РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року                                                                             Справа № 902/637/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О. ,  суддя Павлюк І. Ю.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

ПАТ ОСОБА_1 "Укргазбанк" - адвокат ОСОБА_2, довіреність №60 від 01.02.2018р.,

ОСОБА_3

ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4, ордер №050420 від 21.09.2018р.,

ПП "Гурівецьке"- адвокат ОСОБА_5, ордер ЖТ  №13794  від 11.05.2018р.,

ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" - ОСОБА_6, довіреність  №372  від 02.07.2018р.,

ТзОВ "Вольта Сек'юріті" - ОСОБА_7, довіреність  №03/18 від 03.09.2018р.,

ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги Приватного підприємства "Гурівецьке" (вх. №2024/18 від 30.08.2018р.), Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернокомплекс "Сиваш" (вх. №2025/18 від 30.08.2018р.) та заяву засновника Приватного підприємства "Гурівецьке" ОСОБА_3 про приєднання до апеляційної скарги ПП "Гурівецьке"

на ухвалу господарського суду Вінницької області від 08.08.2018р. у справі №902/637/14 (постановлену у м. Вінниці, повний текст складено 09.08.2018р.)

у справі №902/637/14 (суддя Тісецький С.С.)

за заявою Приватного виробничо-комерційного підприємства "Ятрань"

до Приватного підприємства "Гурівецьке"   

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 08.08.2018р. у справі №902/637/17  поновлено провадження у справі №902/637/14.

Задоволено заяву арбітражного керуючого (розпорядника майна) ОСОБА_9 б/н від 03.08.2018р. (вх. №02.1-50/73/18 від 06.08.2018р.) про забезпечення позову у справі №902/637/14 повністю.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на посівні площі зернових та технічних культур, а саме: озимої пшениці, у кількості 259 га, кукурудзи на зерно у кількості 456 га, соняшнику у кількості 274 га, а також на зібраний від вказаних посівів урожай із дотриманням усіх технологічних циклів по збору, обробці та зберіганню відповідного урожаю за погодженням із арбітражним керуючим (розпорядником майна) ОСОБА_9,  що належить на праві власності ПП "Гурівецьке" та знаходиться на вказаних земельних ділянках.

Зупинено провадження у справі №902/637/14 до повернення справи №902/637/14 до господарського суду Вінницької області.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, боржник ОСОБА_10 підприємства "Гурівецьке" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви арбітражного керуючого (розпорядника майна) ОСОБА_9 від 03.08.2018р. про забезпечення позову у справі №902/637/14.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки процесуальним законодавством не передбачено виносити судові рішення під час зупинення провадження та без матеріалів справи. Скаржник зазначає, що підстав для поновлення провадження у даній справі не було. Судом першої інстанції не враховано, що предметом позовної заяви є визнання недійсними договорів постачання урожаю зерна 2017 року, однак, заходи забезпечення застосовано щодо всіх посівів, а також урожаю зерна 2018 року. Судом не досліджено та не перевірено, що кількість та вид зерна за договорами поставки урожаю 2017 року не ідентична кількості та виду посівів 2018 року. Також судом першої інстанції не враховано, що забезпечення позову згідно оскаржуваної ухвали, спричинить значні майнові збитки власнику майна – ПП "Гурівецьке". Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги, що укладення договорів із ТзОВ "Зернокомплекс "Сиваш" спричинене оперативно-господарською діяльністю, яка не заборонена Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а отримані кошти було спрямовано виключно для ведення господарської діяльності боржника. Враховуючи, що основним видом діяльності та основним джерелом доходу є саме сільськогосподарська продукція (зерно), то вжиття заходів забезпечення (арешт, заборона) щодо абсолютно всіх посівів та всього врожаю фактично повністю припиняє діяльність підприємства.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Гурівецьке" (вх. №2024/18 від 30.08.2018р.) на ухвалу господарського суду Вінницької області від 08.08.2018р. у справі №902/637/17, розгляд скарги призначено на 25.09.2018р.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернокомплекс "Сиваш" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви арбітражного керуючого (розпорядника майна) ОСОБА_9 від 03.08.2018р. про забезпечення позову у справі №902/637/14.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального законодавства.

Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що в заяві про забезпечення позову розпорядник майна не наводить належних обґрунтувань щодо неможливості виконання ПП "Гурівецьке" рішення суду в разі задоволення позову. Крім того, скаржник зазначає, що у разі задоволення позову розпорядника майна боржника, ТзОВ  "Зернокомплекс "Сиваш" необхідно буде повернути ПП "Гурівецьке" майно, отримане за договорами поставки, а ПП "Гурівецьке" повернути ТзОВ  "Зернокомплекс "Сиваш" грошові кошти, отримані за договорами поставки. Тобто, на думку скаржника, належним заходом забезпечення позову з метою захисту, мали б бути заходи, спрямовані на арешт грошових коштів ПП "Гурівецьке".

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернокомплекс "Сиваш" (вх. №2025/18 від 30.08.2018р.) на ухвалу господарського суду Вінницької області від 08.08.2018р. у справі №902/637/17. Об'єднано апеляційні скарги Приватного підприємства "Гурівецьке" (вх. 2024/18 від 30.08.2018р.) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернокомплекс "Сиваш" (вх. 2025/18 від 30.08.2018р.) на ухвалу господарського суду Вінницької області від 08.08.2018р. у справі №902/637/14 в одне апеляційне провадження, розгляд скарг призначено на 25.09.2018р.

03.09.2018р. на адресу суду від засновника Приватного підприємства "Гурівецьке" ОСОБА_3 надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги ПП "Гурівецьке" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 08.08.2018р. у справі №902/637/17.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2018р.  задоволено заяву засновника Приватного підприємства "Гурівецьке" ОСОБА_3 про приєднання до апеляційної скарги ПП "Гурівецьке" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 08.08.2018р. у справі №902/637/17.

          У відзиві на апеляційні скарги арбітражний керуючий ОСОБА_9 просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

У додаткових поясненнях до відзиву арбітражний керуючий ОСОБА_9 просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

У судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник ПП "Гурівецьке" підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у ній.

У судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду ОСОБА_3 та її представник підтримали доводи апеляційної скарги ПП "Гурівецьке".

У судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду ОСОБА_8 підтримав доводи апеляційних скарг.

У судовому засіданні представник ПАТ АБ "Укргазбанк" доводи апеляційних скарг заперечив, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційні скарги – без задоволення.

У судовому засіданні представник ТзОВ "Вольта Сек'юріті" доводи апеляційних скарг заперечив, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційні скарги – без задоволення.

У судовому засіданні представник ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" щодо вирішення апеляційних скарг поклалася на розсуд суду.

24.09.2018р. на адресу суду від ТзОВ "Зернокомплекс "Сиваш" надійшло клопотання, в якому скаржник просить проводити судове засідання без участі представника ТзОВ "Зернокомплекс "Сиваш".  

25.09.2018р. на адресу суду від розпорядника майна ПП "Гурівецьке" ОСОБА_9 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою.

25.09.2018р. на адресу суду від розпорядника майна ПП "Гурівецьке" ОСОБА_9 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням представника розпорядника майна у відпустці.

Відповідно до ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Арбітражний керуючий ОСОБА_9 не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника.

Враховуючи те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, розпорядником майна ОСОБА_9 не доведено, а судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали вирішення справи без його участі, судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання розпорядника майна ОСОБА_9О про відкладення розгляду справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 23.10.2014р. порушено провадження у справі №902/637/14 про банкрутство ПП "Гурівецьке"; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_11

Ухвалою суду від 07.09.2017р. задоволено заяву арбітражного керуючого ОСОБА_11 №02-19/846 від 29.08.2017р., припинено її повноваження як розпорядника майна ПП "Гурівецьке" у справі №902/637/14, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_9

Ухвалою суду від 30.05.2018р. у справі №902/637/14, зокрема, припинено повноваження керівника Приватного підприємства "Гурівецьке" ОСОБА_12 та виконання обов'язків керівника ПП "Гурівецьке" покладено на розпорядника майна ОСОБА_9.

06.08.2018р. до місцевого господарського суду від арбітражного керуючого ОСОБА_9 надійшла позовна заява б/н від 03.08.2018р. (вх. №02.1-36/383/18 від 06.08.2018р.) до ПП "Гурівецьке" та ТОВ "Зернокомплекс Сиваш" про визнання недійсними договорів поставки у справі №902/637/14.

06.08.2018р. до суду першої інстанцїі від арбітражного керуючого (розпорядника майна) ОСОБА_9 надійшла заява б/н від 03.08.2018р. (вх. №02.1-50/73/18 від 06.08.2018р.) про забезпечення позову у справі №902/637/14.

