КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" вересня 2018 р. Справа№ 910/13908/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Остапенка О.М.

Пантелієнка В.О.

За участю секретаря судового засідання Берегової Н.М.

та представників сторін:

від ПАТ "Фармак": Колток О.І. - ордер про надання правої допомоги КВ № 406082 від 18.06.18;

Таранчук Д.В. - ордер про надання правої допомоги КВ № 046916 від 24.09.18;

Кочерга Д.О. - ордер про надання правової допомоги КВ № 406093 від 17.07.18;

від ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця": Ніколаєнко А.Л. - довіреність № 0717/19-03 від 19.07.17;

від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України: Гуньковська М.Д. - довіреність № 2434-03/64 від 02.02.18;

Потоцький М.Ю. - довіреність № 2434-03/65 від 02.02.18.

розглядаючи матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Фармак" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018

у справі № 910/13908/17 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Фармак"

до 1) Державної служби інтелектуальної власності України

2) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

3) Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця"

про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів та послуг

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 (повне рішення складено 16.07.2018) у задоволенні позовної вимоги Публічного акціонерного товариства "Фармак" про визнання недійсним свідоцтва України № 49087 на знак для товарів та послуг "Корвалол-Дарниця" відмовлено повністю.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Фармак" до Державної служби інтелектуальної власності України та до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про зобов'язання внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг про визнання недійсним повністю свідоцтва України № 49087 на знак для товарів та послуг "Корвалол-Дарниця" та здійснення публікації про це в офіційному бюлетені "Промислова власність" відмовлено повністю.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Фармак" до Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" відмовлено повністю.

У задоволенні клопотання ОСОБА_8 про компенсацію витрат експерта в розмірі 2 288,00 грн. відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Фармак" 03.08.2018 (згідно вхідного штампу суду першої інстанції) звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 03.08.2018 в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 повністю і прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Фармак".

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фармак" у справі № 910/13908/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Верховець А.А., судді: Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Фармак" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі № 910/13908/17; розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Фармак" призначено на 25.09.2018.

До початку судового засідання через відділ автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) від представника ПАТ "Фармак" надійшла заява про відвід суддям.

В обґрунтування даної заяви ПАТ "Фармак" зазначає, що колегією суддів у складі: головуючий суддя Пантелієнко В.О., судді: Верховець А.А., Остапенко О.М. було прийнято постанову у справі № 910/17792/17 за позовом ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за участю третьої особи ПАТ "Фармак" про визнання недійсним рішення апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.06.2017 про визнання знака «Корвалол Corvalolum» добре відомим в Україні і наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.07.2017 № 1037 та зобов'язати вчинити дії, якою скасовані оскаржувані рішення. При цьому, позивач зазначає, що вказана постанова апеляційного суду була взята до уваги судом першої інстанції при вирішенні справи № 910/13908/17. А тому, на думку ПАТ "Фармак", переглядаючи рішення у цій справі колегія суддів (Верховець А.А., Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.) буде враховувати та надавати правову оцінку обставинам, які встановлені тим самим складом суду (Пантелієнко В.О., Верховець А.А., Остапенко О.М.) у справі № 910/17792/17, яка оскаржена до Верховного суду, що викликає обґрунтований сумнів у об'єктивності та неупередженості суду при наданні оцінки такій обставині.

18.09.2018 через відділ автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якої останнє просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

19.09.2018 через відділ автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідач-3 просить суд апеляційну скаргу ПАТ "Фармак" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 - без змін.

25.09.2018 через відділ автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" надійшли заперечення проти заяви ПАТ "Фармак" про відвід суддям згідно якого зауважує, що скаржник не наводить обставини, що могли б свідчити про упередженість чи необ'єктивність колегії, а натомість висловлює незгоду із процесуальним рішенням колегії у іншій справі, що згідно ч. 4 ст. 35 ГПК України не може бути підставою для відводу.

25.09.2018 через відділ автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від ПАТ "Фармак" надійшли:

- письмові пояснення щодо протиправності доводів ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця";

- клопотання про призначення додаткової експертизи.

В судовому засіданні 25.09.2018 представники ПАТ "Фармак" підтримали подане клопотання про відвід колегії суддів, просили суд його задовольнити.

Представники відповідача-2 та відповідача-3 заперечували проти задоволення клопотання скаржника про відвід суддям з підстав його необґрунтованості.

Колегія суддів заслухавши думку представників сторін, розглянувши заяву ПАТ "Фармак" про відвід суддів (Верховця А.А., Остапенка О.М., Пантелієнка В.О.) у справі № 910/13908/17 не знайшла підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У рішенні у справі "Олександр Волков проти України" зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У рішенні у справі "Білуха проти України" зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Як уже було зазначено, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Проаналізувавши заяву ПАТ "Фармак" про відвід суддів (Верховця А.А., Остапенка О.М., Пантелієнка В.О.) у справі № 910/13908/17, судова колегія дійшла висновку, що основною підставою для відводу є те, що даною колегією суддів було прийнято рішення у справі № 910/17792/17 з яким не погоджується позивач.

Проте, слід звернути увагу, що згідно ч. 4 ст. 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що ПАТ "Фармак" не наводиться жодного аргументу, який би свідчив про упередженість чи необ'єктивність суддів Верховця А.А., Остапенка О.М. та Пантелієнка В.О., оскільки наведені заявником доводи в обґрунтування заяви про відвід, в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для відводу вказаних суддів від розгляду даної справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Фармак" про відвід суддям у справі № 910/13908/17 у зв'язку з її необґрунтованістю.

В силу приписів ч. 3 ст. 39 ГПК України у разі необґрунтованості заявленого відводу, провадження у справі підлягає зупиненню на час вирішення питання про відвід колегії суддів суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначеного у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

За таких обставин, провадження у справі № 910/13908/17 підлягає зупиненню, а справа - передачі для здійснення визначення автоматизованою системою (відповідно до положень ст. 32 ГПК України), судді, який має вирішити питання про відвід суддів Верховця А.А., Остапенка О.М. та Пантелієнка В.О. заявлений Публічним акціонерним товариством "Фармак".

Керуючись ст. ст. 32, 39, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Визнати необґрунтованою заяву Публічного акціонерного товариства "Фармак" про відвід суддів Верховця А.А., Остапенка О.М. та Пантелієнка В.О. від участі у розгляді справи № 910/13908/17.

2. Зупинити апеляційне провадження у справі № 910/13908/17 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Фармак" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 до вирішення питання про відвід суддів Верховця А.А., Остапенка О.М. та Пантелієнка В.О.

3. Справу № 910/13908/17 передати для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді О.М. Остапенко

В.О. Пантелієнко