Справа № 22-5846/2006р.                      Головуючий в 1 інстанції Рутова В.І.

Категорія 42                                          Доповідач Стельмах Н.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С.,

суддів Солодовник О.Ф., Звягінцевої О.М.,

при секретарі Коваленко Т.В.,                                        

розглянув у відкритому судовому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в своїх та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ДВС Центрально-Міського району м. Горлівки про відшкодування моральної шкоди і

встановив:

в апеляційній скарзі ОСОБА_2 оспорює обгрунтованість судового рішення, яким відмовлено в задоволенні позову і ставить питання про його скасування та ухвалення нового про задоволення позову, оскільки вважає, що викладені в рішенні висновки не відповідають встановленим по справі обставинам.

В засіданні апеляційного суду представник ДВС зам довіреністю Кусов А.О. заперечував проти доводів скарги і просив про її відхилення і залишення судового рішення без зміни.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

12 січня 2006 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом і зазначали, що у виконання судового рішення про стягнення з них боргу з комунальних послуг в сумі 84,29 грн. постановою державного виконавця від 18 серпня 2005 року було накладено арешт на належну їм на праві власності квартиру.

За їх скаргою ухвалою суду від 20 грудня 2005 року вказані дії державного виконавця було визнано неправомірними.

Цю ухвалу державний виконавець отримав 22 грудня 2005 року, а 23 грудня 2005 року до нього надійшла квитанція про сплату ними заборгованості за рішенням суду, але арешт з квартири він зняв лише постановою від 26 грудня 2005 року.

Такими неправомірними діями їм було спричинено моральну шкоду, оскільки вони не змогли у вказаний період оформити угоду купівлі-продажу квартири, що спричинило їм моральні страждання.

Тому вони просили постановити рішенням, яким стягнути з відповідача на їхї користь у відшкодування моральної шкоди 1700 грн.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 13 квітня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені" обставини, щомають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна доказати ті обставини, на які вона посилається у обґрунтування своїх вимог та заперечень.

При розгляді цієї справи позивачами не було надано доказів спричинення їм моральної шкоди за накладенням арешту на їх квартиру.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що всупереч доводам скарги, арешт з квартири було знято ухвалою суду від 20 грудня 2005 року, якою дії державного виконавця визнано неправомірними за їх передчасності за не з'ясуванням питання наявності у боржників іншого майна, у той час як заборгованість за судовим рішенням ними було сплачено лише 23 грудня 2005 року.

Тому факт визнання дій державного виконавця неправомірними сам по собі не є доказом спричинення позивачам моральної шкоди.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314 ЦПК України, апеляційний суд,

^{ухвалив:}

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 квітня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.