ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

24 вересня 2018 року Справа № 923/19/18

Суддя господарського суду Херсонської області Литвинова В.В., розглянувши матеріали справи

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Валок", смт.Кушугум Запорізької області

до: Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м.Херсон

про визнання недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією

в с т а н о в и в:

В січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Валок" звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" про визнання недійсним рішення засідання комісії Генічеського РЕЗ і ЕМ Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", оформленого протоколом № 70 засідання комісії по розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 26.02.2018 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з розглядом справи за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено розгляд справи по суті на 13.03.2018. Запропоновано відповідачу надати суду письмову думку (заперечення), щодо можливості розгляду справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, відзив на позовну заяву, належним чином завірені копії статутних та реєстраційних документів не пізніше 12.03.2018 року. Позивачу запропоновано надати суду відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву, але не пізніше 12.03.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.03.2018 суд постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 04.04.2018 року. Явка представників сторін визнана обов'язковою. Позивачу запропоновано надати відповідь на відзив, а відповідачу пояснення у справі з урахуванням відповіді на відзив у строк до 29.03.2018 року.

19.03.2018 року до Господарського суду Херсонської області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Господарського суду від 04.04.2018 підготовче судове засідання у справі відкладено до 24.04.2018. Явку в підготовче засідання представників сторін з доказами їх повноважень, визначеними ст.60 ГПК України визнано обов'язковою. Запропоновано позивачу надати до суду відповідь на відзив, відповідачу пояснення у справі з урахуванням відповіді на відзив. Також запропоновано сторонам в строк до 23.04.2018 подати до суду додаткові докази, заяви та клопотання, у разі їх наявності.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.04.2018 року підготовче провадження у справі № 923/19/18 закрито та призначено розгляд справи по суті на 04.05.2018. Викликано уповноважених представників учасників процесу в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 04.05.2018 року відкладено розгляд справи по суті на 23.05.2018. Явка сторін визнана обов'язковою.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 23.05.2018 року позовну заяву залишено без розгляду. Суд послався на норму статті 226 ГПК України, згідно п. 4 ч. 1 якої суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки. крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив її скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду суд 06.09.2018 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валок" задоволено, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 23.05.2018 у справі № 923/19/18 скасовано. Справу № 923/19/18 передано до Господарського суду Херсонської області на розгляд по суті.

Згідно із ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст.8 Конституції України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (справи "Фрідлендер проти Франції", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції").

Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25.01.2006, № 1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [. . .] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою надання учасникам судового процесу можливості для реалізації їх процесуальних прав, керуючись завданням господарського судочинства, визначеним ч.2 ст.2 ГПК України на відпусткою судді, суд дійшов до висновку про необхідність продовження строку розгляду справи поза межами строків, що визначені ст.195 ГПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 120, 232, 234, 235 ГПК України, Господарський суд Херсонської області -

п о с т а н о в и в:

1.Продовжити строк розгляду справи № 923/19/18 на тридцять днів.

2.Призначити розгляд справи по суті на 30 жовтня 2018 року о 12:30 за адресою: м. Херсон, вул. Театральна, 18, зал судових засідань № 4 (третій поверх).

3.Викликати в підготовче засідання представників сторін з доказами їх повноважень, визначеними ст.60 ГПК України.

4.Роз'яснити учасникам справи, що копії письмових доказів, які подаються до суду, необхідно оформити відповідно до вимог ст. 91 ГПК України та п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 року.

5.У разі направлення учасниками справи у судове засідання уповноважених представників, останнім мати при собі, відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, документи, що підтверджують їх повноваження.

6.Копію ухвали надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

7.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Роз'яснити сторонам справи, що відповідно до ст. 46 ГПК України:

"Сторони користуються рівними процесуальними правами.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу:

позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;

позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу."

Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд, в порядку застосування заходів процесуального примусу, може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за наступною адресою: http://ks.arbitr.gov.ua.0

Повний текст ухвали підписано 24.09.2018

Суддя В.В.Литвинова