ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

27 серпня 2018 року                                                                          Справа №  923/342/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні справу      

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Дніпровський" (село Першотравневе Нікопольського району Дніпропетровської області),

до Державного агентства автомобільних доріг України в особі Служби автомобільних доріг у Херсонській області (місто Херсон),    

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 (Дніпропетровська область, Нікопольський район, село Чкалове),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" (місто Херсон),

про стягнення 265 404 грн. 59 коп.,

за участю представників

позивача: ОСОБА_3, представник, дов. від 04.01.18 р.,

відповідача: ОСОБА_4, предстанвик, дов. № 48 від 20.02.18 р.,

третьої особи на стороні позивача: не прибув,

третьої особи на стороні відповідача: ОСОБА_4, адвокат.

У квітні 2016 року до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Дніпровський" про стягнення з Державного агентства автомобільних доріг України в особі Служби автомобільних доріг у Херсонській області 265 404,59 грн. матеріальної шкоди  на підставі статей 16, 22, 1166 Цивільного кодексу України, статей 10, 11, 13 Закону України "Про автомобільні дороги", статей 9, 24 Закону України "Про дорожній рух".

Ухвалою Господарського суду Херсонської області  від 28.04.2016 до участі у справі залучено другого відповідача - ДП “Херсонський облавтодор”.

17.05.2016 ТОВ “Птахокомплекс “Дніпровський” звернулося до місцевого господарського суду  із заявою, в якій просило залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ДП “Херсонський облавтодор”.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.05.2016 здійснено процесуальну заміну другого відповідача - ДП “Херсонський облавтодор” третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, провадження у справі зупинено у зв'язку з призначенням судової автотоварознавчої експертизи, на розгляд якої поставлено такі питання: "Яка вартість відновлювального ремонту автомобіля SCANIA 380, реєстраційний номер НОМЕР_1, пошкодженого внаслідок ДТП від 28.08.2015? Чи пов'язані відновлювальні (ремонтні) роботи, проведені ТОВ “Дніпро-скан-сервіс” із пошкодженнями, отриманими автомобілем SCANIA 380, реєстраційний номер НОМЕР_1, із ДТП, яка відбулася за його участю 28.08.2015?"

31.10.2016 до суду першої інстанції надійшло повідомлення про неможливість надання висновку судової експертизи № 457/467 від Миколаївської філії Одеського НДІСЕ.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.11.2016 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 24.11.2016 року залишено без змін.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції. У відповідності до положень п. 9 Розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Постановою Верховного суду від 22.05.2018 року касаційну скаргу ТОВ "Птахокомплекс "Дніпровський" задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 року і рішення господарського суду Херсонської області від 24.11.2016 року у справі № 923/342/16 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

У зв'язку з передачею справи на новий розгляд, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 923/342/16, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.18 справу передано судді Гридасову Ю.В.

Ухвалою від 18.06.18 справу прийнято до провадження суддею Гридасовим Ю.В. та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні, за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін, на 11.00 годину 17.07.2018.

Ухвалою у справі від 17.07.18 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 (Дніпропетровська область, Нікопольський район, село Чкалове), встановлено строк третій особі на стороні позивача для надіслання (надання) до суду письмових пояснень.

Ухвалою суду, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання 17.07.18, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розглляду по суті у судовому засіданні 14.08.18 об 11 годині 30 хвилин.

Розгляд справи у судовому засіданні відкладався з 14.08.18 до 10.00 години 27.08.18, відповідна ухвала суду занесена до протоколу судового засідання від 14.08.18.

У судовому засіданні 27.08.18 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Позивач у позовній заяві посилається на наступні обставини:

28.08.2015 на 19 км + 900 м автомобільної дороги Т-0403  (Мар'янське - Берислав) відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП) за участю автомобіля MITSUBISHI LANCER, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля SCANIA 380, реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом, реєстраційний номер НОМЕР_3, які належать ТОВ   “Птахокомплекс  “Дніпровський”. У результаті ДТП транспортний засіб позивача, його причеп та автомобіль ОСОБА_2 зазнали механічних пошкоджень; вартість відновлювального ремонту автомобіля SCANIA 380, реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 265 404,59 грн (тобто суму, заявлену до стягнення). Позивач наголосив, що спричинення шкоди у спірній сумі сталося через бездіяльність Служби автомобільних доріг у Херсонській області, на яку державою покладено обов'язок з утримання автомобільних доріг у належному стані, яка проте не забезпечила належного технічного стану покриття дороги, не виконала необхідних ремонтних робіт, не встановила попереджувальних знаків.

