Справа-22-5615-2006 р.                                                   Головуючий у 1 інстанції : Кара база Н.Ф.

Категорія:  19                                                                          Доповідач : Кіянова С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 червня 2006 року             Апеляційний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді       Новодворської О.І.

суддів                              Кіянової С.В., Сукманової Н.В.

при секретарі                   Писаревій Ю.Т.

за участю відповідача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Шахтарську на рішення Шахтарського міськрайонного суду від ЗО березня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Шахтарську про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шахтарського міськрайонного суду від ЗО березня 2006 року вказаний позов задоволено частково, на користь позивач з відповідача стягнуто у відшкодування моральної шкоди 10000 грн. При цьому суд посилався на те, що позивач працював у шкідливих умовах і отримав професійне захворювання : хронічний обструктивний бронхіт. Висновком МСЕК від 4.09.2002 року йому вперше встановлено 20% втрати професійної працездатності за вказаним професійним захворюванням безстроково, чим спричинено моральну шкоду.

Відповідач не погодився з таким рішенням суду і приніс апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення і постановити нове про відмову позивачу у позові, оскільки судом не враховано, що відповідно до ст.77 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" вказані виплати зупинені.

На обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що він тривалий час працював на підприємстві вугільної промисловості на різних підземних роботах. Працюючи у шкідливих умовах, отримав професійне захворювання і висновком МСЕК від 4.09.2002 року йому вперше було встановлено 20% втрати професійної працездатності безстроково. Вважає, що моральну шкоду йому спричинено частковою втратою працездатності, тім, що він постійно відчуває фізичну біль, слабкість, його мучить нестача кисню, змушений проходити періодичне лікування в умовах стаціонару, йому важко займатися домашнім господарством, що його пригнічує, тобто змінилися умови його життя. Просив стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування моральної шкоди 20000 грн.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги і просив залишити рішення суду без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

При розгляді справи суд 1 інстанції встановив, що позивач дійсно працював на підприємстві вугільної промисловості тривалий час. Працюючи у шкідливих умовах, отримав професійне захворювання і висновком МСЕК від 4.09.2002 року йому вперше було встановлено 20% втрати професійної працездатності безстроково за вказаним професійним захворюванням. При таких обставинах, суд прийшов до обгрунтованного висновку, що позивач має права на відшкодування моральної шкоди, заподіяної здоров'ю на підставі ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що заподіяли втрату працездатності" від 23.09.1999 року. Моральна шкода була спричинена позивачу частковою втратою працездатності, тім, що він постійно відчуває фізичний біль, потребує періодичного лікування, стан здоров'я його не покращується, він

відчуває слабкість,  відчуває незручності в побуті, що його пригнічує, змінилися умови та звичайний ритм його життя.

В даному конкретному випадку ОСОБА_2 дійсно несе фізичні страждання і розмір моральної шкоди встановлений судом 1 інстанції з урахуванням характеру і наслідків професійного захворювання, того, що втрату професійної працездатності йому встановлено безстроково, тобто відновлення стану здоров"я неможливо, відповідає нормам матеріального і процесуального права та не порушує принцип справедливості і розумності згідно вимог ст.41 Міжнародної Конвенції про захист прав людини та основних свобод. При цьому судом враховано, що відповідно до роз"яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" від 31.03.1995 року №4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховуються характер та тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. Встановлений судом 1 інстанції розмір відшкодування моральної шкоди позивачу не перевищує меж, встановлених п.З ст.34 вказаного Закону і заявлених вимог, відповідає характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних страждань. При цьому суд із засад розумності, виваженості і справедливості вважає такий розмір відшкодування моральної шкоди справедливим

Доводи відповідача про те, що Законом України "Про державний бюджет на 2006 рік" вказані виплати зупинено, суд не може прийняти до уваги, оскільки вказаний закон не має зворотної сили і не може розповсюджуватися на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, як в даному випадку.

Визнаючи розмір моральної шкоди, суд виходив із ступеня і глибини моральних страждань позивача та розміру втрати працездатності в конкретному випадку.

Рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року з наступними змінами та постановлено з урахуванням положень Рішення Конституційного Суду України № 1-9\2004 р. від 27.01.2004 року

При встановлені фактів і постановлені рішення судом 1 інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права, тому підстав для скасування рішення суду не має.

Відповідно до ч.І ст.308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд 1 інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307 ч.І п.1, 308 ч.І, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Шахтарську відхилити.

Рішення Шахтарського міськрайонного суду від 30 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена