Справа № 161/16563/17 Головуючий у 1 інстанції: Гладіч Н.І.

Провадження № 22-ц/773/981/18 Категорія: 59 Доповідач: Матвійчук Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л.В.,

суддів Русинчука М.М., Осіпука В.В.,

з участю секретаря - Лимаря Р.С.,

позивача - ОСОБА_1,

прокурора - Романішиної Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Волинської області в особі прокурора області Киричука Максима Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вища рада правосуддя про спростування недостовірної інформації за апеляційною скаргою прокурора Волинської області Киричука Максима Юрійовича та за заявою представника Вищої ради правосуддя Склярук Ю.В. про приєднання до апеляційної скарги на заочне рішення Любешівського районного суду Волинської області від 24 квітня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що 11 серпня 2017 року прокуратура Волинської області в особі прокурора області Киричука Максима Юрійовича звернулася до Голови Вищої ради правосуддя Бенедисюка І.М. із дисциплінарною скаргою щодо нього, як судді Луцького міськрайонного суду, в якій просив порушити відносно нього дисциплінарне провадження та притягнути до дисциплінарної відповідальності. Зазначав, що прокурор в своїй скарзі виклав факти і обставини, які не відповідають дійсності і спростовуються письмовими матеріалами. Просив суд зобов'язати прокуратуру Волинської області в особі прокурора області Киричука М.Ю. після набрання рішенням суду за наслідками розгляду справи законної сили, звернутися до Голови Вищої ради правосуддя Бенедисюка І.М. із заявою про відкликання дисциплінарної скарги (Заяви) щодо судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненка Віталія Володимировича. Стягнути з прокуратури Волинської області на свою користь понесені і документально підтвердженні судові витрати.

Заочним рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 24 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 до прокуратури Волинської області в особі прокурора області Киричука Максима Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вища рада правосуддя, про спростування недостовірної інформації задоволено повністю.

Ухвалено зобов'язати прокуратуру Волинської області в особі прокурора області Киричука Максима Юрійовича після набрання рішенням суду за наслідками розгляду справи законної сили, звернутися до Голови Вищої ради правосуддя Бенедисюка Ігоря Михайловича із заявою про відкликання дисциплінарної скарги (заяви) за № 32-183 вих.17 від 11.08.2017 року щодо судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненка Віталія Володимировича .

Стягнути з прокуратури Волинської області на користь ОСОБА_1 2379 гривень 10 копійок, з яких понесені і документально підтвердженні судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640 гривень та витрати, пов'язані з переїздом з м. Луцька до смт. Любешова Волинської області, для участі в судових засіданнях при розгляді справи Любешівським районним судом Волинської області в сумі 1739 гривень 10 копійок.

В апеляційній скарзі прокурор Волинської області Киричук М.Ю., покликаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

В заяві про приєднання до апеляційної скарги представник Вищої ради правосуддя Склярук Ю.В. просила скасувати заочне рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення з наступних мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги повністю суд першої інстанції виходив з того. що судом достовірно встановлено, а позивачем на засадах змагальності сторін суду доведено достатніми, достовірними, допустимими та належними доказами, що прокурором області Киричуком М.Ю. при зверненні до Голови Вищої ради правосуддя Бенедисюка І.М. із дисциплінарною скаргою щодо позивача викладено 4 факти, які не відповідають дійсності.

Однак погодитися з такими висновками суду не можна з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 серпня 2017 року за № 32-183вих.17 прокуратура Волинської області в особі прокурора області Киричука М.Ю. звернулася до Голови Вищої ради правосуддя Бенедисюка І.М. із дисциплінарною скаргою (Заявою) щодо судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненка Віталія Володимировича в якій просила порушити дисциплінарне провадження стосовно судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненка Віталія Володимировича та притягнути його до дисциплінарної відповідальності.

Як вбачається із змісту скарги прокурор Волинської області звертався із дисциплінарною скаргою, вказуючи про неналежну поведінку судді Ковтуненка В.В., а саме: порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» щодо повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування. А саме: отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. Зазначав, що відповідно до договору купівлі-продажу № 6546/2017/317445 транспортного засобу, 03.02.2017 року суддя Ковтуненко В.В., як продавець продав транспортний засіб LANDVIND зеленого кольору НОМЕР_6 вартістю 192 780 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року(80 000 грн.). Саме така ціна автомобіля вказана в пункті 3.1 договору купівлі-продажу(а.с. 105). Крім того, цього ж дня 03.02.2017 року ОСОБА_1 як покупець придбав відповідно до договору купівлі продажу НОМЕР_4 транспортний засіб Вольксваген Таурек, 2011 року випуску, НОМЕР_5 за ціною 613 035грн. 72 коп. Така ж ціна вказана у зазначеному договорі купівлі-продажу (а.с. 108).

Заперечуючи фактичні дані зазначені у дисциплінарній скарзі прокурора позивач надавав суду висновки про ринкову вартість транспортних засобів: ринкова вартість автомобіля Вольксваген Таурек, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 станом на 03.02.2017 року становить 156 259, 37 гривень, ринкова вартість автомобіля Лендвінд Х6 НОМЕР_6 становить 128 222 гривень.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Згідно із ст.ст. 107, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді(дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників. Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя» з урахуванням вимог цього Закону.

Отже, Вища рада правосуддя наділена виключними дискреційними повноваженнями щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів. За результатами розгляду дисциплінарної скарги Вища рада правосуддя або її Дисциплінарні палати ухвалюють вмотивоване рішення.

Суд не може підміняти інші органи державної влади та не наділений правом щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу.

Як вбачається з матеріалів справи 29.11.2017 року Третьою дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя розглянуто дисциплінарну скаргу прокуратури Волинської області від 11.08.2017 року щодо судді Ковтуненка В.В. та у відкритті дисциплінарної справи відмовлено. Мотивуючи рішення, Вища рада правосуддя прийшла до висновку, що неповідомлення особи або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані утворює склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, однак не підпадає під ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 9 ч. 1 ст.106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими та безпідставними.

Крім того, варто зазначити, що мотивувальна частина позову зводиться виключно до спростування недостовірної інформації, що не узгоджується з прохальною частиною позовної заяви, зокрема, зобов'язання звернутися до Вищої ради правосуддя про відкликання дисциплінарної скарги, оскільки у разі задоволення цієї позовної вимоги відновлення порушених прав позивача не відбудеться.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до вимог п.п. б), в) пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції,- у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Отже, з позивача ОСОБА_1В в користь відповідача підлягають стягненню судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції та у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України та складають 1841 грн. (881+960), а також з позивача ОСОБА_1В в користь Вищої ради правосуддя підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання заяви про приєднання до апеляційної скарги в сумі 960 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-382, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора Волинської області Киричука Максима Юрійовича задовольнити.

Заочне рішення Любешівського районного суду Волинської області від 24 квітня 2018 року в даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В позові ОСОБА_1 до прокуратури Волинської області в особі прокурора області Киричука Максима Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Вища рада правосуддя про спростування недостовірної інформації відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь прокуратури Волинської області 1841( одну тисячу вісімсот сорок одну) грн. сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Вищої ради правосуддя 960(дев'ятсот шістдесят) грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді