справа № 2-548/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

25 листопада  2009 року                                          смт.Томаківка Дніпропетровської області

         Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Тетеревятникова А.П., при секретарі – Мартиновій Н.В., за участю позивачів,

        розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Томаківського міжгосподарського сортонасінницького підприємства Томаківського району Дніпропетровської області про  визнання  договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання права власності на квартиру,

В С Т А Н О В И В :

             Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися  до суду з позовом про  визнання  договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання права власності на квартиру, мотивуючи наступним.

    З вересня 2004 року позивачі проживають у ІНФОРМАЦІЯ_1.

            На день їх вселення у вказану вище квартиру вона належала відповідачу у справі і перебувала на  бухгалтерському обліку та балансі цього підприємства.

      Позивачі зазначають, що до їх вселення у квартиру, в ній проживала сім’я ОСОБА_3, який отримав її як працівник сортонасінницького підприємства на підставі рішення виконкому Томаківської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області від  28.11.1986 року за № 363.

        В зв’язку з виїздом в 2004 році сім’ї  ОСОБА_3 на інше постійне місце проживання, він звільнену квартиру передав сортонасінницькому підприємству. Оскільки позивачі бажали отримати цю квартиру, то звернулись з відповідною усною заявою до відповідача. Їх заява була задоволена і адміністрація відповідача надала дозвіл на вселення в квартиру на умовах наступного її викупу.

            До вселення в квартиру адміністрація відповідача попередньо запропонувала  їм урегулювати з колишнім наймачем квартири питання про відшкодування ними тих матеріальних затрат, які він поніс в зв’язку з покращенням за свій рахунок своїх побутових умов в квартирі. 19 липня 2004 року вони сплатили ОСОБА_3 2120 грн., про що він видав їм  відповідну розписку.

    Після сплати коштів колишньому наймачу квартири, у вересні 2004 року позивачі поселились в квартиру і з того часу в ній проживають, але за своїм матеріальним станом на час їх вселення в квартиру вони не мали коштів для виплати вартості квартири відповідачу та отримання квартири у власність.

             В зв’язку з цим, проживаючи в квартирі, вони сплачували квартирну плату відповідачу і за свій кошт проводили покращення своїх  житлово-побутових  умов у квартирі.

      За свій рахунок вони провели опалення в квартирі, уклали договір про надання послуг з газопостачання та користування електричною енергією і оплачували надані їм послуги.  

             Окрім того, позивачі зазначають, що після вселення в квартиру виявилось, що колишній наймач квартири -  ОСОБА_3 мав заборгованість щодо оплати послуг газопостачання та користування електричною енергією та вони   змушені були погашати цю заборгованість, взявши кредит у банку.    

             23 червня 2008 року відповідач видав наказ № 10 про продаж квартири, яка перебувала у нього на балансі, позивачці у справі - ОСОБА_1, сім’я якої на той час складалась із 3-х чоловік,  де також зазначено, що вартість квартири згідно з даними бухгалтерського обліку  складає  7500 грн.

             Позивачі вказують, що 21 липня 2008 року по квитанції № 43 до прибуткового касового ордеру за рахунок спільних  коштів подружжя позивачка ОСОБА_1 внесла в касу відповідача 7500 грн. за викуплену ними квартиру.

             Позивачі  також сплатили борг ОСОБА_3 перед підприємством по квартирній платі у сумі 2520 грн. 50 коп., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №  44 від 21 липня 2008 р.

              Після отримання від них грошових  коштів за продану квартиру, квартира була знята з бухгалтерського обліку підприємства, по накладній передана їм, і в зв’язку з її придбанням ними у власність, відповідач до них ніяких претензій не має.  

              Позивачі вважають, що з часу виплати ними грошей за квартиру, вони являються фактичними власниками придбаної квартири з надвірними спорудами, вільно володіють нею  та користуються  на власний розсуд. Їх прав власників квартири ніхто не оспорює.  

    Але відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договори купівлі-продажу житлових будинків та квартир підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню.

