Справа № 127/10826/18

Провадження № 2/127/1853/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2018 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

при секретарі Конецул О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Альянс Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про припинення договору поруки,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в травні 2018 року до суду з позовом до КС «Альянс Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про припинення договору поруки.

Позов мотивований тим, що 30.01.2008 року між КС «Альянс Україна» та ОСОБА_3 укладено договір кредиту № 027-08кЛт, за яким позичальникові був наданий кредит у розмірі 10000,00 грн. Також 30.01.2008 року на забезпечення виконання зобов'язань було укладено договір поруки № 027-08кзпЛт, за яким ОСОБА_1 взяв на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_3

Кредитна спілка свої зобов'язання з надання кредиту за договором виконала, проте ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань за договором не виконав.

У кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений: строком повного погашення кредиту є 30.01.2011 року.

Однак у зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором КС «Альянс Україна» відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України використав право достроково стягнути з позичальника та поручителя заборгованість за кредитним договором, надіславши 26.11.2008 року вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів.

Згідно з вихідного номеру на заяві про видачу судового наказу КС «Альянс» Україна звернулася до суду 28.04.2010 року. Тобто кредитор мав право звернутися до ОСОБА_1 з позовом або заявою про видачу судового наказу про виконання зобов'язань покладених на нього договором поруки з 26.11.2008 року по 26.06.2008 року, але в порушення ч. 4 ст. 559 ЦК України звернувся лише 28.04.2010 року, чим пропустив строк на таке звернення. Так як пред'явивши вимогу 26.11.2008 року про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання (до 12.12.2008 року) й був зобов'язаний пред'явити позов або заяву про видачу судового наказу до ОСОБА_1 протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

У зв'язку з вищенаведеним ОСОБА_1 звернувся до суду та просив припинити поруку відповідно до договору поруки № 027-08кзпЛт, укладеного 30.01.2008 року між КС «Альянс Україна» та ОСОБА_1, за яким поручитель зобов'язаний відповідати за виконання зобов'язань ОСОБА_3 по кредитному договору 027-08кзЛт від 30.01.2008 року та стягнути судовий збір.

Представник позивача ОСОБА_1ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник КС «Альянс Україна» просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю та пропуском строку давності, надавши суду відзив, який мотивований тим, що твердження позивача про те що позичальник звернувся до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з вимогою про дострокове повернення всього кредиту не відповідає дійсності. В даній вимозі ніякої вимоги щодо повернення всього кредиту та всіх процентів за весь час дії договору немає.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак повідомлявся належним чином.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 30.01.2008 року між КС «Альянс Україна» та ОСОБА_3 укладено договір кредиту № 027-08кЛт, за яким позичальникові був наданий кредит у розмірі 10000,00 грн. Також 30.01.2008 року на забезпечення виконання зобов'язань було укладено договір поруки № 027-08кзпЛт, за яким ОСОБА_1 взяв на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_3

Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Виконання сторонами зобов'язання - це здійснення ними дій з реалізації прав і обов'язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором.

Отже, основне зобов'язання - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов'язки сторін кредитного договору.

Як встановив суд, відповідно до п. 2.1 договору поруки № 027-08кзЛт, поручитель бере на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_3, що впливають із договору кредиту № 027-08кзЛт від 30.01.2008 року.

Відповідно до п. 2.3 договору кредиту № 027-08кЛт від 30.01.20018 року позичальник зобов'язується повернути кредит та проценти за його користування до 30.01.2011 року.

Пунктом 3.3 даного договору, сторони домовились, що погашення кредиту здійснюватиметься щомісячно до 28 числа кожного місяця.

Отже, сторони встановили не лише строк дії договору, а й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до позичальника про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 цього Кодексу) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, можна зробити висновок, що у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначене періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 червня 2018 року (провадження № 14-145цс18).

Зі змісту кредитного договору вбачається, що кредит повертається щомісячно рівними частинами у розмірі 277,78 грн. не включаючи проценти за користування кредитом, які сплачуються окремо.

Згідно з договором поруки від 30.01.2008 року відповідальність поручителя настає у випадку коли боржник не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання згідно договору кредиту.

26.11.2008 року КС «Альянс Україна» надіслала на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 рекомендованими листами з повідомленням письмові вимоги про сплату боргу. Вимогу від 26.11.2008 року за № 5440/ю отримано особисто ОСОБА_1, що видно з повідомлення пошти від 26.11.2008 року № 5825087.

Суд вважає, що дана вимога не є вимогою про дострокове повернення всього кредиту, а містить інформацію щодо заборгованості станом на 24.11.2008 року.

Також згідно судового наказу Літинського районного суду Вінницької області від 06.05.2010 року в справі № 2-н-54 стягнуто солідарно заборгованість як з боржника ОСОБА_3, так і з поручителя ОСОБА_1

Посилання позивача на сплив шестимісячного терміну пред'явлення вимоги до поручителя не можуть бути прийняті судом, оскільки це стосується лише випадків, коли в договорі поруки не вказано термін його виконання, а в спірному договорі вказане є, а саме: п. 4.1. договору поруки, договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами умов даного договору.

В договорі поруки вказано, що поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений. При цьому відповідно до умов договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним узгодженням в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи повернення кредиту, виплату процентів за користування кредитом, сплату додаткових процентів, відшкодування збитків.

Також слід зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Положенням статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, якими передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 Цивільного кодексу України).

У випадку невиконання боржником зобов'язання за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники відповідно до вимог ст. ст. 610, 554 ЦК України. Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 543 ЦК України, солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, поки зобов'язання не буде погашено повністю.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, підпис поручителя підтверджує його вільне волевиявлення щодо прийняття умов договору поруки та вказує, що особа осмислила всі істотні та інші умови кредитного договору і в повній мірі усвідомлює усі правові наслідки невиконання позичальником грошового зобовязання .

Відповідно до ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 632 ЦК України, договір укладений сторонами, має умови, які повинні виконуватися. Позивач, зі свого боку, погодився з такими умовами договору, підписавши договір особисто.

Договори про надання кредиту та поруки укладаються на власний розсуд кредитора і позичальника та з урахуванням вимог цивільного, банківського законодавства та вказаних правил.

Також представником КС «Альянс Україна» було заявлено клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності.

Відповідно до ст. ст. 256, 257, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно положень ст. 267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як вбачається з правової позиції Верхвоного Суду України у справі за № 6-309цс15, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

В роз'ясненнях, що містяться в п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року передбачено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Аналізуючи все наведене, суд дійшов до висновку про те, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню саме в зв'язку з необгрунтованістю позовних вимог. Суд вважає, що відповідачем не обгрунтовано, що позивачем ОСОБА_1 пропущено строк саме з моменту, коли він довідався про порушення своїх прав.

В звязку з відмовою в задоволенні позову судові витрати залишити без відшкодування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 524, 526, 543, 554, 554, 559, 598, 607, 626, 627, 629, 632, 638, 651, 1051, 1054-1056 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Альянс Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про припинення договору поруки відмовити.

Судові витрати залишити без відшкодування.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач Кредитна Спілка «Альянс Україна», код ЄДРПОУ 2685767, адреса: м. Вінниця, вул. Черняховського, 6.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2.

Суддя