ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"19" вересня 2018 р. м. Ужгород Справа № 907/628/17

Господарський суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Васьковського О.В.,

розглянувши матеріали справи №907/628/17

за позовом Національного банку України, м. Київ

до відповідача Приватне акціонерного товариства "Берегівський м'ясокомбінат" , м. Берегово

за участі третьої особи, яка

не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на

стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива", м. Київ

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

За участі судового засідання Дергачової Ю.А.

Представники:

від позивача - Гончар В.М. - провідний юрисконсульт відділу судової роботи з проблемними активами управління роботи з проблемними активами Департаменту управління ризиками НБУ (дов.№18-0014/19790 від 06.04.2018 року)

від відповідача - Білан Н.М., адвокат (ордер КС № 358210 від 28.07.18)

від третьої особи - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.03.2010 року на нерухоме майно на загальну суму 2355336712,33 грн/ та встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 6997400,00 грн..

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.08.2018 року проведення судового засідання уданій справі призначено в режимі відеоконференції.

Третя особа участь уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечила.

30.07.2018 року від відповідача надійшло клопотання №124 від 16.07.2018 року про призначення судової інженерно-технічної експертизи у даній справі.

Від позивача 22.08.18 до господарського суду надійшло заперечення №12-0007/44498 щодо поданого відповідачем клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи у даній справі, яке надсилалось відповідачем 15.08.2018 року електронною поштою.

Відповідач на виконання вимог ухвали Господарського суду Закарпатської області від 27.08.18 письмовий відзив на позов з доказами в їх обґрунтування, у відповідності до ст.165 Господарського процесуального кодексу України не подав, однак 07.09.18 надіслав до суду клопотання №122 про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

У судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача про призначення судової інженерно-технічної експертизи та встановлено наступне.

Подане клопотання вмотивоване тим, що Звіт про оцінку майна-комплексу будівель та споруд, який складається з 26-ти приміщень загальною площею 4300,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська область , Берегівський р-н, м.Берегово, вул.Сільвая,3, який виконаний ТОВ «Юридична фірма «Юрісперітус»» станом на 20.02.17 не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема в частині того, що об'єкт оцінки безпосередньо не обстежувався, а звернення до власника майна щодо дозволу на обстеження об'єкту власності не скеровувавлося; 12-місячний строк дії звіту закінчився; оцінка проведена без врахування бухгалтерської документації підприємства-відповідача про амортизацію (знос) об'єкту оцінки, а також факторів, які могли вплинути на знецінення предмету іпотеки чи на вартісну якість предмету, коливання курсу валюти (долару США), який станом на день оцінки (20.02.2017 р. становив 27,0261 грн.). Відтак, відповідач зазначає, що експертна установа, якою виконано звіт не мала можливості перевірити фактичну наявність, технічний стан, параметри оцінювання майна, у зв'язку з чим, відомості зазначені у звіті про оцінку майна не відповідають дійсності. Крім того, відповідач вказує, що позивачем не вказано початкову ціну продажу предмету іпотеки, на виконання вимог ст.43 Закону України «Про іпотеку».

Позивач, у поданих запереченнях проти призначення судової експертизи у справі заперечує та вважає подане клопотання відповідача безпідставним, посилаючись на висновки Верховної Палати Верховного Суду в рамках справи №235/3619/15-ц, провадження №14-11цс18 від 21.03.2018 року.

Так, статтею 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки. Положеннями частини першої статті 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття "ціна", як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку" можна зробити висновок, що у розумінні норми статті 39 Закону України "Про іпотеку" встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Разом з тим відповідно до статей 19 (Закон N 1404-VIII), 57 Закону України "Про виконавче провадження" (Закон N 1404-VIII) сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо наприклад, така вартість майна змінилася.

З урахуванням наведеного, Велика Палата Верхового Суду дійшла висновку про те, що у спорах цієї категорії, лише не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення, та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень.

У зв'язку з чим, суд констатує, що у вказаному спорі не є обов'язковим встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону, на яку як на підставу необхідності призначення судової інженерно-технічної експертизи посилається відповідач.

