Судове рішення #7392277

                                                                                                                          Справа № 2-32/10                            

                                                                                                                         

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2010 року                                                                                      селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого-судді              Атаманюка Р.І., з участю

секретаря                              Ласкурійчук С.І.,

позивача                               ОСОБА_1,

представника позивача        ОСОБА_2,

відповідача                            ОСОБА_3

представника відповідачів   ОСОБА_4,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та визнання права власності на нерухоме майно,-

                                                                        ВСТАНОВИВ:

Позивач  ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5, третьої особи Коломийського МБТІ про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, визнання права власності на нерухоме майно, зобов’язання Коломийського МБТІ здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги мотивує тим, що у 2005 році вона домовилась з відповідачем ОСОБА_3 про купівлю-продаж 2/5 часток житлового будинку, що належали йому після поділу спільного майна подружжя. Укладення договору відтермінувалось до отримання ним всіх необхідних документів про право власності на частину будинку. 12.09.2009 року ОСОБА_3 склав на її користь заповіт і передав ключі від будинку, а вона заплатила йому 4 тис. доларів США. У 2006 році відповідач написав письмову розписку про отримання грошей за продане житло. Після отримання всіх неохідних документів вони звернулись до нотаріуса, який повідомив, що оскільки власність є спільна часткова, то ОСОБА_3 повинен повідомити іншого співвласника про намір продати свою частку будинку. 24.10.2007 року така заява була оформлена в нотаріуса та направлена співвласнику ОСОБА_5 за офіційним місцем проживання. Відповіді від співласника не було і вона звернулась до ОСОБА_3 з вимогою нотаріально оформити договір купівлі-продажу частини будинку, однак той відмовився та повідомив, що склав заповіт на користь свої дочки. Доказами того, що договір купівлі-продажу фактично відбувся є те, що вона з дня фактичного продажу, а саме з вересня 2005 року проживає у спірному будинку, за її замовленням і за її кошти зроблено капітальний ремонт, відповідач власноручно написав розписку про отримання грошей в сумі 4 тис. доларів США за продаж будинку, за  заявою відповідача  її з 10.04.2007 року зареєстровано на постійне місце проживання в  спірному будинку, у неї знаходяться всі документи, що підтверджують право власності  на будинок. Просить визнати дійсним договір купівлі-продажу 2/5 часток житлового будинку №162 по вул.Центральній в с.Устеріки Верховинського району, укладений між нею та ОСОБА_3,  визнати за нею право власності на 2/5 частини цього житлового будинку та зобов’язати Коломиське МБТІ здійснити державну реєстрацію права власності.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_6 позоні вимоги про визнання дійсним договору купівлі- продажу  2/5 часток житлового будинку, укладеного з відповідачем ОСОБА_3 12.09.2005 року та визнання за нею   права власності на цю частину будинку підтримала, від позовної вимоги до Коломийського МБТІ щодо зобов’язання здійснити державну реєстрацію права власності відмовилась.

Представник відповідачів ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що ОСОБА_3 наміру продавати будинок не мав, а хотів укласти з позивачкою угоду про довічне утримання, а тому прописав її в будинку.  Розписка про продаж будинку не відповідає вимогам закону, оскільки відповідач в розписці зазначив про продаж хати і стайні, хоча у його володінні перебувала тільки частина будинку, крім цього вказано про продаж будинку за іноземну валюту, що є порушенням законодавства про валютні операції. Крім цього співвласник будинку відповідач ОСОБА_5 нічого не знала про намір ОСОБА_3 продати 2/5 частин будинку, оскільки не отримувала заяву із нотаріальної контори. Відповідачка від переважного права купівлі цієї частки не відмовлялася і не  відмовляється. Просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що  в задоволенні  позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч.2 ст.362 ЦК України продавець частки у праві спільної  часткової власності зобов’язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належить 2/5, а ОСОБА_5 – 3/5 частини житлового будинку з господарськими спорудами в с.Устеріки по вул.Центральна, 162 Верховинського району.

В матеріалах справи (а.с.17) наявна нотаріально посвідчена заява ОСОБА_3 від 24.10.2007 року про намір продажу належної йому частки будинку з господарськими будівлями за 20 тис.грн., однак встановлено, що співвласник будинку ОСОБА_5 дану заяву не отримувала, від здійснення переважного права купівлі цієї частки не  відмовлялася і не відмовляється, а тому за таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу 2/5 часток житлового будинку, укладеного між нею та ОСОБА_3 в 2005 році та  визнання права власності на цю частину будинку задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 220,328,334,362,386,655,657,659 ЦК України, ст.ст.209,212-215,218  ЦПК України, суд,-

                                                                        ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про: визнання дійсним договору купівлі-продажу 2/5 часток житлового будинку №162 по вул.Центральній в с.Устеріки Верховинського району, укладеного між нею та ОСОБА_3 12.09.2005 року; визнання за нею права власності на 2/5 частки житлового будинку№162 по вул.Центральній в с.Устеріки Верховинського району  - відмовити .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Верховинський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

             Головуючий :                                                                                       Р.І. Атаманюк                                                                                                                                                                                  

  • Номер: 6/380/70/16
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-32/10
  • Суд: Тетіївський районний суд Київської області
  • Суддя: Атаманюк Роман Ілліч
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 29.12.2016
  • Дата етапу: 30.12.2016
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація