Справа №2-1226/10р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2010 року

                                                   Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської   області в складі:

                                                          головуючої                                 Тихої І.М.                      

                                                                  при секретарі                          Жулківської  О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи – Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області в особі сектора у справах громадянства  імміграції  та реєстрації фізичних осіб про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 у якій просить визнати відповідачку такою, що втратила право на користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1. Заявлені вимоги мотивує тим, що дружина її сина ОСОБА_2 з 2001 року без поважних причин не проживає у належному їй на праві власності будинку.

 У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала та суду пояснила, що ОСОБА_2 зареєстрована та проживала з 21.05.1988 року у належному їй будинку АДРЕСА_1. Проте,  2001 році відповідачка, зібравши свої речі, пішла від неї, і більше не повернулися.  

            Відповідачка ОСОБА_2  в судові засідання не з’явилася, хоча була  належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. А тому відповідно  до ст. 224 ЦПК України суд розглядає справу у їх відсутності, на підставі наявних в ній доказів.

Суд встановив наступні факти:

ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою Тернопільською  держнотконторою від 27.03.1996 року №3-2194 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1, що стверджується реєстраційним посвідченням від 17.04.1999 року, виданим ТзОВ “Тернопільське міське бюро технічної інвентаризації”.

Невістка позивачки ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала за вищезгаданою адресою з 21.05.1988 року, проте з 2001 року в даному будинку не проживає, що стверджується витягом із будинкової книги та складеними 25.11.2009 року і 24.12.2009 року комісією КЖЕП «Фаворит» актами.

Факт відсутності протягом двох останніх років без поважних причин ОСОБА_2 у  будинку АДРЕСА_1 у судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

             Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

              Зважаючи на те, що відповідачка протягом останніх двох років без поважних причин не проживає у будинку АДРЕСА_1, вона може бути визнана такою, що втратив право на користування житлом, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та визнані відповідачем.  

Керуючись ст.ст. 10, 11, ч.1ст. 60, 213, 215, 224, 226 ЦПК України, ст. 405 ЦК України, суд,-

                вирішив:

Позов задовольнити.

    Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

            Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Головуюча                                                                                                 І.М.Тиха