА_5 юстиції США щодо виконання запитів компетентних органів США, пов’язаних з вилученням у 2009 та 2016 роках у ОСОБА_2 комп’ютерного обладнання та документів, подальшого передання такого обладнання та документів представникам запитуючої держави (США); - Генеральної прокуратури України надати суду копії листів (переписку) між Генеральною прокуратурою України та ОСОБА_5 юстиції США щодо якнайшвидшого повернення переданих документів, предметів та комп’ютерної техніки, вилучених у 2009 та 2016 роках у ОСОБА_2, обґрунтовуючи своє клопотання таким.

Відповідачі ОСОБА_5 юстиції Сполучених Штатів Америки, Служба безпеки України, Генеральна прокуратура України та Генеральний секретаріат Інтерполу, зазначають, що факт передачі співробітником СБУ співробітнику ФБР США (Запитуваної сторони) майна та документів, вилучених під час проведення обшуків 24 червня 2009 року підтверджується формою «Е» (копія міститься у матеріалах справи, т. 1, а. с. 173-175) та актом приймання-передачі від 07 травня 2010 року (копія міститься в матеріалах справи, т.1 а. с. 176-178). Відповідно, до вказаних вище документів 07 травня 2010 року старший слідчий в ОВС - криміналіст кримінального слідчого відділу 2 Управління Головного слідчого управління СБУ підполковник юстиції ОСОБА_6 передав, а спеціальний агент Лосанджелеського відділу ФБР США ОСОБА_7 прийняв предмети та документи, які були вилучені під час проведення обшуків 24 червня 2009 року у м. Одеса. Однак, відповідно до листа Генеральної прокуратури України № 31 березня 2010 року № 14/2-31676-09 (№ 14/2-31802-09), адресованого першому заступнику начальника Головного управління Служби безпеки України генерал-майору юстиції ОСОБА_8, Генеральна прокуратури України дозволила отримати від СБУ предмети, вилучені при виконанні запитів про надання правової допомоги спеціальним оперпрацівникам Секретної Служби США.

Відповідно до пункту 2 статті 15 Договору між Україною та Сполученими Штатами Америки про взаємну правову допомогу у кримінальних справах 1998 року, при фактичній передачі американській Стороні вилучених предметів, органами СБУ повинні бути заповнені посвідчення, передбачені формою «Е» щодо вилучених предметів. Відповідно до відомостей з веб-порталу «Вікіпедія»: Федеральне бюро розслідувань - агентство Міністерства юстиції США, яке служить у ролі федерального кримінального слідчого органу і внутрішньої розвідки. Секретна служба США - це федеральне агентство США, підпорядковане міністерству внутрішньої безпеки США. З огляду на викладене вище, випливає, що співробітником СБУ було передано належні Позивачу предмети не уповноваженій на те особі. Крім того, вказані обставини викликають сумнів чи взагалі належні Позивачу предмети було передано СБУ до США. З огляду на та такі обставини є необхідність витребувати у СБУ відповідний документ, що підтверджує повноваження спеціального агента Лосанджелеського відділу ФБР США ОСОБА_7 на прийняття предметів та документів, які були вилучені під час проведення обшуків 24 червня 2009 року у м. Одеса. Також, для встановлення обставин справи є необхідність витребувати з Державної прикордонної служби України відомості про перетин державного кордону України у 2010 році спеціальним агентом Лосанджелеського відділу ФБР США ОСОБА_7 (громадянином США ОСОБА_7).

