[1]

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду міста Києва - Сілкова І.М., за участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Кожем’яченка В.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 липня 2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Згідно постанови, 23.04.2018 року о 05 год. 10 хв., в м. Києві по вул. Заболотного, 174, ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (ністагм, порушення координації рухів), який від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 18.07.2018 року, а провадження в справі відносно нього закрити. Вважає, що під час розгляду даної справи суддею не були дотримані вимоги ст.ст. 278, 251, 280 КУпАП, який неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним у справі доказам, формально підійшов до вивчення обставин справи, що призвело до винесення незаконного та необґрунтованого судового рішення, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування доводів поданої апеляційної скарги зазначає, що складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення від 23.04.2018 року та наявні у справі письмові пояснення свідків, зазначених у вказаному протоколі, суперечать одне одному і містять явно неправдиві відомості, зокрема щодо часу вчинення ним правопорушення адміністративного правопорушення, анкетних даних свідків та дати надання цими свідками своїх письмових пояснень, зі змісту яких незрозуміло, що саме ці особи засвідчили факт його відмови від підпису чи від проходження огляду на стан сп'яніння. При цьому не зазначено від якого огляду він відмовився (на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння) та у який спосіб (на місці із застосуванням спеціальних засобів чи у найближчому закладі охорони здоров'я), що свідчить про невідповідність цього протоколу вимогам ст. 256 КУпАП.

Також вказує, що згідно даних наявного у справі відеозапису, жодний свідок не надавав своїх пояснень працівникам міліції і на цьому відео не чутно, щоб свідки засвідчували його відмову від проходження огляду. При цьому наголошує, що в присутності свідків він не відмовлявся пройти огляд на стан сп'яніння, а лише відповів на запитання поліцейського, що не готовий проїхати до лікаря-нарколога, що не є тотожними поняттями і диспозиція статті 130 КУпАП не передбачає відповідальності за «неготовність» особи проїхати до лікаря-нарколога.

Крім цього звертає увагу, що в порушення вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06.11.2015 року), поліцейським були внесені відомості до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення вже після його підписання особою, яка притягується до відповідальності, що згідно вищезазначеної Інструкції є недопустимим.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 двічі не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що є дані в матеріалах справи (а.с. 21, 22), будь-яких даних про причини своєї неявки чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

Оскільки у відповідності з вимогами ч.6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не перешкоджає розгляду справи та враховуючи присутність його захисника - адвоката Кожем’яченка В.В., який просив проводити розгляд без участі ОСОБА_1, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

Доповівши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1, вислухавши пояснення його захисника на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та апеляційні доводи, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції розглянув справу у відповідності з вимогами ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчинення правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України є обґрунтованим та підтверджується наявними в матеріалах справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 23.04.2018 року серії БД №335030 (а.с. 1), в якому зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння (ністагм, порушення координації рухів), який від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків; поясненнями цих свідків (а.с. 2), які засвідчили відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння; поясненнями самого ОСОБА_1 у складеному відносно нього протоколі про адміністративне правопорушення від 23.04.2018 року по суті вчиненого правопорушення (а.с. 1), в яких останній не заперечував проти обставин викладених у вказаному протоколі та зобов'язався залишити автомобіль на місці його зупинки працівниками поліції, що підтверджує факт відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, а також даними відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) працівника поліції (а.с. 4), які повністю підтверджують обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Судом першої інстанції належним чином були досліджені дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративні правопорушення, яким дана відповідна правова оцінка, а тому вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП повністю доведена.

Так, частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Апеляційні доводи ОСОБА_1 щодо порушення інспектором поліції встановлених вимог при складанні матеріалів про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, оскільки складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП від 23.04.2018 року та письмові пояснення свідків містять суперечливі відомості щодо анкетних даних свідка ОСОБА_3, а зі змісту письмових пояснень свідків неможливо встановити, що саме засвідчили ці особи у своїх поясненнях, а саме відмову від підпису чи факт його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, та від якого саме огляду відмовився водій (на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння), апеляційний суд вважає надуманими та не приймає їх до уваги, оскільки протоколом про адміністративне правопорушення від 23.04.2018 року зафіксовано, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння, на що вказували відповідні ознаки такого стану, який відмовився пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків та був відсторонений від керування транспортним засобом, про що свідчать його пояснення у протоколі про адміністративне правопорушення про залишення автомобіля на місці його зупинки працівниками поліції.

Вказані обставини повністю підтверджуються даними відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) працівника поліції, який був досліджений під час апеляційного розгляду справи та спростовують твердження апелянта про відсутність свідків під час його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.

Апеляційні посилання ОСОБА_1 на порушення вимог Інструкції «Про порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення», з тих підстав, що дані протоколу та письмові пояснення свідків містять розбіжності щодо часу вчинення ним даного адміністративного правопорушення апеляційний суд не приймає до уваги, так як у цих поясненнях вказано час, коли водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, а не час керування ним транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, як зазначено у складеному відносно нього протоколі від 23.04.2018 року.

Отже, наявні в матеріалах справи докази з достатньою повнотою підтверджують факт порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а інші доводи апеляційної скарги, зокрема, щодо неправильного зазначення дати надання пояснень свідком ОСОБА_4 та відсутність у копії протоколу, який був наданий ОСОБА_1, даних за якою саме частиною статті 130 КУпАП кваліфіковані його дії не спростовують висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним даного адміністративного правопорушення.

За наведеного, вважаю постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18.07.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування та закриття провадження в справі, про що ставиться питання в його апеляційній скарзі, відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 липня 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: І.М. Сілкова

Справа№ 33/796/2462/2018 Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у апеляційній інстанції - Сілкова І.М.