Справа № 22-1097ас-2006 р. Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції: Блохін А.А. Доповідач : Кіянова С.В.

16 червня 2006 року

в складі: головуючого - судді суддів: при секретарі:

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Апеляційний суд Донецької області Новодворської О.І. Кіянової С.В., Сукманової Н.В. Писаревій Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 3 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Міського районного управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учаснику бойових дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 3.04.2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Центрально-Міського районного Управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги за період 2004-2005 роки в розмірі 1752,25 грн. відмовлено. При цьому суд посилався на те, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій і згідно ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на одноразову щорічну грошову допомогу у розмірі п"яти мінімальних пенсій за віком. Однак, відповідно до Законів України "Про державний бюджет на 2004 рік" встановлені суми грошової допомоги для учасників бойових дій в розмірі 120 грн., а згідно Закону України "Про державний бюджет на 2005 рік" така допомога встановлена в розмірі 250 грн. і вказані суми позивачем були отримані, тобто підстав для задоволення вказаного позову не має.

Позивач не погодилася з таким рішенням суду, приніс апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення і постановити нове про задоволення його вимог, оскільки суд 1 інстанції не врахував, що положення статей Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не скасовані, а застосовувати положення Законів України "Про державний бюджет" на відповідні роки є необгрунтованим, оскільки це суперечить Конституції України і Рішенням Конституційного Суду України.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін з таких підстав.

Згідно ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується одноразова грошова допомога у розмірі п"яти мінімальних пенсій за віком.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 як учасник бойових дій має право на отримання одноразової щорічної грошової допомоги, виплату якої здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу за період 2004-2005 років була виплачена така допомога у розмірі , який був встановлений Законами України „Про Державний бюджет України" на відповідні роки.

Відповідно до ст. 17 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", фінансування витрат, пов'язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Вказана норма Закону не суперечить Конституції України, оскільки статтею 95 Конституції   передбачено,   що  тільки   виключно   законом   про  Державний   бюджет  України

визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Частиною 2 статті 4 Бюджетного Кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.

Доводи позивача про те, що Рішеннями Конституційного Суду України №20 від 1.12.2004 року вказані норми закону вважаються неконституційними не можуть бути прийняті до уваги, оскільки закон зворотної сили не має і не може застосовуватися на ті правовідносини, що склалися до набрання їх чинності.

Відповідно до п.1 ч.І ст. 198 КАС України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 198 ч.І п.1, 200, 205 ч.І п.1, 206 КАС України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 3 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена

безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня

набрання законної сили.