Обґрунтовуючи доводи заяви про забезпечення позову у справі №902/637/14, арбітражний керуючий ОСОБА_9 зазначає наступне.

Згідно акту звіряння, наданого на запит арбітражного керуючого ОСОБА_9 від 06.04.2018р., вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернокомплекс Сиваш" і ПП "Гурівецьке" за період з липня 2014 року по березень 2018 року було укладено значну кількість договорів постачання. Відповідно до яких посадові особи ПП "Гурівецьке" відчужили ТОВ "Зернокомплекс Сиваш" продукції на загальну вартість 27 509 641,62 грн., що підтверджується актами звіряння взаємних розрахунків між ТОВ "Зернокомплекс Сиваш" і ПП "Гурівецьке" за період липень 2014 року - грудень 2016 року та за період січень 2016 року - березень. Кожна угода значно перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на момент її укладення. Зокрема, впродовж 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернокомплекс Сиваш" і ПП "Гурівецьке" було укладену значну кількість договорів постачання, за якими посадові особи ПП "Гурівецьке" відчужували зерно урожаю 2017 року. Загальна сума розтрати керівником ОСОБА_3 вищезазначеного майна становить 12405794,52 грн., тобто на вказану суму було завдано збитки підприємству, адже вказані кошти могли бути направлені на погашення заборгованості перед численними кредиторами. Згідно фінансового звіту боржника, балансова вартість активів на кінець звітного періоду на 31.12.2017р. складає 15 340 080 грн. Тобто, сума угоди, що укладається виключно за погодженням з розпорядником майна не повинна перевищувати 1% - 153 400 грн. Вищезазначені угоди фактично усі перевищують вказаний показник, згоди на їх укладення розпорядником майна не надавались.

Відповідно до ч. 12-13 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника (в даному випадку відбулася повна розтрата ОСОБА_3 - керівником ПП "Гурівецьке" 2017 році урожаю), створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

З огляду на вищевикладене, на думку розпорядника майна, вчиняючи ряд вищевказаних протиправних дій, а саме з розтрати урожаю протягом липня-грудня 2017 року, що підтверджується договорами постачання, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, а також частої зміни керівників, задля уникнення відповідальності в рамках справи про банкрутство, існує великий ризик розтрати та відчуження такого майна під час збору урожаю у 2018 році, засновниками ПП "Гурівецьке", а тому задля уникнення вказаних обставин, слід накласти арешт на посіви зернових культур.

Крім того, з метою недопущення розтрати зернових та технічних культур від збору урожаю 2018 року, що належить ПП "Гурівецьке", розпорядником майна - ОСОБА_9 до Козятинської районної державної адміністрації, а також до Головного управління статистики у Вінницькій області було надіслані запити з проханням надати інформацію про посівні площі (у розрізі груп зернових та інших культур) протягом 2015-2018 років, що засівалися ОСОБА_10 підприємством "Гурівецьке".

У відповідь на запити від 02.07.2018р. та від 20.06.2018р. зазначено, що згідно статистичного звіту ф№4-сг (річна) "Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур" за 2015-2018 роки, які було надано до Головного управління статистики у Вінницькій області, посівні площі (у розрізі груп зернових та інших культур) ПП "Гурівецьке" за 2018 рік складає: озиму пшеницю у кількості 259 га, кукурудзу на зерно у кількості 456 га та соняшник у кількості 274 га.

Також, відповідно до інформаційної довідки №129240929 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта встановлено, що ПП "Гурівецьке" для ведення сільськогосподарської діяльності має у користуванні земельні ділянки, на яких знаходяться посівні площі зернових та технічних культур.

В даному випадку саме зернові культури та зібраний урожай у липні-грудні 2017 році стали предметом розтрати керівника ПП "Гурівецьке" - ОСОБА_3, що підтверджується договорами постачання.

18.07.2018р., після вчинення ряду злочинних дій засновників та державного реєстратора, були поновлені законні права ОСОБА_9, а саме внесено в реєстр юридичних осіб запис щодо керівника ПП "Гурівецьке" - ОСОБА_9 Для збереження майна ПП "Гурівецьке" з метою погашення заборгованості перед численними кредиторами, ОСОБА_9 на підставі ухвали господарського суду Вінницької області №902/637/14 від 30.05.2018р., а також витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 18.07.2018 року, відповідно до п. 5.1. Статуту ПП "Гурівецьке" від 13.11.2013р. та ст. 22 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом", 18.07.2018р. було видано наказ, яким заборонено збір урожаю з посівних площ зернових та технічних культур а саме: озимої пшениці, у кількості 259 га, кукурудзи на зерно у кількості 456 га, соняшнику у кількості 274 га, що належить на праві власності ПП "Гурівецьке" (код ЄДРПОУ 20101631) та знаходиться на земельних ділянках, що надаються в оренду ПП "Гурівецьке".