Представник позивача під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та заперечував проти аргументів відповідача та третьої особи на стороні відповідача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача у письмових поясненнях щодо позовної заяви підтримала позовні вимоги у повному обсязі, пославшись на наступні обставини:

28 серпня 2015 року він на своєму автомобілі MITSUBISHI LANCER, реєстраційний номер НОМЕР_2 разом з родиною рухався по автомобільній дорозі Т-0403 (Мар’янське - Берислав) в напрямку міста Одеса. близько 16-30 годині на 19 км + 900 м автомобільної дороги Т-0403 (Мар’янське - Берислав) потрапив у велику яму, втратив керування над автомобілем і його викинуло на зустрічну смугу руху де в цей час рухався вантажний автомобіль Сканія 380, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належать ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський», в результаті зіткнення, автомобіль Сканія вилетів у кювет, його склало, на автомобілі Сканія в результаті даного ДТП були пошкоджені повністю ліва передня, середня, задня частини автомобіля, а також причіп, автомобіль третьої особи - MITSUBISHI LANCER в результаті ДТП, також отримав значні механічні пошкодження та не підлягає відновленню;

на автомобільній дорозі Т-0403 в районі населених пунктів Мар’янське - Берислав ие були встановлені попереджуючі знаки 1.12 або 1.3 Правил дорожнього руху перед вибоїною;

на думку третьої особи на стороні позивача, причиною зазначеної дорожньо-транспортної пригоди стало порушення правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць посадовими особами, які є відповідальними за утримання зазначеної автомобільної дороги, тому і відшкодовувати шкоду завдану має Служба автомобільних доріг у Херсонській області.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, повідомлена про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвал суду рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу місця проживання, повідомлену цією особою суду, не скористалась своїм правом на участь у вирішенні спору, надіславши письмові почснення з клопотанням про розгляд справи без її участі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить:

замінити первісного відповідача - Службу автомобільних доріг у Херсонській області на належного відповідача – Дочірнє підприємство “Херсонський облавтодор” (далі - ДП “Херсонський облавтодор”);

залучити Службу автомобільних доріг у Херсонській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні належного відповідача - ДП “Херсонський облавтодор”;

відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що обов'язок із відшкодування шкоди у цьому випадку покладається саме на ДП "Херсонський облавтодор" і зазначаючи, що належним доказом розміру збитків, спричинених ДТП, є оцінка майна, проведена спеціальним оцінювачем за участю представника винної сторони.

Представник відповідача під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) заперечував проти позовних вимог та аргументів позивача та третьої особи на стороні позивача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у письмових поясненнях посилається на наступні обставини:

належним доказом розміру збитків, які спричинені внаслідок ДТП в розумінні ст. 77 ГПК України та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» є оцінка майна, проведена спеціальним оцінювачем за участю представника винної сторони;

позивач до справи додав завірені копії документів із судової справи про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме протокол, яким зафіксовано правопорушення, складений органами ДАІ, схема ДТП, пояснення учасників ДТП, постанова Нікопольського райсуду Дніпропетровської області про закриття адмінсправи, однак, в зазначених документах відсутня інформація про технічний стан транспортного засобу позивача після дорожньо-транспортної пригоди;

відповідно до довідки про дорожно-транспортну пригоду № 71307764 від 28.08.2015 зовнішнім оглядом транспортного засобу встановлено, що автомобіль отримав механічні пошкодження: "передня ліва нижня частина", більше інформації про ушкодження за довідкою не вказано, з такого опису, на думку третьої особи на стороні відповідача, неможливо зробити будь-які висновки про стан пошкоджень транспортного засобу;

не підтверджений, на думку третьої особи на стороні відповідача, і заявлений до стягнення розмір 265404 грн. 59 коп. збитків, оскільки зазначена сума фактично понесених позивачем витрат не підтверджена первинними документами;

надані позивачем постанова Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі № 182/7000/15-ц від 21.09.2015 року та постанова Апеляційного суду Дніпропетровської області у тій же справі від 29.10.2015 року, на думку третьої особи на стороні відповідача, не мають преюдиційного значення для справи відповідно до ст. 75 ГПК, оскільки відповідач не приймав участі в зазначеній справі, у вищевказаних рішеннях суди не встановлювали наявність вини в діях відповідача або третьої особи на стороні відповідача, причинний зв’язок між протиправними діями та наслідками, обмежившись лише висновком, про відсутність в матеріалах справи беззаперечних доказів які б підтверджували вину ОСОБА_2 в порушенні Правил дорожнього руху України і свідчили б про наявність в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП;

як стверджує третя особа на стороні відповідача, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, зокрема, про обсяг завданої шкоди, вину саме відповідача в нанесенні заявленої до відшкодування матеріальної шкоди, розміру шкоди, причинного зв'язку між шкодою та діями відповідача, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) заперечував проти позовних вимог та аргументів позивача та третьої особи на стороні позивача.

Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви та клопотання:

17.07.18 письмове клопотання № 827 від 16.07.18 про долучення документів до матеріалів справи, яке задоаолено судом;

14.08.18 письмове клопотання № 844 від 06.08.18 про долучення документів до матеріалів справи, яке задоволено судом.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача під час судового розгляду справи заяви та клопотання не подавались.

Відповідачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви та клопотання:

17.07.18 письмове клопотання № 11-9/995 від 16.07.18 про призначення комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи, яке залишене судом без задоволення у зв’язку з обставинами, що будуть викладені у мотивувальній частині рішення у справі (відсутність причинно-наслідкового зв’язку між бездіяльністю відповідача та завданням матеріальної шкоди (збитків) позивачу), крім того, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача під час судового розгляду справи подані наступні заяви та клопотання:

17.07.18 письмове клопотання від 17.07.18 (додане до письмових пояснень) про зупинення провадження у справі № 923/342/16 до набрання чинності судовим рішенням господарського суду Херсонської області по справі №660/29/16ц за позовом ОСОБА_2 до Державного агентства автомобільних доріг України в особі Служби автомобільних доріг у Херсонській області, м. Херсон, третя особа: ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК» Автомобільні дороги України» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди, зазначене клопотання третьої особи на стороні відповідача, відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, оскільки зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду;

Заслухавши вступне та заключне слово учасників справи, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

28.08.2015 на 19 км + 900 м автомобільної дороги Т-0403  (Мар'янське - Берислав) відбулася ДТП за участю автомобіля MITSUBISHI LANCER, реєстраційний  номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля SCANIA 380, реєстраційний номер НОМЕР_1, із причепом, реєстраційний номер НОМЕР_3, які належать ТОВ   “Птахокомплекс “Дніпровський”, що  підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів. Внаслідок ДТП транспортний засіб позивача, його причеп та автомобіль ОСОБА_2 зазнали механічних пошкоджень.

На місце ДТП були викликані інспектори ДПС, які склали протокол про адміністративне правопорушення від 28.08.2015 № 219591 відносно ОСОБА_2 про порушення пункту 13.1 Правил дорожнього руху України і притягнення до відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 182/7000/15-п провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності  за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях. Цю постанову було залишено без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.10.2015.

В постанові Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.09.2015 по справі № 182/7000/15-п зазначено, що відповідно до схеми ДТП на 19 км + 900 м автомобільна дорога Т-0403 (Мар'янське-Берислав) має ширину 7,5 м. На цій ділянці дороги наявні пошкодження у вигляді чотирьох вибоїн, одна з яких знаходиться на смузі руху автомобіля під керуванням гр. ОСОБА_2В і має розміри довжиною 2,7 м, ширину - 3,7 м та глибину 8 см. Крім того, судом також встановлено, що в напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2 не були встановлені попереджуючі знаки 1.12 або 1.3 Правил дорожнього руху перед вибоїною, що і стало причиною скоєння даної дорожньо-транспортної пригоди. Не погодившись з винесеною 21.09.2015 постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпровської області по справі № 182/7000/15-п, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Зазначена Постанова Нікопольського міськрайониоі суду Дніпропетровської області по справі № 182/7000/15-п набула чинності після перегляду апеляційним судом.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля Сканія 380, реєстраційній номер НОМЕР_1 згідно виставлених рахунків та актів приймання-передачі склала - 265 404,59 грн. (двісті шістдесят п'ять тисяч чотириста чотири гривні 59 копійок). Відновлювальні роботи проводились ТОВ “Дніпро-скан-сервіс”, копії рахунків, актів приймання-передачі та план доручень про перерахування коштів - додаємо до позовної заяви.

Предметом цього судового розгляду є вимога позивача про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у сумі 265 404,59 грн - вартості відновлювального ремонту автомобіля.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено, що автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного та зручного руху транспортних засобів.

Відповідно до статті 7 цього Закону автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності.

Відповідно до положень статті 10 Закону України "Про автомобільні дороги" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади.

Основними обов'язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, розробка та реалізація заходів з безпеки дорожнього руху; забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів з нормативними технічними характеристиками і навантаженням; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами; забезпечення технічного нагляду за станом автомобільних доріг (стаття 11 Закону України "Про автомобільні дороги" у відповідній редакції).