              Позивачі також зазначають, що відповідач, знявши продану їм квартиру зі свого бухгалтерського обліку та балансу, ухиляється від нотаріального посвідчення укладеного між  ними договору купівлі-продажу квартири, в зв’язку з чим, посилаючись на ст. 220 ЦК України, та в зв’язку  з неможливістю нотаріального посвідчення договору у них виникла необхідність для звернення з даним позовом до суду.

          У попередньому судовому засіданні  позивачі позов підтримали в повному обсязі.        

             Відповідач у судове засідання не з’явився, але надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому зазначив, що проти позову він не заперечує, позовні вимоги визнає.                      

             Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього  с удового засідання.

       Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України за умови визнання відповідачем позову, суд ухвалює судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього Кодексу. Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову у попередньому судовому засіданні.                

             Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши позивачів,  вважає, що даний позов підлягає задоволенню, так як знайшов своє  повне підтвердження: поясненнями  позивачів; довідкою Володимирівської сільської ради про склад сім’ї позивачів; розпискою  від імені ОСОБА_3 про отримання коштів; наказом про продаж квартири; довідкою сортонасінницького підприємства; квитанціями до прибуткових касових ордерів від 21 липня 2008 року; накладною на передачу квартири за № 237 від 21 липня 2008 року; ордером на квартиру на ім’я ОСОБА_3; договором про надання послуг з газопостачання від 18 листопада 2004 року; договором про користування електричною енергією від 3 вересня 2004 року; кредитним договором від 25 липня 2005 року.

             Як вбачається із вищенаведених  обставин сторони у справі в простій письмовій формі уклали договір купівлі-продажу квартири і досягли домовленості щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу: про ціну продажу, строках виплати ними грошей за придбану квартиру, а також  про передачу квартири у  власність позивачів після сплати покупної ціни за неї.  

            Тобто, письмовими доказами, що підтверджують укладання договору купівлі-продажу квартири між  позивачами та відповідачем, є офіційні бухгалтерські документи,   що підтверджують внесення позивачами грошей за квартиру в касу підприємства, наказ по підприємству про продаж їм квартири, довідки видані відповідачем, що підтверджують виконання ним та позивачами умов досягнутої домовленості щодо купівлі-продажу квартири  АДРЕСА_1 та накладна № 237 від 21 липня 2008 року про передачу їм квартири.

            Про те, що саме позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються фактичними власниками квартири свідчать і договори, які укладені саме з ними, а не з відповідачем, на надання з газопостачання та про  користування електричною енергією.

            Всі вищенаведені в позовній заяві обставини та письмові докази свідчать про наявність достатніх правових підстав для визнання договору купівлі-продажу квартири з надвірними спорудами, укладеного між ними та відповідачем 21 липня 2008 року, дійсним.

             Згідно зі статтею 220 ЦК України при недодержанні вимог закону про обов’язкове нотаріальне посвідчення договору, такий договір може бути визнано дійсним в судовому порядку при умові, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася або ухиляється від його нотаріального посвідчення.        

            На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 5, 7, 15, 130,  212, 215 ЦПК України, ст.ст. 220, 655-657 ЦК України,  суд -

В И Р І Ш И В:

             Позов  ОСОБА_1 та ОСОБА_2  до Томаківського міжгосподарського сортонасінницького підприємства Томаківського району Дніпропетровської області задовольнити.

              Визнати дійсним  договір купівлі-продажу квартири з надвірними спорудами № 1, що розташований в с.Володимирівка Томаківського району Дніпропетровської області по провулку  Заводському в будинку № 3, який було укладено 21 липня 2008 року між  ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Томаківським міжгосподарським сортонасінницьким підприємством Томаківського району Дніпропетровської області

             Визнати  за  ОСОБА_1 та  ОСОБА_2  право спільної сумісної власності на квартиру з надвірними спорудами № 1 по провулку Заводському № 3 в с.Володимирівка Томаківського району Дніпропетровської області.

            Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення.

            Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Томаківський районний суд.

       Суддя