20.07.2018р., виїхавши на поля, які знаходяться в оренді ПП "Гурівецьке", розпорядником майна було виявлено, що на вимогу засновників підприємства, всупереч наказу про заборону збору урожаю від 18.07.2018р., незаконно та протиправно відбувалося збирання урожаю озимої пшениці. Тобто, власниками підприємства повторно самовільно збирається урожай, а також вивозиться в невідомому напрямку та відчужується на користь третіх осіб.

З огляду на вищевикладене, розпорядником майна було подано заяву до Козятинського ВП про вчинення злочину передбаченого ст. 356 КК України, а саме самоправство. 27.07.2018р. Козятинським ВП було відкрито кримінальне провадження №12018020170000644.

Отже, на сьогодні існує великий ризик розтрати та відчуження посівних площ зернових та технічних культур під час збору урожаю у 2018 році, який залишився на полях засновниками ПП "Гурівецьке", а тому з метою уникнення вказаних обставин, на думку розпорядника майна слід застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.

Підставою застосування арешту майна є заборона для керівника та засновників ПП "Гурівецьке", у власності якого воно знаходиться, відчужувати на користь третіх осіб, користуватись, розпоряджатись та видозмінювати вказане майно, адже останні відчужили у липні-грудні 2017 році зібраний урожай без дозволу розпорядника майна, що підтверджується договорами поставки і заборонено п. 3 ч. 8 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Така розтрата призвела до неможливості повернення боргу перед численними кредиторами ПП "Гурівецьке", в тому числі і державою в особі ПАТ "Укргазбанк". Незастосування накладення арешту на посіви та урожай може призвести до його подальшого незаконного відчуження, розтрати, знищення, псування, пошкодження або приховування, шляхом продажу за готівкові кошти без відображення у бухгалтерському та податковому обліку, імітування викрадення чи знищення унаслідок дії непереборної сили, адже вказаний факт мав місце, що підтверджується договорами поставки.

З огляду на викладене, розпорядник майна просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на посівні площі зернових та технічних культур а саме: озимої пшениці, у кількості 259 га, кукурудзи на зерно у кількості 456 га, соняшнику у кількості 274 га, а також на зібраний від вказаних посівів урожай, що належить на праві власності ПП "Гурівецьке" та заборонити відчужувати, розпоряджатися (використовувати) або змінювати вказане майно.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 08.08.2018р. у справі №902/637/17  поновлено провадження у справі №902/637/14. Задоволено заяву арбітражного керуючого (розпорядника майна) ОСОБА_9 б/н від 03.08.2018р. (вх. №02.1-50/73/18 від 06.08.2018р.) про забезпечення позову у справі №902/637/14 повністю. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на посівні площі зернових та технічних культур, а саме: озимої пшениці, у кількості 259 га, кукурудзи на зерно у кількості 456 га, соняшнику у кількості 274 га, а також на зібраний від вказаних посівів урожай із дотриманням усіх технологічних циклів по збору, обробці та зберіганню відповідного урожаю за погодженням із арбітражним керуючим (розпорядником майна) ОСОБА_9, що належить на праві власності ПП "Гурівецьке" та знаходиться на вказаних земельних ділянках.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених      статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із статтею 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки. При цьому умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладання договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини необхідності такого забезпечення. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених          статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує положення міжнародного договору, а саме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що передбачає право на справедливий суд. Під терміном справедливий судовий розгляд розуміється у тому числі забезпечення реального виконання рішення, на що Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу держав - членів Ради Європи. Обов'язок забезпечення механізмів реалізації права на справедливий суд покладено на держави - учасниці Конвенції. Одним з механізмів забезпечення реального виконання можливого рішення суду є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Також, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту": кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Тому вжиття обраних судом заходів до забезпечення позову відповідає вимогам статей 6 та 13 Конвенції та зобов'язанням, взятим на себе Україною щодо забезпечення права на справедливе судочинство та виконання судових рішень.

Як вбачається із матеріалів оскарження ухвали, з метою недопущення розтрати зернових та технічних культур, від збору урожаю власниками ПП "Гурівецьке", що мало місце за оспорюваними договорами, розпорядник майна просить суд накласти арешт на посівні площі зернових та технічних культур і зібраний від вказаних посівів урожай, що належить на праві власності ПП "Гурівецьке".