Відповідно до пункту 3 статті 13 Закону України "Про автомобільні дороги" орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць, належить, у тому числі, своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а в разі неможливості -  невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а також компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про дорожній рух" власники доріг або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, що знаходяться у їх віданні. Власники доріг, керівні працівники дорожньо-експлуатаційних організацій несуть відповідальність, в тому числі і кримінальну, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з їх вини.

За змістом пункту 2 Єдиних правил ремонту та утримання автомобільних доріг ремонт і утримання дорожніх об'єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у     загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору.

Пунктом 1 Положення про Державне агентство автомобільних доріг України (далі – Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 10.09.2014 № 439 Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.

Основними завданнями Укравтодору є реалізація державної політики у сфері дорожнього господарства та здійснення державного управління автомобільними дорогами загального користування, здійснення управління об'єктами державної власності (пункт 3 Положення).

Відповідно до пунктів 5, 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об'єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов'язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об'єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об'єктів, забрудненню навколишнього середовища. Власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг.

Відповідно до частини 2 статті 1172 Цивільного кодексу України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Отже, особою відповідальною за своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а в разі неможливості -  невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а також компенсацію витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів - є саме Державне агентство автомобільних доріг України в особі Служби автомобільних доріг у Херсонській області (відповідач у справі), за завданням якого, відповідно до умов договору підряду від 13.02.2015 № 1Д-ОАД/15, укладеного з ДП “Херсонський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (підрядник за договором, третя особа на стороні відповідача у справі) останнє, в період коли сталась зазначена вище ДТП, мало здійснювати поточний ремонт та експлуатаційне утримання, зокрема, і зазначеної ділянки автомобільної дороги загального користування державного значення (19 км + 900 м автомобільної дороги Т-0403  (Мар'янське - Берислав).

Аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства, натомість аргументи, наведені відповідачем, щодо відсутності підстав для задоволення позову, приймаються судом враховуючи наступні обставини.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду наведено у статті 1166 Цивільного кодексу України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.

Статтею 1192 ЦК України встановлено два способи відшкодування шкоди: відшкодування шкоди в натурі (передача речі того ж роду і такої ж якості) та відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Згідно з ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Визначення поняття збитків наводяться, зокрема, у частині другій статті 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв’язок  між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 ЦК України).

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, заподіяною потерпілому, є обов'язковою умовою настання деліктної відповідальності.

Визначення причинного зв'язку як умови деліктної відповідальності є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи (бездіяльністю відповідача у справі) та заподіянням шкоди (позивачу у справі) полягає в тому, що шкода має бути наслідком протиправного діяння саме відповідача у справі, а не якихось інших обставин.

Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями завдавача, а викликана якимись іншими обставинами.

У даній справі протиправна поведінка відповідача, яка створила конкретну можливість завдання шкоди (наявність вибоїн на дорожному полотні та відсутність відповідних дорожніх знаків), перетворила зазначену шкоду у дійсність тільки після приєднання до неї протиправної дії третьої особи на стороні позивача у справі, дії якої не обов’язково могли призвести до виїзду автомобіля НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2 на смугу зустрічного руху та зіткнення з транспортним засобом позивача - SCANIA 380, реєстраційний номер НОМЕР_1, із причепом, реєстраційний номер НОМЕР_3, які належать ТОВ   “Птахокомплекс “Дніпровський”.

Отже, у даному випадку позивачем не доведено наявність юридично значимого безпосереднього причинного зв'язку між протиправною бездіяльністю відповідача, яка створила конкретну можливість завдання шкоди (збитків) позивачу та завданими позивачу збитками, натомість останні безпосередньо пов’язані з діями третьої особи у справі на стороні позивача, які перетворили можливість завдання збитків у дійсність (виїзд третьої особи на стороні позивача на зустрічну смугу та зіткнення з атомобілем позивача) – «безпосередній причинний зв’язок», що виключає цивільно-правову відповідальність відповідача у справі.

Питання залучення до участі у справі в якості відповідача-2 фізичної особи ОСОБА_2, з урахуванням положень ч. 2 ст. 48 ГПК України, виходить за межі юрисдикції господарських судів, визначеної ст. 20 ГПК України.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79  ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З’ясувавши викладені обставини, дослідивши в судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду не були порушені відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України   судові витрати   покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1.           В задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складання повного рішення 05 вересня 2018 р.

Суддя                                                                                                                  Ю.В. Гридасов