Справа № 2-790/11

№ 2/427/10869/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2011 року

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Соколянської О.М.,

секретарі Микитченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ТБ «Новомосковська», КП Новомосковське районне БТІ «Інвентаризатор», Новомосковська районна державна нотконтора про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік о - ОСОБА_4. Після смерті чоловіка залишився будинок з господарчими будівлями по АДРЕСА_1. Позивачка звернулася 6-ти місячний строк з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка. 26.04.2010 року постановою нотаріуса позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування за законом, у зв'язку з тим, що чоловік 04.01.2003 року купив у ОСОБА_5, який діяв на підставі доручення ОСОБА_3 будинок з господарчими будівлями по АДРЕСА_1 по біржовій угоді. Угоду вони уклали на ТБ «Новомосковська». Згідно умов договору купівлі-продажу чоловік сплатив ОСОБА_5 гроші у сумі 23388 гривень. З січня 2003 року по день смерті чоловік та позивачка користувалися будинком, надвірними будівлями. Проте що угоду необхідно було оформити нотаріально чоловік не знав. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з позовом про визнання угоди дійсною та визнання права власності на будинок на надвірні споруди у порядку спадкування за законом.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_7 підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Представник ТБ «Новомосковська» в судове засідання не з'явився, про слухання справи був повідомлений належним чином.

Представник Новомосковськом районної державної нотконтори в судове засідання не явився про день та час слухання справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 на підставі договору купівлі- продажу, посвідченого Орлівщанською сільрадою від 28.12.1987 року належало домоволодіння по АДРЕСА_1. 14 квітня 2000 року ОСОБА_3 видав доручення , посвідчене нотаріусом м.Кемерово №1373 - ОСОБА_5 на представлення його інтересів.

Установлено, що позивачка перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 33.04.1993 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачка народила сина ОСОБА_2, батьком якого записано ОСОБА_4 ас.7,9.

4 січня 2003 року ОСОБА_5 уклав на ТБ «Новомосковська» договір купівлі-продажу будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 з ОСОБА_4, що підтверджується документом на ас.ю. Сторони відповідно до вимог п.2.1. Статуту та п.15 Закону України „Про товарну біржу" були прийняті у члени біржі. Відповідно до умов договору від 4.01.2003 року ОСОБА_4 сплатив ОСОБА_5 гроші у сумі 23388 гривень.

Відповідно до вимог ст.47 ЦК України в редакції 1963 року нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, вказаних у законі. У разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір за дійсний. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Проте, не дивлячись на недотримання встановленої законом нотаріальної форми посвідчення угоди від 04.01.2003 року, її умови фактично були виконані, угода фактично відбулася, внаслідок чого наступили правові наслідки. ОСОБА_3 від свого представника ОСОБА_5 за договором купівлі продажу від 04.01.2003 року продав домоволодіння по АДРЕСА_1 ОСОБА_4. Сторонами були виконані всі умови договору купівлі- продажу нерухомості від 04.01.2003 року. Суперечки по укладеному договору купівлі-продажу між ними не було.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати договір купівлі-продажу жилого будинку «А», з господарчими будівлями по АДРЕСА_1 від 04.01.2003 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 дійсним.

Відповідно до вимог ст.22 КпШС України в редакції 1969 року майно, нажите подружжям під час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю. Кожний із подружжя має рівні права володіння, користування цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або по іншим поважним причинам не мав самостійного заробітку. Відповідно до ч.1 ст.28 КпШС України в редакції 1969 року в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх долі визнаються рівними. Статі 28 ч.1, 29 КпШС України в редакції 1969 року в разі розподілу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх долі визнають рівними. Якщо між подружжям не досягнуто домовленості про спосіб розподілу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення про розподіл майна в натурі.

Таким чином судом встановлено, що будинок придбано подружжя ОСОБА_4 в період зареєстрованого шлюбу, за кошти сімейного бюджету та для потреб сім'ї, та є їх спільною сумісною власністю.

Суд вважає, можливим визнати за позивачкою право власності на 1\2 частину будинку та господарчих будівель по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується документом на ас.8.

Відповідно до ст.1261 ЦК України позивачка та її неповнолітній син ОСОБА_2, 1993 року народження є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4.

Відповідно до ст.1269 ЦК України позивачка звернувся до нотконтори з заявою в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина про прийняття спадщини після смерті батька.

26.04.2010 року постановою нотаріуса позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, у зв'язку з тим, що договір купівлі-продажу будинку та господарчих споруд по АДРЕСА_1 був оформлений на біржі, а не нотаріально.

Відповідно до ч.і ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Суд вважає можливим визнати за позивачкою та її неповнолітнім сином ОСОБА_2, 1993 року народження право власності по 1\4 частині на жилий будинок "А", надвірні побудови по АДРЕСА_1.

Тому, керуючись ст. ст.7, 10, 57, бо, 61, 88 ЦПК України, ст.47 ЦК України в редакції 1963 року, ст.1261,1268 ЦК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Новомосковська ТБ, КП Новомосковське районне БТІ «Інвентаризатор», Новомосковська районна державна нотконтора про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу будинку з господарчими будівлями по АДРЕСА_1 від 4 січня 2003 року заключний між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та посвідчений на Товарній біржі «Новомосковська» - дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину будинку з господарчими спорудами по АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\4 частину будинку з господарчими спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4, який помер 22 квітня2006 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 1\4 частину будинку з господарчими спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер 22 квітня 2006 року

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів про апеляційне оскарження рішення.

Суддя О.М. Соколянська