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, 20.07.2018р., виїхавши на поля, які знаходяться в оренді ПП "Гурівецьке", розпорядником майна було виявлено, що на вимогу засновників підприємства, всупереч наказу про заборону збору урожаю від 18.07.2018р., незаконно та протиправно відбувалося збирання урожаю озимої пшениці, який вивозиться в невідомому напрямку та відчужується на користь третіх осіб. В зв'язку з цим, розпорядником майна було подано заяву до Козятинського ВП про вчинення злочину передбаченого ст. 356 КК України та 27.07.2018р. Козятинським ВП було відкрито кримінальне провадження №12018020170000644.

Матеріали оскарження ухвали містять Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань зякого вбачається, що 27.07.2018р. було відкрито кримінальне провадження №12018020170000644 на підставі заяви арбітражного керуючого ОСОБА_9, якого призначено розпорядником майна ПП "Гурівецьке", всупереч винесеного ним наказу про заборону збору врожаю з посівних площ зернових та технічних культур, які належать на праві власності ПП "Гурівецьке", винесеного на підставі ухвали господарського суду Вінницької області від 31.05.2018р., самовільно вчиняють дії по частковому збору врожаю /а.с. 140, мат. окарж. ухв/.

Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, ПП "Гурівецьке" для ведення сільськогосподарської діяльності має у користуванні земельні ділянки, на яких знаходяться посівні площі зернових та технічних культур.

При цьому, як вбачається із матеріалів оскарження ухвали, впродовж 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернокомплекс Сиваш" (покупець) і ПП "Гурівецьке" (продавець) були укладенні договори поставки, за якими здійснювалася реалізація зерна, що підтверджується наданими накладними.

Однак, реалізація вказаного вище товару, здійснювалась у період перебування ПП "Гурівецьке" в процедурі розпорядження майном боржника без згоди розпорядника майна боржника.

Таким чином, наявний ризик відчуження ПП "Гурівецьке" урожаю із зібраних посівних площ на користь третіх осіб, що може призвести до неможливості задоволення вимог кредиторів та порушення їх прав і інтересів у справі №902/637/14.

Також, забезпечення позову є ефективним захистом прав та інтересів розпорядника майна боржника, яким вживаються заходи щодо зберігання майна ПП "Гурівецьке" для подальшого продажу з метою погашення вимог кредиторів у даній справі.

На підставі викладеного, заява розпорядника майна ПП "Гурівецьке" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить ПП "Гурівецьке" підлягає задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що накладення арешту на посівні площі зернових та технічних культур, а також на зібраний від вказаних посівів урожай із дотриманням усіх технологічних циклів по збору, обробці та зберіганню відповідного урожаю не позбавляє права зібрати врожай та розпорядитися ним за згодою арбітражного керуючого. В судовому засіданні встановлено про часткове зібрання урожаю.

Також, предметом розгляду апеляційних скарг не є розгляд питання про дії або бездіяльність арбітражного керуючого. Питання про усунення арбітражного керуючого вирішується окремо, відповідно до процедури у справі про банкрутство.

Колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки процесуальним законодавством не передбачено виносити судові рішення під час зупинення провадження та без матеріалів справи, підстав для поновлення провадження у даній справі не було.

Згідно ч. 2 ст. 136 ГПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі обґрунтував можливість розгляду зави про забезпечення позову за наявними у нього матеріалами. Поновив провадження у справі та зупинив після вирішення питання про забезпечення позову.

Отже, доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала місцевого господарського суду прийнята у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 269-270, 273, 275-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги Приватного підприємства "Гурівецьке" (вх. №2024/18 від 30.08.2018р.), Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернокомплекс "Сиваш" (вх. №2025/18 від 30.08.2018р.) та заяву засновника Приватного підприємства "Гурівецьке" ОСОБА_3 про приєднання до апеляційної скарги ПП "Гурівецьке" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 08.08.2018р. у справі №902/637/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 08.08.2018р. у справі №902/637/14  залишити без змін.

3. Матеріали оскарження ухвали у справі №902/637/14 повернути до господарського суду Вінницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "25" вересня 2018 р.

Головуючий  суддя                                                                      Савченко Г.І.

Суддя                                                                                              Демидюк О.О.

Суддя                                                                                              Павлюк І.Ю.