АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Кварталової A.M.,
суддів - Левенця Б.Б., Плавич Н.Д.
при секретарі - Чебан Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області та Державного Казначейства України за участю 3-ї особи, що не заявляє самостійні вимоги, Управління Державного Казначейства України в Одеській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області на рішення Київського районного суду м. Одеси від ІНФОРМАЦІЯ_1року,
встановила:
ІНФОРМАЦІЯ_2 року представник позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області, третьої особи Державного Казначейства України, Управління Державного Казначейства України в Одеській області про стягнення матеріальної шкоди в сумі 2582 грн. та моральної шкоди в сумі 10 000 грн. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року на автодорозі Одеса-Рені сталася ДТП, внаслідок якої його автомобіль, в якому він перевозив будівельні матеріали, неправомірно утримувався на арешгмайданчику , а післ*: повернення автомобіля з арештмайданчика у кузові будівельних матеріалів не було. Тому на підставі ст.ст.41,56 Конституції України, ст.ст. 1166,1167,1172 ЦК України просив стягнути з Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області матеріальну та моральну шкоду , зобов'язавши Управління Державного Казначейства України в Одеській області перерахувати вищевказані суми на рахунок позивача.
До участі в якості третьої особи судом притягнуте Управління Державного Казначейства Україні(а.с.34-зворот).
Головуючий в 1 інстанції - суддя Кравець О.О. Справа № 22ц-365/2007
Суддя-доповідач- Кварталова А.М. Категорія-22
Представник відповідача Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області, позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просив відмовити.
Справа розглянута у відсутність представника Державного Казначейства України.
Представник Управління Державного Казначейства України в Одеській області позов не визнав.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від ІНФОРМАЦІЯ_1 року позовні вимоги ОСОБА_1задоволені частково. Суд стягнув з Держави України , в особі уповноваженого органу з питань казначейської форми обслуговування Державного бюджету України - Державного Казначейства України на користь ОСОБА_1відшкодувати моральну шкоду, заподіяну неправомірними діями співпрацівників УДАЇ в розмірі 5000 грн. В інших вимогах відмовив. Стягнув з Управління ДАІ ГУМВС України на користь ОСОБА_1судові витрати у розмірі 58,50 грн.
В апеляційній скарзі апелянт Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області просить скасувати рішення суду і ухвалити нове , яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом були порушені норми матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла колегії суддів зміст оскаржуваного рішення, мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог і доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення на неї учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково.
За змістом ч. З ст. З 03 ЦПК України апеляційний суд не обмеженні і доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, тобто коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повно і всебічно з'ясував обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, що були досліджені в судовому засіданні, вирішив справу згідно із законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 року представник позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області, третьої особи Державного Казначейства України, Управління Державного Казначейства України в Одеській області про стягнення матеріальної шкоди в сумі 2582 грн. та моральної шкоди в сумі 10 000 грн. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року на автодорозі Одеса-Рені сталася ДТП , внаслідок якої автомобіль ОСОБА_1, в якому він перевозив будівельні матеріали, неправомірно утримувався на арештмайданчику, а після повернення автомобіля з арештмайданчика у кузові будівельних матеріалів не було, тому на підставі ст.ст.41,56 Конституції України, ст.ст. 1166,1167,1172 ЦК України він просив стягнути з Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області матеріальну та моральну шкоду , зобов'язав Управління Державного Казначейства України в Одеській області перерахувати вищевказані суми на рахунок позивача.
Задовольняючи позовні вимоги позивача про стягнення моральної шкоди з третьої особи -Державного Казначейства України, суд посилається на те, що згідно ст.25 Закону України" Про міліцію", ст.48 Бюджетного Кодексу України позивач має право на відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн. заподіяної неправоміряими діями співпрацівників Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області з Державного Казначейства України.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що суд стягнув моральну шкоду в сумі 5000 грн. з третьої особи - Державного Казначейства України, що непередбачено законом, не притягнув їх до участі в справі в якості відповідача, розглянув справу у судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_1р. за відсутності представника Державного Казначейства України , чим порушив вимоги ст. 169 ЦПК України і що відповідно до ст.311 ч.І п.3,4 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду.
Заява Державного Казначейства України від ІНФОРМАЦІЯ_4р. про розгляд справи в їх відсутність , не позбавляє суд першої інстанції обов'язку повідомляти сторони про розгляд справи на ІНФОРМАЦІЯ_1р. відповідно до вимог ст.ст. 74-76 ЦПК України.
Крім того, висновок суду не можна визнати законним і обґрунтованим, с скільки суд неповно з'ясував обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, не з'ясував належним чином характер даних правовідносин, правові норми, які їх регулюють, сторони в цих правовідносинах , їх права та обовязки, межі відповідальності відповідно заявлених позивачем вимог.
Оскільки суд першої інстанції юридичну сутність правовідносин сторін не з'ясував, норми матеріального закону, які регулюють правовідносини сторін правильно не встановив, та в порушення ст.213 ЦПК України, не виконав правила змагальності сторін, які передбачені ст. 10 ЦПК України, тому суд апеляційної інстанції не вправі виконувати функції суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати наведене,
належить правильно з'ясувати коло учасників процесу та всі обставини справи, залучити
до участі в справі всіх осіб, на чиї права і обов'язки може вплинути рішення, характер
правовідносин, наявність або відсутність порушення права за захистом якого спрямоване звернення до суду, та постановити справедливе і законне рішення.
Підстав для ухвалення нового рішення немає, оскільки порушення процесуального
права перешкоджають суду апеляційної інстанції дослідити нові докази чи обставини, які
не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст.218, 303, 311 п.1 ч.3,4, 315,317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
ухвалила:
Апеляційну скаргу Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від ІНФОРМАЦІЯ_1 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду, іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.