Щодо предметів, вилучених у Позивача 16 січня 2016 році, то вони, відповідно до наявного в матеріалах справи листа УСБУ в Одеській області № 6/896 від 12 лютого 2016 року, були передані до управління міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України (Т. 1. арк. 176-178). Відповідно до листа № 14/3-31676-09 від 16 червня 2016 року, наявного в матеріалах справи Генеральною прокуратурою України було повідомлено, що на виконання запитуваних дій, співробітниками Служби безпеки України вилучено значну кількість документів, предметів та комп'ютерної техніки. Зазначені предмети та документи в подальшому Генеральною прокуратурою України за посередництва Посольства США в Україні передані до ОСОБА_5 юстиції США. Водночас, Генеральною прокуратурою України не було надано жодного документа на підтвердження зазначених обставин, посилаючись на те, що кримінальним процесуальним законодавством України не передбачено надання підтверджуючих документів щодо передачі вилученого майна. Відповідно до ст. 15 Договору, укладеного між Україною та Сполученими Штатами Америки про взаємну правову допомогу у кримінальних справах у разі коли це визначено в запиті, кожна офіційна особа в Запитуваній Державі, у якої знаходиться на зберіганні вилучений предмет, підтверджує Формою, яка додається до запиту. Ідентичність предмета та тривалість зберігання, а також про будь-які зміни стану предмета. Такі посвідчення є допустимими в Запитуючій Державі як докази їх змісту. З викладеного вище випливає, що немає жодного належного документального підтвердження (форма «Е») передання до ОСОБА_5 юстиції США документів, предметів та комп'ютерної техніки, вилучених 16 січня 2016 року у Позивача.

У своїх запереченнях Генеральна прокуратура України також стверджує, що питання повернення до України вилученого майна перебуває на контролі у Генеральній прокуратурі України і Генеральна прокуратура України зверталась до ОСОБА_5 юстиції США з листами про якнайшвидше повернення переданих предметів. Проте, жодних документів, які б підтвердили вказані обставини до суду не надано. З огляду на викладене, є нагальна необхідність витребувати у Генеральної прокуратури України: - документ (форма «Е»), що підтверджує передання Генеральною прокуратурою України до ОСОБА_5 юстиції США документів, предметів та комп'ютерної техніки, вилучених 16 січня 2016 року у ОСОБА_2; - копії листів (переписку) між Генеральною прокуратурою України та ОСОБА_5 юстиції США щодо виконання запитів компетентних органів США, пов’язаних з вилученням у 2009 та 2016 роках у ОСОБА_2 комп’ютерного обладнання та документів, подальшого передання такого обладнання та документів представникам запитуючої держави (США), а також копії листів (переписку) між Генеральною прокуратурою України та ОСОБА_5 юстиції США щодо якнайшвидшого повернення переданих предметів власникам. Самостійно отримати перелічені вище відомості та документи у ОСОБА_2 немає можливості, адже на його неодноразові запити Генеральною прокуратурою України не було надано жодного документа, посилаючись на те, що кримінальним процесуальним законодавством України не передбачено надання підтверджуючих документів щодо передачі вилученого майна. Що стосується отримання відомостей з Державної прикордонної служби України, то такі відомості про особу є конфіденційною інформацію. Відповідно до Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувана інформація може бути надана на виконання судового рішення про витребування зазначеної інформації.

Представник Служби безпеки України заперечував проти задоволення клопотання, просив залишити його без задоволення, посилаючись на таке.

Заявляючи вказане вище клопотання в частині вимог до СБУ, представник позивача безпідставно ставить під сумнів факт передачі СБ України до США предметів, вилучених у позивача під час обшуків у 2009 році, оскільки предмети, вилучені згідно протоколів обшуків, проведених 24 червня 2009 року на підставі постанов Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2009 року, частково були повернуті ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а частково були передані за міжнародною угодою ФБР США для подальшого розслідування. Вказана обставина була встановлена рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2012 року по справі №1527/2-355/11 (копія міститься у матеріалах справи, т. 1 арк. справи 220) за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до СБ України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державне Казначейство України, Прокуратура Суворовського району м. Одеси про відшкодування шкоди, завданої позивачам незаконними діями органів дізнання.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, факт передачі СБ України до США предметів, вилучених у позивача під час обшуків у 2009 році, встановлений зазначеним вище рішенням суду, що набрало законної сили і доказуванню не підлягає.

