16 липня 2018 року місто Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Журавель О.О., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з його апеляційною скаргою на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 18 травня 2018 року, -

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 08.04.2018 об 03 год. 30 хв., в місті Києві по вул. Вербовій, 4 керував автомобілем НОМЕР_1, з ознаками наркотичного сп'яніння: неприродна блідість шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук, сповільненість мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 2.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 18 травня 2018 року ОСОБА_3, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Не погодившись з прийнятим рішенням ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції винесена без з'ясування дійсних обставин справи, є надуманою, твердження стосовно доведеності перебування водія ОСОБА_3 в стані наркотичного сп'яніння не обґрунтовані, обставини, які зазначені у постанові встановленими - судом не встановлювалися, а тому така постанова на думку апелянта підлягає скасуванню.

Апелянт також стверджує, що наркотичні засоби не вживав та від проходження

медичного огляду не відмовлявся, а погодився його пройти самостійно у медичному закладі протягом доби, як йому рекомендували працівники поліції, тому вважає протокол про адміністративне правопорушення відносно нього складений незаконно.

________________________________

Справа № 33/796/1936/2018

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

Суддя у першій інстанції - Диба О.В.

ОСОБА_3 зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що він відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, зокрема до протоколу не долучено такі документи як: направлення на огляд як водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акт про відмову від медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також рапорт поліцейського, який зупинив його із зазначенням обставин зупинки транспортного засобу.

На цих підставах апелянт просить постанову Оболонського районного суду міста Києва від 18 травня 2018 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення за наведених у постанові обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені представленими в матеріалах справи даними, а саме протоколом про адміністративне правопорушення та поясненнями свідків.

Сам факт відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичній установі ОСОБА_3 не заперечував, у тому числі і в апеляційному засіданні. Підтверджено цей факт із переглядом відеозапису з нагрудної камери відеоспостереження, долученої до матеріалів справи.

Втім, і в цій частині доводи апелянта слушні, з цього ж відеозапису вбачається, що ОСОБА_3 фактично прямо заявляв працівникам поліції про свою готовність пройти медичний огляд протягом доби шляхом само звернення, мотивуючи своєю зайнятістю по роботі, необхідністю виконати замовлення та доставити у потрібне місце пасажира.

Отже цей відеозапис показує, що працівники поліції дезорієнтували ОСОБА_3, хибно пояснили йому можливість пройти медичний огляд протягом доби після його затримання за само зверненням.

В апеляційне засідання ОСОБА_3 надав також відеозаписи своїх спроб наступного дня пройти медичний огляд у закладі «Соціотерапія», в результаті перегляду яких виявилося, що спочатку працівники медичного закладу йому відмовили в проходженні огляду в порядку само звернення і спрямували за направленням до патрульної поліції, де він такого направлення отримати не зміг; потім медичні працівники повідомили йому про необхідність сплатити досить значну суму грошей за проходження медичного огляду, а коли довідалися, що від часу його затримання нарядом патрульної поліції пройшов значний термін, пояснили, що такий медичний огляд не матиме жодного доказового значення, бо його належить пройти протягом двох годин після затримання.

Вказані відомості однозначно свідчать про те, що хоча ОСОБА_3 і відмовився від проходження медичного огляду у спеціалізованій медичній установі «Соціотерапія» на пропозицію патруля, але ця відмова певною мірою була викликана об'єктивними причинами, тобто вимушеною. В подальшому ж, відповідно до отриманих хибних пояснень працівників патрульної поліції, він дійсно вживав можливі захоли до проходження медичного огляду шляхом само звернення.

На підставі всього вказаного слід прийти до висновку, що в діянні ОСОБА_3 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП містяться лише формально, але. В силу їх малозначності, відповідно до ст. 22 КУпАП, не можуть бути визнані адміністративним правопорушенням в значенні ч.1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа) уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням.

Тому, з огляду на вищенаведене, беручи до уваги пояснення ОСОБА_3, щодо обставин складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього, враховуючи також те, що ОСОБА_3 своїми діями не завдав будь-якої значної шкоди державному або громадському порядку, правам і свободам громадян, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень, та те, що позбавлення його права керування транспортним засобом поставить його сім'ю в скрутне матеріальне становище, бо основним джерелом доходу є робота в таксі, суд приходить до висновку, що вчинене ОСОБА_3 малозначне правопорушення не тягне за собою великої суспільної шкідливості, не створює збитків державним або суспільним інтересам, а тому ОСОБА_3 можливо звільнити від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням, а справу закрити на підставі ч.2 ст. 284 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 284, 294 КУпАП, суддя, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 18 травня 2018 року - задовольнити частково.

Постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 18 травня 2018 року, якою ОСОБА_3, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік - змінити в частині накладення адміністративного стягнення, застосувавши до ОСОБА_3 ст. 22 КУпАП, звільнивши його від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3. закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду міста Києва    О.О. Журавель