АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 33/796/2276/2018 Постанова винесена суддею Рудиком І.В

Категорія: ч. 1 ст. 164-10 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Павленко О.П., з участю захисника ОСОБА_2 та особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, розглянувши апеляційну скаргу

ОСОБА_3, яка народилася 11 вересня 1970 року в м. Києві, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1

на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року

в с т а н о в и в:

Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-10 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Крім того, стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.

Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_3 15 грудня 2017 року о 16 год. 10 хв. в м. Києві по вул. Красилівська, 6-А, в приймальному пункті вторинної сировини здійснювала операції з металобрухтом без використання приладу для вимірювання радіації, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164-10 КУпАП.

ОСОБА_3, вважаючи постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року незаконною у зв'язку з неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження, просить її скасувати та закрити провадження в справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування своїх вимог зазначає, що не є посадовою особою суб'єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом, з 12 грудня 2017 року за цивільно-правовим договором з ФОП ОСОБА_4 виконувала роботи по збиранню безпечних відходів у вигляді вторинної сировини і ніяких операцій з металобрухтом не здійснювала, а тому вона не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-10 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_3 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, поважність пропуску якого обґрунтувала тим, що розгляд справи в суді першої інстанції було здійснено у її відсутність, а про прийняте судове рішення їй стало відомо лише 27 червня 2018 року.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду Косенко Т.О. пропущений з поважних причин, бо справу було розглянуто без її участі і в провадженні відсутні дані щодо отримання нею копії судового рішення до 27 червня 2018 року, а тому процесуальний строк оскарження підлягає поновленню.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, прихожу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Розглядаючи справи про адміністративне правопорушення, суддя, як це визначено у ст. 245 КУпАП, повинен всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати всі обставини справи на основі належно досліджених та оцінених в судовому засіданні доказів та вирішити справу в точній відповідності з законом.

Водночас, згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів, має містити дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Крім того, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Проте, як видно з матеріалів справи, наведені вимоги закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та оформленні матеріалів справи, розгляді справи в суді та винесенні суддею постанови стосовно ОСОБА_3 дотримані не були.

Так, диспозиція ч. 1 ст. 164-10 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом, посадовою особою суб'єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом, тобто є бланкетною і потребує посилання в протоколі на конкретні нормативні акти, які не є законами про адміністративну відповідальність, що були порушені особою.

Крім того, положеннями ст. 4 Закону України «Про металобрухт» встановлено, що операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами.

Діяльність, пов'язана із заготівлею, переробкою брухту чорних та кольорових металів і його металургійною переробкою, провадиться в порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, суб'єктом вчинення вказаного правопорушення може бути лише посадова особа суб'єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом.

З огляду на викладене, відповідно до вимог ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення повинен містити відомості про те, чи є ОСОБА_3 посадовою особою суб'єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом та у чому конкретно полягає порушення нею законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом, з наведенням змісту конкретних норм (статей, частин статей, пунктів) відповідного закону, які регулюють здійснення цих операцій.

Між тим, в протоколі про адміністративне правопорушення, який був складений щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 164-10 КУпАП, суть правопорушення викладена наступним чином: 15 грудня 2017 року о 16 год. 10 хв. за адресою м. Київ, вул. Красилівська, 6-А, в пункті прийому вторинної сировини ОСОБА_3 порушила законодавство, що регулює здійснення операцій з металобрухтом, а саме відсутність приладу для вимірювання радіації та приладу для погрузки металобрухту.

Незважаючи на те, що таке обвинувачення в даному випадку є неконкретним, позбавляє можливості ефективно захищатися від нього, а сам протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, за наслідками судового розгляду, без участі ОСОБА_3, за відсутності до того ж у матеріалах справи будь-яких доказів про здійснення нею, як посадовою особою суб'єкта господарювання, операцій з металобрухтом, бо долучені до протоколу документи лише свідчать, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 здійснює господарську діяльність з оптової торгівлі відходами та брухтом, суддя місцевого суду визнав ОСОБА_3 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-10 КУпАП, та наклав на неї адміністративне стягнення.

При цьому, як убачається з матеріалів справи, в порушення вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, суд навіть не намагався з'ясувати, чи є ОСОБА_3 посадовою особою суб'єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом, тобто перевірити, чи є вона в даному випадку суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-10 КУпАП.

Між тим, будь-яких даних про те, що ОСОБА_3 здійснює господарську діяльність та зареєстрована відповідно до закону як підприємець, матеріали вказаної справи не містять.

Отже, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_3 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-10 КУпАП, а тому її дії, які до того ж не конкретизовані в протоколі, не утворюють складу цього правопорушення.

За таких обставин, постанова судді місцевого суду, як така, що не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, підлягає скасуванню із задоволенням апеляційного прохання про закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-10 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-10 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. 00 коп., а також стягнуто судовий збір - скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-10 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду м. Києва О.П. Павленко