Також представник СБ України звертає увагу суду на пропуск строку звернення до суду з позовною вимогою про повернення майна, вилученого у позивача під час проведенні обшуків у 2009 році, оскільки відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Наслідки спливу позовної давності визначаються ст. 267 ЦК України, за приписами ч. 4 якої, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові в частині цих вимог. Окремо слід звернути увагу на порушення представником позивача строків подачі вище згадуваного клопотання та на відсутність у його тексті належного обґрунтування неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. В свою чергу, ч. 2 ст. 83 ЦПК України визначається, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Таким чином, враховуючи зазначене, клопотання про витребування доказів підлягає залишенню без задоволення на підставі ч. 1 ст. 84 ЦПК України.

Разом з тим, подання представником позивача вище згадуваного клопотання може бути розцінено, як зловживання процесуальним правом, яке має на меті затягування розгляду цієї справи. Крім того, зазначене клопотання про витребування доказів є необґрунтованим. Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Втім, представник позивача, адвокат ОСОБА_1, обґрунтовуючи необхідність витребування доказів у СБ України, посилається на відомості з веб-порталу «Вікіпедія», які на думку представника СБ України не відповідають вимогам достовірності доказів і не підлягають врахуванню під час розгляду вище згадуваного клопотання. Разом з тим, саме клопотання про витребування доказів в частині вимог до СБ України, не відповідає ч. 2 ст. 84 ЦПК України, оскільки не містить підстав, з яких випливає, що документ, який посвідчує повноваження спеціального агента Лосанджелеського відділу ФБР США ОСОБА_11, має бути наявним саме у СБ України, також вказане клопотання не містить відомостей про вжиття представником позивача заходів, направлених на самостійне отримання ним такого доказу та (або) не зазначено причини неможливості його самостійного отримання.

Дослідивши клопотання щодо витребування доказів, розглянувши матеріали справи, суд вважає заявлене клопотання таким, що не підлягає задоволенню.

Докази, які просить витребувати представник позивача у Служби безпеки України, а саме відповідного документу, що підтверджує повноваження спеціального агента Лосанджелеського відділу ФБР США ОСОБА_7 на прийняття 07 травня 2010 року предметів та документів, які були вилучені під час проведення обшуків 24 червня 2009 року у м. Одеса у ОСОБА_2, у Державної прикордонної служби України надати суду відомості про перетин у 2010 році державного кордону України спеціальним агентом Лосанджелеського відділу ФБР США ОСОБА_7 (громадянином США ОСОБА_7), тобто мова йде мсаме про повноваження цього представника та факту перетину ним кордону.

Відповідно до наданих стороною відповідачів доказів СБ України передала до США предмети, вилучені у позивача під час обшуків у 2009 році, на підставі постанов Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2009 року.

Предмети, вилучені у позивача частково були повернуті ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а частково були передані за міжнародною угодою ФБР США для подальшого розслідування. Вказана обставина була встановлена рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2012 року по справі №1527/2-355/11 (копія міститься у матеріалах справи, т. 1 а. с. 220) за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до СБ України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державне Казначейство України, Прокуратура Суворовського району м. Одеси про відшкодування шкоди, завданої позивачам незаконними діями органів дізнання.

За цим рішенням встановлено, що вказані факти підтверджені копіями постанов суду, копіями протоколів обшуків, та копіями актів прийому-передач.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За вкладених обставин з задоволенні клопотання позивача про витребування доказів слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 43, 76-84 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_10 ОСОБА_3 ОСОБА_4 про витребування доказів у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_5 юстиції Сполучених Штатів Америки, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України, Генерального секретаріату Інтерполу, третя особа: Посольство Сполучених Штатів Америки, про відшкодування шкоди завданої незаконними діями - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.

СУДДЯ В.К. Гуревський

25.09.2018