Щодо інших доводів відповідача, викладених у клопотанні про призначення судової інженерно-технічної експертизи (невідповідність звіту про оцінку майна вимогам чинного законодавства, зокрема в частині того, що об'єкт оцінки безпосередньо не обстежувався, а звернення до власника майна щодо дозволу на обстеження об'єкту власності не скеровувався; 12-місячний строк дії звіту закінчився; оцінка проведена без врахування бухгалтерської документації підприємства-відповідача про амортизацію (знос) об'єкту оцінки, а також факторів, які могли вплинути на знецінення предмету іпотеки чи на вартісну якість предмету, коливання курсу валюти (долару США), який станом на день оцінки (20.02.2017 р. становив 27,0261 грн.), суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування по суті спору, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 23.03.2012, № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Відтак, поданий позивачем Звіт про оцінку майна-комплексу будівель та споруд, який складається з 26-ти приміщень загальною площею 4300,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська область , Берегівський р-н, м.Берегово, вул.Сільвая,3, який виконаний ТОВ «Юридична фірма «Юрісперітус»» станом на 20.02.17 буде досліджуватись та оцінюватись судом в сукупності з іншими доказами під час ухвалення рішення, у відповідності до ст.86 . ГПК України.

З огляду на наведене, відповідачем не доведено обставин необхідності призначення інженерно-технічної експертизи , а суд не вбачає дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування по суті спору та не встановлено, що висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування . Отже, судом не встановлено підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення судової інженерно-технічної експертизи у відповідності ст.99 ГПК України , у зв'язку з чим, у його задоволенні належить відмовити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні подав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судового рішення по справі №910/11236/18, що розглядається в Господарському суді м.Києва за позовом ТОВ «Інвест-Сервіс» до НБУ, за участі третьої особи Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива", м. Київ про визнання зобов'язання припиненим в зв'язку з його виконанням за кредитними договорами.

Однак, вказане клопотання подане без доказів надіслання позивачу, у зв'язку з чим вказане клопотання належить направити позивачу, докази у підтвердження чого надати суду.

Також, представником відповідача повідомлено про зміну організаційно-правової форми товариства з публічного на приватне акціонерне товариство, у підтвердження чого подано виписку з ЄДРЮОФОПтаГФ .

Представник позивача у судовому засіданні усно не заперечив проти заміни сторони у даній справі.

Представник позивача у судовому засіданні усно заявив клопотання про призначення наступного судового засідання в режимі відеоконференції, доручивши її проведення відеоконференції Господарському суду м. Києва, Київському апеляційному господарському суду або Київському апеляційному адміністративному суду.

Відповідно до ст. 197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання.

Розглянувши подане клопотання, перевіривши офіційну інформацію стосовно впровадження системи відеоконференцзв'язку у Господарському суді м. Києва, Київському апеляційному господарському суді та Київському апеляційному адміністративному суді, судом встановлено можливість забезпечення участі уповноваженого представника позивача у наступному судовому засіданні по справі №907/628/17, у режимі відеоконференції, відтак вказане клопотання представника позивача підлягає задоволенню повністю.

У зв'язку з наведеним, та забезпеченням сторонам прав, наданих ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, з метою всебічного, повного й об'єктивного вирішення спору, суд надає відповідачу строк для подання до суду відзиву на позов та відкладає розгляд клопотання відповідача про призначення судової інженерно-технічної експертизи у даній справі та підготовче засідання у порядку загального позовного провадження на інший термін в режимі відеоконференція, проведення якої доручити Господарському суду м.Києва.

Керуючись ст. ст. 42, 46, 99, 120, 121, 182, 183, 197, 202, 222, 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової інженерно-технічної експертизи відмовити повністю.

Прийняття клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та підготовче засідання у порядку загального позовного провадження відкласти.

Задоволити клопотання Національного банку України, м. Київ про участь уповноваженого представника у наступному судовому засіданні по справі №907/628/17 у режимі відеоконференції.

Наступне підготовче засідання призначити на 01 жовтня 2018 р. на 16:30 год., що відбудеться у приміщенні господарського суду Закарпатської області за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а в залі судових засідань №3 в режимі відеоконференції.

Доручити проведення відеоконференції господарському суду м.Києва (01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-в).

Зобов'язати відповідача подати господарському суду у строк до 19.09.18 статут юридичної особи, у підтвердження зміни організаційно-правової форми; письмовий відзив на позов з доказами в їх обґрунтування та надіслання позивачу, у відповідності до ст.ст.80, 91, 165 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надіслання клопотання про зупинення провадження у справі з додатками позивачу (поштова квитанція, опис вкладення).

Суд визнає явку уповноважених представників сторін у судове засідання обов'язковою та викликає учасників справи у судове засідання, у відповідності до ст.121 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.4 ст.202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Ухвалу направити на адресу сторін, третьої особи, на адресу господарському суду м.Києва (01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-в) та на його електронну адресу.

Суддя О.В. Васьковський