Справа № 22ас-376 2007 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 44 Голоти П.О.
Доповідач Якути О.І.
РІШЕННЯ
Апеляційного суду Вінницької області
від 13 лютого 2007 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Якути О.І.
Суддів: Щолокової О.В., Міхасішина І.В. -
При секретарі Яблонській І.Л.
За участю представника Вінницької міської Ради Малашкіна М.А.,
представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.12.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської Ради, ОСОБА_2 про визнання частково недійсним рішення виконкому Вінницької міської Ради та державного акту на право власності на земельну ділянку, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Вінницької міської Ради, ОСОБА_2 про визнання частково недійсним рішення виконкому Вінницької міської Ради НОМЕР_1, яким ОСОБА_2 передано всю земельну ділянку по АДРЕСА_1 в частині передачі їй 441 кв.м. і державного акту на її ім'я від 19.05.2003 року в цій же частині. Позов мотивувала тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.10.2005 року, залишеного в силі ухвалою Верховного Суду України від 14.07.2006 року, встановлено факт набуття та створення нею спільної власності на будинок з ОСОБА_2 та встановлено закріплений порядок користування
земельною ділянкою. їй виділено 441 кв. м земельної ділянки, а ОСОБА_2 - 497 кв.м. Оскільки оспорюване рішення та державний акт порушують її право на відповідну частину земельної ділянки, просила позов задовольнити.
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.12.2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказане рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 72 КАС України в частині ігнорування фактів, встановлених судовим рішенням, що набуло законної сили. Зазначила, що суд не врахував, що рішення про надання у власність відповідачці спільної земельної ділянки грунтувалось на поданих нею неправдивих правовстановлюючих документах на будинок та земельну ділянку, що підтверджено
рішенням суду. Просила суд прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Заперечуючи проти апеляційної скарги ОСОБА_2 вважає рішення суду
законним і обгрунтованим.
Заслухавши доповідача, осіб, що приймають участь у справі, перевіривши матеріали справи, постанову суду та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Постановляючи рішення по справі, суд першої інстанції встановив, що оспорюваним рішенням виконкому міської Ради НОМЕР_1 було передано безоплатно всю спірну земельну ділянку ОСОБА_2 На підставі цього вона в 2006 році отримала державний акт на право власності на земельну ділянку. Оскільки, ОСОБА_2 користувалась з 1991 року спірною ділянкою на законних підставах, вона скористалась правом отримати земельну" ділянку у власність. ОСОБА_1 являється співвласником будинку за рішенням суду лише з 2005 року. Оскільки при переході права власності на будівлю, право власності на земельну ділянку відповідно до ст. 120 ЗК України може переходити лише на підставі цивільно-правових угод, суд відмовив у задоволенні позов.
Заслухавши доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія судців вважає, що остання підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Відповідно до ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовими рішеннями в цивільній справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ці самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.
Як встановлено рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.10.2005 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 20.01.2006 року, касаційна скарга, яка ухвалою Верховного Суду України від 14.07.2006 року була залишена без задоволення, між сторонами ще до побудови будинку на спірній земельній ділянці існувала угода про створення спільної власності у вигляді будинку , який і був побудований обома сторонами.
У встановленому законом порядку, земельна ділянка під будівництво ОСОБА_2 не надавалась і забудовником вона не являлась. Будівництво було самовільним і здійснювалось обома сестрами, а земельна ділянка закріплювалась вже за самовільно збудованим будинком в 1991 році. При цьому ОСОБА_2 приховала факт спільного будівництва та власності. Участь ОСОБА_1 у будівництві на підставі угоди про створення спільної власності свідчить про набуття нею власності на будинок ще з часу його побудови наряду з ОСОБА_2. Тому оспорюване рішення виконкому Вінницької Ради про передачу спірної земельної ділянки у власність лише ОСОБА_2 безспірно порушує і її право, як співвласника будинку, на отримання частини ділянки, якою вона фактично користувалась.
Посилання суду на ст.120 ЗК України в частині переходу права власності на частину земельної ділянки при переході права власності на будівлю, до позивачки лише на підставі цивільно-правових угод не заслуговує на увагу.
До ОСОБА_1 право власності на будинок не переходило в 2005 році за рішенням суду, чи в результаті придбання частини його, а рішенням суду лише підтверджено об'єктивне існування у неї такого права з часу забудови будинку.
Враховуючи встановлений судовими рішеннями факт приховування побудови будинку разом з сестрою, оформлення права власності нею на будинок лише на себе та подачу цих неправдивих документів до органів місцевих Рад для послідуючого оформлення документів на приватизацію земельної ділянки у власність та отримання державного акта, колегія суддів вважає, що суд при ухваленні рішення невірно застосував
2
норми матеріального та процесуального права, а тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову. Інші доводи скарги правового значення не мають.
Керуючись ст.ст. 198,202 КАС України, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.12.2006 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Вінницької міської Ради, ОСОБА_2 про
визнання частково недійсним рішення НОМЕР_1 та державного акту про
право власності на землю від 19.05.2003 року задовольнити.
Визнати частково недійсним рішення НОМЕР_1 та державний акт про право власності на землю від 19.05.2003 р.
Рішення набирає законної сили з часу проголошення і може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.