2-94/07 p.

P І Ш E H H Я

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

26 лютого 2007 року Новоазовський районний суд Донецької області в складі судді: Бельченко Л.А при секретарі-Андріаноій Т.О. з уч.адвокатів- ОСОБА_4, ОСОБА_5представника відповідача- ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до ОСОБА_3, Новоазовської міської ради про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку , поновлення межі,

встановив   :

Позивачі звернулись до суду з зазначеним позовом.

На підтвердження заявлених вимог в судовому засіданні зазначили, що з 07.06.2002 року вони є власниками житлового АДРЕСА_1 та мають у користуванні земельну ділянку, що прилягає до будинку. Відповідач по справі, ОСОБА_3, їх сусідка. їхні земельні ділянки мають суміжну межу. Твердої межі між земельними ділянками немає. Коли в серпні 2006 року вони, позивачі, вирішили встановити тверду межу між земельними ділянками, огорожу, ОСОБА_3 їм заборонила, посилаючись на те, що в неї на цю частину земельної ділянки, де вони хотіли влаштувати огорожу ,є державний акт. Комісією Новоазовської міської ради від 19.09.2006 року була встановлена і закріплена межа відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку останньої таким чином, що вона (межа) проходить по стіні житлового будинку їх, позивачів, що робить неможливим обслуговування останнього.

Уточнивши позовні вимоги, позивачі просили визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3недійсним та зобов*язати Новоазовську міську раду встановити межу між їх з відповідачем земельними ділянками, стягнути з відповідачів судові витрати по справі.

Відповідач, ОСОБА_3позовні вимоги не визнала, пояснив, що підстав для визнання державного акту на право власності на земельну ділянку не має. При приватизації межі земельної ділянки були узгоджені з ОСОБА_7, батьком ОСОБА_1, фактичні розміри земельної ділянки відповідають розмірам, відображеним в державному акті.

Представник відповідача Новоазовської міської ради позовні вимоги не визнала та зазначила, що позовні вимоги позивачів не обгрунтовані ,т. я. останні не мають правовстановлювальних документів на земельну ділянку та межі в натурі не встановлені.

Відповідачі просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

2

Суд, вислухав сторін, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачі по справі є власниками житлового АДРЕСА_1 Донецької області ( ас. 14-16).

Відповідач , ОСОБА_3, є власником житлового АДРЕСА_1( ас. 33,34)

Рішенням виконкому Новоазовської міської ради від 30.10.1998 року ОСОБА_7,батьку позивача, ОСОБА_1, передана у власність земельна ділянка площею 0,0715 газа адресою: АДРЕСА_1( ас. 19).

Рішенням Новоазоської міської ради від 29.12.1999 року ОСОБА_3 передана у власність земельна ділянка площею 0, 09 га за адресою: АДРЕСА_1( а.с. 30).

08.08.2006 року ОСОБА_3отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0900 га у межах згідно з планом за вищезазначеною адресою.

Відповідно до ст. З ЦПК України кожна особа має право звернутися в порядку, визначеному ЦПК, до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 106 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки встановлення межових знаків, якщо вони перемістились.

Відповідно до ст. 125 ч.1 цього кодексу право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та її державної реєстрації.

Відповідно до ст. 126 ч.1 Земельного кодексу України такими документами є державні акти.

Судом встановлено, що позивачі по справі правовстановлювальних документів не мають. В їх користуванні знаходиться земельна ділянка, що прилягає до належного їм будинку, адже її межі в натурі належним чином не встановлені і за позивачами не закріплені. Будь-яке рішення відповідного органу з цього приводу відсутнє.

З огляду на наведене суд вважає, що в судовому засіданні позивачами не доведено порушення їх права на земельну ділянку з боку відповідача.

Не доведено позивачами та не встановлено судом підстав, за яким державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 може бути визнано недійсним.

Судом встановлено, що перед отриманням державного акту ОСОБА_3були погоджені суміжні межі земельної ділянки з ОСОБА_7, останній підписав Акт погодження меж і претензій до відповідача не мав.( а.с. 38).

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивачів безпідставними, такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10,11,58,60, 209,213-215 ЦПК України, ст. ст. 125, 126,106ч. 1, 140 Земельного кодексу України , суд-

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1, ОСОБА_2в позові до ОСОБА_3, Новоазовської міської ради про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку , поновлення межі.

3

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження рішення.