Справа 22-6096 -2006 р. Головуючий 1 інстанції Блохін А.А..
Категорія 5 Доповідач Бабакова Г.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області
у складі: головуючого Бабакової Г.А. суддів: Деи\м"яносова М.В., Азевича В.Б. при секретарі Тума О.В.
розглянувши у судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1.. на рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки від 14 лютого 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, з участю 3-ї особи - ДВС у Центрально-Міському районі міста Горлівки про виключення майна з акту опису і арешту,
ВСТАНОВИВ:
Позивач оскаржує в апеляційному порядку рішення Центрально-міського районного суду міста Горлівки від 14 лютого 2006 року, яким йому відмовлено у задоволенні вказаного позову про виключення будинку АДРЕСА_1 у місті Горлівки із акту опису і арешту.
Апелянт посилається на те, що ухвалюючи рішення і відмовляючи у задоволенні позову суд не врахував, що хоча між ним і відповідачем і було укладено договір дарування спірного будинку , але відповідач не прийняв цей будинок і фактично він належав йому , що він і відповідач, укладаючи договір дарування, домовились, що відповідач вступить у володіння будинком після його смерті , що не було здійснено державної реєстрації будинку на відповідача. Просив рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд.
У засіданні апеляційного суду позивач наполягав на скарзі, відповідач ОСОБА_2 вважав, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, представник 3-ї особи - ДВС у Центрально-Міському районі міста Горлівки у судове засідання не з"явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд першої інстанції ,відмовляючи у задоволенні позову , виходив з того, що спірний будинок на праві власності належить відповідачу на підставі договору дарування.
Апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, дотримався вимог матеріального і процесуального права.
Зокрема, суд обґрунтовано виходив з того , що 1 серпня 2001 року позивач та відповідач уклали договір дарування, згідно якому позивач подарував , а відповідач прийняв у дар спірний будинок АДРЕСА_1 у місті Горлівки. Цей договір посвідчено державним нотаріусом і зареєстровано в БТІ, що підтверджено договором та реєстраційним записом БТІ ( а.с.35), і ніким не оспорено . Заявляючи даний позов позивач також не ставив питання про визнання угоди недійсною. При вказаних обставинах суд, вирішуючи спір в межах заявленого позову, дійшов правильного висновку, що спірний будинок не є власністю позивача , а на підставі вказаного договору дарування належить відповідачу. З копії вироку Микитівського районного суду міста Горлівки від 29 квітня 2005 року вбачається, що відповідача за скоєний злочин засуджено до позбавлення волі з конфіскацією всього майна , яке належить йому особисто. На виконання вироку державним виконавцем накладено арешт на спірний будинок, як на майно , яке належить відповідачу. Оскільки немає підстав вважати, що спірний будинок належить позивачеві, суд обгрунтовано відмовив йому у задоволенні позову про виключення цього будинку з акту опису і арешту.
Доводи апеляційної скарги про те, що не здійснена державна реєстрація будинку після договору дарування , не відповідають фактичним обставинам. Не можуть бути прийняті до уваги і доводи про те , що в спірному будинку фактично проживає позивач.
Рішення суду відповідає встановленим фактичним обставинам у справі, вимогам матеріального і процесуального закону і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст., ст. 307, 308, 314 ЦПК України, апеляційний суд УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки від 14 лютого 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.