АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/3993/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Соколов О.М.

Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Паленика І.Г., Присяжнюка О.Б.

секретаря судового засідання Парсамян А.А.

за участю:

представника власника майна ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 липня 2018 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва Безкоровайного Б.В. та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках: ОСОБА_1 (РНОКППФО НОМЕР_1) - НОМЕР_2, НОМЕР_3, відкритих у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), який розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, із забороною його представникам за дорученням використовувати, або будь-яким чином відчужувати зазначене майно, починаючи з дня винесення ухвали слідчим суддею.

Цією ж ухвалою заборонено розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунках ОСОБА_1 та грошовими коштами, які в подальшому надходитимуть на вказані рахунки за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету, та виплати заробітної плати та зупинено видаткові операції з грошовими коштами, що надходять в адресу ОСОБА_1 за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, та виплати заробітної плати.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник власника майна ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_1, постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про те, що органом досудового розслідування не доведено, що на арештовані банківські рахунки незаконно надходили кошти від інших суб'єктів господарювання та те, що грошові кошти є предметом злочинної діяльності, мають відношення до кримінального провадження та зберегли на собі сліди кримінального правопорушення. Додає про відсутність підстав для накладення арешту на майно зазначене у клопотанні прокурора.

Також адвокат зазначає про те, що ОСОБА_1 про підозру не повідомлено, в статусі підозрюваного або обвинуваченого останній не перебуває. Додає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою.

Одночасно автор апеляційної скарги ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді. В обґрунтування причин пропуску строку апелянт вказує, що ухвала постановлена без виклику у судове засідання власника майна та його представника, зі змістом оскаржуваного судового рішення апелянт ознайомився 19.07.2018 за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Заслухавши доповідь судді, позицію представника власника майна, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що власник майна та його представник участі у судовому засіданні не приймали, про наявність ухвали слідчого судді стало відомо 19.07.2018 за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання апелянта щодо поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав, наведених у ньому, підлягає задоволенню, оскільки цей строк пропущений з поважних причин.

Судове засідання по розгляду згаданої апеляційної скарги призначено слуханням в апеляційній інстанції на 15 годину 15 хвилин 19.09.2018 року, про що надіслано повідомлення прокурору 03.09.2018 року, проте в судове засідання прокурор не прибув, про причини своєї неявки суду не повідомив, у зв'язку із чим, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність прокурора.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 42018100000000052, відомості про яке 22.01.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Прокурор відділу прокуратури м. Києва Безкоровайний Б.В. звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках ОСОБА_1 (РНОКППФО НОМЕР_1) - НОМЕР_2, НОМЕР_3, відкритих у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), який розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 липня 2018 року задоволено.

Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання прокурора, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно зазначене у клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не повідомлено про підозру, те, що він не перебуває в статусі підозрюваного або обвинуваченого, колегія суддів визнає необгрунтованими, оскільки положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України не вимагають наявності обгрунтованої підозри щодо особи на відміну від пунктів 2, 3, 4 ч. 1 ст. 170 КПК України, проте такої мети, яка передбачена пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 170 КПК України, у клопотанні не зазначено.

Посилання автора апеляційної скарги на невідповідність арештованого майна критеріям визначеним ст. 98 КПК України, слід визнати непереконливими, оскільки згідно доданих до клопотання матеріалів, а саме постанови про приєднання до кримінального провадження речових доказів від 18.06.2018, майно, на яке прокурор просить накласти арешт, визнано речовими доказами, оскільки у ході досудового розслідування встановлено, що розрахункові рахунки, в тому числі і ОСОБА_1, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, а грошові кошти, що перебувають на рахунку, набуті кримінально-протиправним шляхом та є джерелом погашення збитків заданих державі, внаслідок скоєння кримінального правопорушення, що розслідуються у даному кримінальному провадженні (а.с.63-67).

Твердження адвоката про те, що органом досудового розслідування не доведено того, що на арештовані банківські рахунки незаконно надходили кошти від інших суб'єктів господарювання, колегія суддів визнає передчасними, оскільки обставини, на які посилається апелянт, не є предметом розгляду при вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні.

Доводи апелянта про відсутність підстав для накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_1, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, з урахуванням дотримання ініціатором клопотання вимог ч. 2 ст. 171 КПК України.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.

Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Поновити представнику власника майна ОСОБА_1, адвокату ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 липня 2018 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 липня 2018 року, якою частково задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва Безкоровайного Б.В. та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках: ОСОБА_1 (РНОКППФО НОМЕР_1) - НОМЕР_2, НОМЕР_3, відкритих у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), який розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____________________ _______________________ ____________________

МасенкоД.Є. Паленик І.Г. ПрисяжнюкО.Б.