Справа № 1-П-1/ 10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    13 січня 2010 року.    Володимир-Волинський міський суд Волинської області                      в складі:

    головуючого – судді Сарапіна Г.С.

за участю секретаря Процюк Н.Р.,

прокурора Вовка В.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2 і його законного представника – ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши кримінальну справу, що надійшла від слідчого відділення Володимир-Волинського МВ УМВС України у Волинській області  з постановою, погодженою                               з прокурором, для вирішення питання щодо неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає з обома батьками, не навчається і не працює,                      який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, про його звільнення від кримінальної відповідальності, в зв’язку з дійовим каяттям, на підставі ст. 45 КК України,    

          в с т а н о в и в:

З постанови слідчого СВ Володимир-Волинського МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_4 від 16.12.2009р., погодженої із заступником Володимир-Волинського міжрайонного прокурора Хомичем В.В., вбачається, що 04 листопада 2009 року, близько                   23 год.30 хв., ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в жилому будинку № 26 по вул. Іваничівській в с. Бубнів Володимир-Волинського району, під час конфлікту                   з потерпілим ОСОБА_6, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоч повинен був і міг їх передбачити, відштовхнув потерпілого від себе, від чого потерпілий впав та вдарився в дерев’яну спинку ліжка, отримавши при цьому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому VIII – X ребер з лівого боку, гемо-пневмотораксу, підшкірної емфіземи, емфіземи середостіння, що за висновком судово-медичного експерта від 26.11.2009р. № 331 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент скоєння.

У зазначеній постанові ставиться питання про звільнення обвинуваченого                        ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, в зв’язку з дійовим каяттям, на підставі                  ст. 45 КК України,  виходячи  з того, що обвинувачений вчинив злочин, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, є несудимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, щиро кається та активно сприяв розкриттю вчиненого злочину, повністю відшкодував завдані ним збитки, за місцем проживання характеризується                              з позитивного боку,  в зв’язку з чим  є передбачені законом підстави для направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення його від кримінальної відповідальності в зв’язку з дійовим каяттям, про що не заперечує сам обвинувачений.

У судовому засіданні при здійсненні попереднього розгляду кримінальної справи обвинувачений ОСОБА_2 щиро покаявся у вчиненому ним злочині, передбаченому                     ст. 128 КК України, та просить звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, в зв’язку з дійовим каяттям, а кримінальну справу – закрити.

Вислухавши думку потерпілого, захисника, законного представника неповнолітнього обвинуваченого – ОСОБА_7, які підтримали постанову про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК, висновок прокурора про обґрунтованість постанови та можливість її задоволення, суд доходить висновку про можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, в зв’язку                           з дійовим каяттям.

Відповідно до ч.1 ст. 7-2 КПК України  прокурор, а також слідчий за згодою прокурора за наявності підстав, зазначених у ст. 45 КК України, вправі своє мотивованою постановою направити кримінальну справу до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Підсудний ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ст. 128 КК України,  що відповідно до ч. 2 ст. 12 цього Кодексу є злочином невеликої тяжкості, щиро покаявся у вчиненому злочині, активно сприяв розкриттю злочину та повністю відшкодував потерпілому завдані злочином збитки.

Отже, є законні підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, в зв’язку з дійовим каяттям.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7-1 КПК України провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв’язку з дійовим каяттям, а відповідно до ч.1 ст. 248 цього Кодексу  при наявності обставин, передбачених ст.ст. 7-1, 7-2 цього Кодексу суддя своєю мотивованою постановою закриває справу і скасовує запобіжні заходи.

За названих вище обставин при звільненні обвинуваченого ОСОБА_2  від кримінальної відповідальності зазначена кримінальна справа підлягає закриттю із скасуванням запобіжного заходу щодо обвинуваченого у виді підписки про невиїзд.

На підставі ст. 45 КК України, керуючись ст. 7-1 ч.1 п.1, 7-2 ч.1, 248 ч.1 КПК України,  суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності                      за вчинений злочин, передбачений ст. 128 КК України, в зв’язку з дійовим каяттям.  

Скасувати обраний щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України,  закрити.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду Волинської області через Володимир-Волинський міський суд.

Суддя: