Справа № 22-6164- 2006 р. Головуючий 1 інстанції Рутова В.І.
Категорія 19 Доповідач Бабакова Г.А.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області
у складі: головуючого Бабакової Г.А. суддів : Дем"яносова М.В., Азевича В.Б. при секретарі Тума О.В.
розглянувши у судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі міста Горлівки на рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки від 27 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі міста Горлівки про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням,
ВСТАНОВИВ:
Відповідач оскаржує в апеляційному порядку рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки від 27 квітня 2006 року , яким з нього на користь позивача стягнуто у відшкодування моральної шкоди 20000 грн.
Апелянт посилається на те, що , ухвалюючи рішення, суд не врахував, що дія положення про відшкодування моральної шкоди зупинена Законом України " Про державний бюджет України на 2006 рік ",що факт заподіяння позивачеві моральної шкоди не підтверджено висновком МСЕК, стягуючи у відшкодування моральної шкоди 20000 грн., суд не встановив , які негативні наслідки професійного захворювання спричинили позивачеві моральну шкоду. У засіданні апеляційного суду представник відповідача Ляхов В.В. наполягав на скарзі , представник позивача ОСОБА_2 просив рішення суду залишити без зміни, позивач у судове засідання не з"явився , про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з того, що позивач більше 12 років працював на шахті ім. Ізотова на підземних роботах і під час виконання трудових обов"язків отримав професійне захворювання -хронічний бронхіт. Висновком МСЕК від 21 серпня 2002 року йому вперше встановлено втрату 40 % працездатності безстроково. Суд дійшов висновку , що внаслідок професійного захворювання , втрати частково працездатності позивачеві заподіяно моральну шкоду , яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу ушкодження здоров"я, погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя і що розмір моральної шкоди становить 20000 грн.
Апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, дотримався вимог матеріального і процесуального законодавства.
Зокрема, суд обґрунтовано виходив з того, що позивач отримав професійне захворювання на виробництві у зв"язку з чим висновком МСЕК від 21 серпня 2002 року йому вперше встановлено втрату 40 % працездатності, безстроково. Суд дійшов правильного висновку , що позивачеві внаслідок професійного захворювання заподіяна моральна шкода, оскільки він фізично та морально страждає від вказаного захворювання, ускладнене його життя , яке потребує додаткових зусиль для його організації. Але висновок суду про розмір моральної шкоди в сумі „20000 грн. не відповідає встановленим обставинам . Суд не навів відповідних мотивів визначення саме такого розміру відшкодування, не врахував, що глибина фізичних та моральних страждань позивача, які встановлені судом, свідчать про заподіяння позивачеві моральної шкоди у розмірі 12000 грн. Тому рішення в цій частині підлягає зміни, з відповідача на користь позивача слід стягнути 12000 грн., що відповідає ст., ст. 21,28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності."
Доводи апеляційної скарги про те , що рішення суду підлягає скасуванню, оскільки дія положення вказаного Закону щодо відшкодування моральної шкоди зупинена Законом України " Про державний бюджет України на 2006 рік ", необгрунтовані , оскільки право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло до 2006 року і зазначений Закон України " Про державний бюджет України на 2006 рік" не скасовує Закон України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яким передбачено відшкодування моральної шкоди у зв'язку з виробничою травмою чи професійним захворюванням. Крім того відшкодування моральної шкоди у зв"язку з професійним захворюванням проводиться з іншого бюджету , а не з того, про який йдеться у Законі України " Про державний бюджет України на 2006 рік". Необгрунтовані і доводи про необхідність встановлення факту заподіяння моральної шкоди висновком МСЕК, оскільки цей факт встановлено безпосередньо судом. Доводи про те, що судом не встановлено негативні наслідки професійного захворювання позивача , спростовуються рішенням суду, в якому зазначині встановлені негативні наслідки.
Керуючись ст., ст. 307, 309 ,314 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міському районі міста Горлівки задовольнити частково.
Рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки від 27 квітня 2006 року змінити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі міста Горлівки на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 12000 (дванадцять тисяч) грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.