ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/618/18

Категорія: 12.3

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Федусика А.Г., Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу від 30 березня 2018 року, постановлену Миколаївським окружним адміністративним судом у складі головуючого-судді Біоносенка В.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, -

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати п.25 наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Миколаївській області №23 від 31.01.2018 року щодо звільнення його зі служби та поновити його на посаді водія-електрика хіміко-радіометричної лабораторії групи радіаційного, хімічного та біологічного захисту частини спеціальних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Миколаївській області.

Ухвалою від 30 березня 2018 року Миколаївський окружний адміністративний суд повернув ОСОБА_2 адміністративний позов (а.с. 15-16).

Не погоджуючись з ухвалою суду про повернення адміністративного позову, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржену ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що ухвалу суду першої інстанції про залишення адміністративного позову без руху він не отримував, а повернення копії ухвали суду першої інстанції про залишення позову без руху з відміткою пошти «за закінченням строку зберігання» не є доказами належного вручення особі процесуального документу, в розумінні ст. 251 КАС України «Вручення судового рішення». Також апелянт зазначає про порушення судом першої інстанції вимог процесуального законодавства, що полягають у направленні копії оскарженої ухвали лише на шостий день після постановлення ухвали.

Зазначає апелянт також і про те, що оскаржена ухвала суду першої інстанції є фактичним позбавлення апелянта права на доступ до суду.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області відзив на апеляційну скаргу не надало.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена.

Постановляючи ухвалу про повернення адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що ухвалою суду від 06.03.2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 залишено без руху із встановленням строку для усунення недоліків (надання позову, викладеного відповідно до вимог ст. 160 КАС України) у десятиденний термін з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд першої інстанції встановив, що вказана ухвала направлялась на адресу позивача, зазначену ним у позові, однак повернулась без вручення із поміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи приписи ч. 11 ст. 126 КАС України, відповідально до якої у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що судом вжито усіх заходів для належного повідомлення позивача про необхідність усунення недоліків позовної заяви з наданням для цього достатнього часу, однак ухвала суду не виконана, а за таких обставин позовна заява підлягає поверненню, відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

26 лютого 2018 року, засобами поштового зв'язку, ОСОБА_2 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати п.25 наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Миколаївській області №23 від 31.01.2018 року щодо звільнення його зі служби та поновити його на посаді водія-електрика хіміко-радіометричної лабораторії групи радіаційного, хімічного та біологічного захисту частини спеціальних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Миколаївській області.

06 березня 2018 року ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду, постановленою суддею одноособово, адміністративний позов ОСОБА_2 був залишений без руху для надання позову викладеного відповідно до вимог ст. 160 КАС України державною мовою (а.с. 2-3).

Копія ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 року направлена позивачу 06.03.2018 року засобами поштового зв'язку (штрихкодовий ідентифікатор - 5400132570848) (а.с. 10), але повернуто до суду першої інстанції з відміткою пошти про причини повернення «закінчення встановленого терміну зберігання», що підтверджено матеріалами справи (а.с. 11-13).

30 березня 2018 року Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про повернення адміністративного позову у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали від 06.03.2018 року про усунення недоліків адміністративного позову (а.с. 15-16).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з статтею 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до ст. 8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Апеляційний суд зазначає, що вимоги до позовної заяви встановлені статтею 160 КАС України, зміст якої є чітким та таким, що не підлягає двоякому трактуванню.

Так, відповідно до ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.

На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

В позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.

У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Враховуючи рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 року у справі № 8-рп/2008, положення ч. 2 ст. 8 та ч. 3 ст. 15 КАС України та вимоги ст. 160 КАС України, викладення адміністративного позову російською мовою не є перепоною у відкритті провадження у справі, у зв'язку з чим, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для залишення адміністративного позову без руху з вимогою викласти адміністративний позов державною мовою та за відсутності інших ознак невідповідності адміністративного позову вимогам ст. 160 КАС України.

Оскільки ухвала суду першої інстанції щодо усунення недоліків адміністративного позову не ґрунтується на вимогах норм процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність обставин для застосування судом першої інстанції п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України та повернення адміністративного позову.

Також апеляційний суд зазначає, що приписи статті 126 КАС України стосуються вручення повістки, в той час як, ухвала про залишення позову без руху відповідно до ч. 1 ст. 241 КАС України є судовим рішенням, а питання вручення судових рішень врегульоване ст. 251 КАС України, за приписами якої днем вручення судового рішення не визначений день повернення до суду першої інстанції поштового відправлення з відміткою пошти про причини невручення, які не залежать від суду.

За таких обставин, суд першої інстанції в оскарженій ухвалі помилково послався на приписи ст. 126 КАС України, та як наслідок дійшов помилкового висновку про наявність доказів вручення позивачу копії ухвали про залишення позову без руху, що також унеможливлює застосування приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод апеляційний суд оцінює критично, оскільки за приписами ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Також апеляційний суд зазначає, що вимога апелянта щодо постановлення окремої ухвали стосовно судді першої інстанції під головуванням якого постановлена оскаржена ухвала, не є вимогою апеляційної скарги, а за приписами ст. ст. 249, 324 КАС України, є правом апеляційного суду, яке реалізовується за наявності певних підстав. Апеляційний суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали.

За таких обставин, апеляційна скарга має бути задоволена, оскаржена ухвала скасована, як така, що постановлена з помилковим застосування норм процесуального права, а справа передана на розгляд суду першої інстанції.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 294, ч. 3 ст. 312, п. 4 ч. 1 ст. 320, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ч. 1 ст. 325, ч. 2 ст. 328, ст. 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року скасувати.

Справу № 814/618/18 передати на розгляд Миколаївського окружного адміністративного суду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складаний 19.09.2018 року.

Головуючий суддя Домусчі С.Д.

Судді Федусик А. Г. Шевчук О.А.