Справа №22- 5247/ 2006 Головуючий по 1-й інстанції:
Категорія-1 9 суддя - Таніч Л.М.
Доповідач: суддя - Сукманова Н.В.
РІШ Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2006року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі головуючого:
судді Новодворської О.І.
судців: Сукманової Н.В., Кіянової С.В.
при секретарі Писарєвої Ю.Г.
З участю представника відповідача Біблі В.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення апеляційного суду в м. Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1 та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дробропілля Донецької області на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Добропілля Донецької області, третя особа ДП „ Добропіллявугілля „ про відшкодування моральної шкоди ,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійни х захворювань України у м. Добропілля Донецької області подав апеляційну скаргу на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06 квітня 2006 року , яким частково задоволені позовні вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві.
Суд стягнув з відповідача на користь позивача в відшкодування моральної шкоди бОООгривень, а позивач просив стягнути на свою користь - 80000 гривень.
Відповідач вважає, що рішення підлягає скасуванню , осільки, не доведений факт спричинення моральної шкоди ОСОБА_1.
Позивач також подав апеляційну скаргу , в якій просив рішення суду скасувати та постановити нове решення , яким задоволити його позовні вимоги та стягнути на його користь в відшкодування моральної шкоди 80000 гривень.
Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу , перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд, приходить до наступних висновків.
Задовольнаючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що позивач тривалий час працював на підземних роботах на підприємствах вугільної промисловості.
30.03.2003 року з ним стався нещасний випадок на виробництві в результаті якого він отримав черепно- мозкову травму .
Висновком МСЕК від 09.09.2003 року йому було встановлено вперше 60 % втрати професійної працездатності по вищезазначеній травмі , визнаний інвалідом Ш групи.
Висновком МСЕК від 14.09.2004 року йому було підтверджено 60 % втрати професійної працездатності по вищезазначеній травмі , також визнаний інвалідом Ш групи.
У зв'язку з травмою порушені нормальні життєві зв'язки позивача , він терпить фізичний біль переносить душевні страждання , змушений постійно лікуватися , що спричинило моральну шкоду.
Відшкодування моральної (немайнової) шкоди застрахованим особам незалежно від відшкодування майнової втрати передбачено ст. 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"(далі - Закон) і є одним із засобів захисту особистих немайнових прав працівника. Обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди застрахованим, як це передбачено підпунктом „є" пункту 1 частини першої статті 21, частиною третьою статті 28 Закону, покладена на відповідача.
В п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.
Факт заподіяння шкоди здоров'ю позивача підтверджений висновком МСЕК про встановлення ступеню втрати працездатності, поясненнями позивача, медичними документами.
Апеляційний суд не приймає довід відповідача про те, що для визнання факту завдання позивачу моральної шкоди необхідно висновок МСЕК про наявність заподіяння такої шкоди позивачу. Такий висновок МСЕК відповідно до вимог ст. 34 п. З Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" необхідний у разі відсутності стійкої втрати працездатності.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від
31.03.1995 року №4 „ Про судову практику в справах про відшкодування
моральної ( немайнової ) шкоди" - розмір відшкодування моральної
(немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо ), яких зазнав позивач , характеру немайнових втрат ( їх тривалості , можливості відновлення тощо) з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров*я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля , необхідні для відновлення попереднього стану , і суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність заподіяння позивачу моральної шкоди в результаті отриманої травми на виробництві , однак , призначаючи розмір спричиненої моральної шкоди у сумі 6000 гривень , судом, не було з*ясовано, що позивача звільнено з роботи 04.10.2003 року за станом здоров*я, крім того, незначне фізічне навантаження призводить його до втрати свідомості , все це позбавляє можливості вільно пересуватися та викоувати елементарну роботу по дому, таким чином, судом неповно з*ясовані обставини, що мають значення для справи, а це відповідно до ст. 309ч.1п.1 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвали нового рішення про збільшення розміру стягнутої моральної шкоди до 25000 гривень.
Перевіривши доводи апеляційних скарг в межах оскарження, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга відповідача відхиленню.
Керуючись ст.ст. 307ч.1.п.2 ,309 ч.п.1 , 313-316 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково .
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Добропілля Донецької області - відхилити.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06 квітня 2006 року скасувати .
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.
Добропілля Донецької області на користь ОСОБА_1 в відшкодування моральної шкоди 25000 гривень.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.