Справа №488/630/15-ц 20.09.2018

Провадження №22-ц/784/1393/18

Категорія 30

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року м. Миколаїв

Справа № 488/630/15-ц

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів:

головуючого судді - Шаманської Н.О.,

суддів: Данилової О.О., Коломієць В.В.,

із секретарем - Горенко Ю.В.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу

за позовом

ОСОБА_1

до

товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» та ОСОБА_2

про

стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП

за апеляційною скаргою

товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі - СК «Альфа-Гарант»)

на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва, ухвалене під головуванням судді Селіщевої Л.І. 30 травня 2018 року в приміщенні цього ж суду, дата складення повного тексту рішення не зазначена,

у с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 22 лютого 2014 року на Одеській об'їзній дорозі трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу DAF XF95 480 р/н НОМЕР_1 з причепом Шмитц р/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2

Внаслідок вказаної ДТП належний позивачу транспортний засіб DAF XF95480 р/н НОМЕР_1 отримав значні механічні ушкодження.

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 15 травня 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні даної ДТП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована іншим відповідачем по даній справі - СК «Альфа-Гарант», яка виплатила позивачу страхове відшкодування у розмірі 22 240 грн. 09 коп.

Позивач зазначав, що на відновлення транспортного засобу ним було витрачено 129 750 грн. 56 коп. Розмір матеріальної шкоди, з урахуванням здійсненних СК «Альфа-Гарант» виплат становить 107 510 грн. 47 коп., які він просив стягнути з відповідачів, а саме, з СК «Альфа-Гарант» 26 871 грн. 11 коп., та з ОСОБА_2 - 80 750 грн. 56 коп. Також позивач просив стягнути з відповідачів по 5000 грн. моральної шкоди з кожного.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, та з урахуванням проведеної судової автотоварознавчої експертизи просив стягнути з відповідачів 29 172 грн.83 коп. завданої йому матеріальної шкоди, з урахуванням здійсненних СК «Альфа-Гарант» виплат, а саме 26 759 грн. 91 коп. просив стягнути з СК «Альфа-Гарант» та 2 412 грн. 92 коп. з ОСОБА_2, а також просив стягнути по 5000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30 травня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з СК «Альфа-Гарант» у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП - 26 759 грн. 91 коп., з ОСОБА_2 2 412 грн. 92 коп. матеріальної шкоди та 2 000 грн. моральної шкоди. Розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі СК «Альфа-Гарант», посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права просило його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову до страхової компанії.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди зі страхової компанії, суд першої інстанції виходив з того, що остання не вірно визначила розмір страхового відшкодування, сплатила його в меншому обсязі, що підтверджується висновком судової автотоварознавчої експертизи.

Проте з такими висновками погодитись не можна, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 22 лютого 2014 року сталась ДТП за участю транспортного засобу DAF XF95 480 р/н НОМЕР_1 з причепом Шмитц р/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, власником якого є позивач ОСОБА_1, та автомобіля НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження.

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 15 травня 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні вказаної ДТП, відповідно до ст. 124 КУпАП, згідно якої на нього був накладений штраф у розмірі 340 грн. (а.с. 8).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 20 лютого 2014 року, що укладений між ним та ТОВ СК «Альфа-Гарант». Ліміт відповідальності застрахованого за цим договором за шкоду, завдану майну третіх осіб становить 50 000 грн., здоров'ю - 100 000 грн. франшиза - 1 000 грн.

Відповідно до звіту ТОВ «Експертум -АВЕ» від 3 червня 2014 року, який зроблено на замовлення СК «Альфа-Гарант», розмір матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу складає 27 888 грн. 10 коп.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовується витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку, встановленому законодавством.

Згідно висновку № 6747 від 3 червня 2014 року коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу складає 70 %.

Пунктом 36.2 статті 36 Закону, встановлено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

З урахуванням зазначених положень Закону, сума страхового відшкодування за розрахунком СК «Альфа-Гарант» склала 22 240 грн. 09 коп. (27 888 грн. 10 коп. - ПДВ - 1000 грн. = 22 240 грн. 09 коп.) , яка була перерахована на поточний рахунок позивача (а.с. 61 т. 1).

В той же час позивач зазначав, що ним було укладено договір № 200820014 від 20 серпня 2014 року на ремонт транспортного засобу з ПП ТП «БФГРУП» та оплачено ремонтні роботи згідно заказ-наряду БФ-002 від 20 серпня 2014 року на суму 129 750 грн. 56 коп.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 17-848 від 21 листопада 2017 року вбачається, що розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля НОМЕР_4 внаслідок проведеного відновлювального ремонту цього транспортного засобу для усунення пошкоджень, завданих під час ДТП, яка сталася 22 лютого 2014 року з вини ОСОБА_2, з урахуванням всіх необхідних ремонтно-відновлювальних робіт, зміни комплектуючих запчастин, вартості використаних матеріалів та втрати товарного вигляду, складає 51 412,92 грн. Коефіцієнт фізичного зносу приймався експертом рівним 0,7.

Дослідження проводилося на основі представлених документів, оскільки ТЗ на момент проведення експертизи було видозмінено (транспортний засіб був відновлений в 2014 році), тому єдиним джерелом інформації про тип та характер пошкоджень є матеріали даної цивільної справи, зокрема, акт виконаних робіт № БФ-001 від 10 вересня 2014 року.

Як пояснив експерт ОСОБА_4 у засіданні судової колегії, ним взято за основу акт виконаних робіт, складений станцією технічного обслуговування та вартість комплектуючих запчастин за цінами станції технічного обслуговування з застосуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу.

Таким чином, розмір матеріальної шкоди, визначений експертом проведено на підставі фактично проведених робіт, після визначення розміру страхового відшкодування.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з п. 2.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092 (далі - Методика), вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.

Відповідно до пункту 2.4 указаної Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Згідно з п. 2.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану колісного транспортного засобу унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості колісного транспортного засобу, що виникає в процесі його експлуатації.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 серпня 2014 СК «Альфа-Гарант» яка застрахувала цивільну відповідальність винної особи - ОСОБА_2 сплатила потерпілому страхове відшкодування, а саме перерахувала йому на рахунок 22 240 грн. 09 коп.

Разом з цим, розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля НОМЕР_4 внаслідок проведеного відновлювального ремонту цього транспортного засобу для усунення пошкоджень, завданих під час ДТП, з урахуванням всіх необхідних ремонтно-відновлювальних робіт, зміни комплектуючих запчастин, вартості використаних матеріалів та втрати товарного вигляду, складає 51 412,92 грн.

Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Разом із тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди

за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов'язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України.

Таким чином розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов'язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно статті 1194 ЦК в України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що сумою страхового відшкодування, яка виплачена страховою компанією в розмірі 22 240 грн. 09 коп. ОСОБА_1 не було відшкодовано в повному обсязі завдану шкоду, встановлену висновком судової автотоварознавчої експертизи, а саме реальну вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу «DAF XF95-480», державний номерний ВЕ 4913 АМ.

У зв'язку із зазначеним, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, не припинилось виконанням, проведеним належним чином (статті 599 ЦК України) і особа, яка завдала шкоди, зобов'язана відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика, у розмірі 29 172 грн. 83 коп. (51412 грн. 92 коп. вартість відновлювального ремонту - 22 240 грн. 09 коп. сума виплаченого страхового відшкодування), що встановлено вимогами статті 1194 ЦК України.

Таким чином, саме на відповідача ОСОБА_2 слід покласти відповідальність відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 29 172 грн. 83 коп., відмовивши при цьому у задоволенні позову до страхової компанії.

Колегія суддів вважає, що таке вирішення питання не буде виходом за межі заявлених позовних вимог, оскільки загальний зміст вимог позивача до відповідачів стосується відшкодування шкоди внаслідок проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.

Оскільки суд першої інстанції вирішуючи спір, не звернув належної уваги на зазначені обставини та норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та дійшов помилкового висновку про стягнення вартості проведення відновлювального ремонту зі страхової компанії, незважаючи на те, що остання повністю виконала умови договору обов'язкового страхування та виплатила потерпілому страхове відшкодування, оцінене відповідно до вимог закону, то рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача ОСОБА_2 29172 грн. 83 коп. матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, відмовивши при цьому в стягнення реальної шкоди зі страхової компанії.

Крім того, позивач зазнав душевних страждань з приводу пошкодження його майна, тому змушений був витрачати додаткових зусиль для організації свого життя.

Вирішуючи питання про розмір компенсації моральної шкоди, колегія суддів виходить з того, що автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень на відновлення яких реально було витрачено 129 750 грн.

Враховуючи характер та глибину страждань позивача, завданих протиправними діями відповідача, колегія суддів вважає, що 2000 грн. буде достатньою компенсацією завданої йому моральної шкоди, стягнення якої слід провести з відповідача ОСОБА_2

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені ним судові витрати у розмірі 1485 грн. 33 коп. пропорційно задоволеним вимогам та на користь СК «Альфа Гарант» з відповідача підлягають стягнення 401 грн. 40 коп. понесених витрат за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» задовольнити.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30 травня травня 2018 року скасувати та ухвалити нове.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 29 172 грн. 83 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 2000 грн. моральної шкоди та 1485 грн. 33 коп. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» 401 грн. 40 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Н.О. Шаманська

Судді: О.О. Данилова

В.В. Коломієць

Повний текст постанови складено 24 вересня 2018 року