Справа-22-5715-2006 р. Категорія: 19

Головуючий у 1 інстанції : Хомченко Л.І. Доповідач : Кіянова С.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Апеляційний суд Донецької області Новодворської О.І. Кіянової С.В., Сукманової Н.В. Писаревій Ю.Г. ОСОБА_1 Криволуцькій В.Д.

16 червня 2006 року

в складі: головуючого - судді

суддів

при секретарі

за участю позивача

та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від 20 березня 2006 року за позовом. ОСОБА_1. ДО відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Калінінському районі м.Горлівки про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Калінінського районного суду м.Горлівки від 20 березня 2006 року вказаний позов задоволено частково, на користь позивача з відповідача стягнуто 23000 грн. При цьому суд посилався на те, що позивач працював у шкідливих умовах і отримав професійне захворювання : вібрацій хворобу 1 стадії. Висновком МСЕК від 11.04.2005 року йому вперше було встановлено 40 % втрати професійної працездатності безстроково по вказаному професійному захворюванню, змінилися умови його життя, в зв"язку з чим він несе моральні страждання.

Відповідач не погодився з таким рішенням суду і приніс апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове, рішення і постановити нове про відмову позивачу у позові, оскільки судом не враховано, що відповідно до ст.77 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" вказані виплати зупинені, крім того, позивачем не надано доказів спричинення моральної шкоди, відсутній висновок МСЕК з цього приводу, судом також не враховано, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вказаним позовом.

Позивач на обгрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що він тривалий час працював на підземних роботах на підприємствах вугільної промисловості. Працюючи у шкідливих умовах, отримав професійне захворювання : вібраційну хворобу і висновком МСЕК від 11.04.2005 року йому вперше було встановлено 40 % втрати професійної працездатності безстроково. Вважає, що моральну шкоду йому спричинено частковою втратою працездатності, тім, що він постійно відчуває фізичну біль, змушений проходити періодичне лікування в умовах стаціонару, змінилися умови його життя. Просив стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування моральної шкоди 64440 грн.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги і просив залишити рішення суду без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

При розгляді справи суд 1 інстанції встановив, що позивач дійсно працював на підприємстві вугільної промисловості тривалий час. Працюючи у шкідливих умовах, отримав професійне захворювання і висновком МСЕК від 11.04.2005 року йому вперше було встановлено 40% втрати професійної працездатності по вказаному професійному захворюванню безстроково і надано 3 групу інвалідності. При таких обставинах, суд прийшов до обгрунтованного висновку, що позивач має права на відшкодування моральної шкоди, заподіяної здоров'ю на підставі ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що заподіяли втрату працездатності" від 23.09.1999 року. Моральна шкода була спричинена позивачу частковою втратою працездатності, тім, що він постійно відчуває фізичний біль, потребує періодичного лікування, йому протипоказані фізичні навантаження, що його пригнічує, змінилися умови та звичайний ритм його життя.

В даному конкретному випадку ОСОБА_1 дійсно несе фізичні страждання і розмір моральної шкоди встановлений судом 1 інстанції   з урахуванням характеру і наслідків професійного захворювання,

того, що втрату професійної працездатності йому встановлено безстроково, тобто відновлення стану здоров"я неможливо і він має декілька супутніх захворювань, відповідає нормам матеріального і процесуального права та не порушує принцип справедливості і розумності згідно вимог ст.41 Міжнародної Конвенції про захист прав людини та основних свобод. При цьому судом враховано, що відповідно до роз"яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" від 31.03.1995 року №4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховуються характер та тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. Встановлений судом 1 інстанції розмір відшкодування моральної шкоди позивачу не перевищує меж, встановлених п.З ст.34 вказаного Закону і заявлених вимог, відповідає характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних страждань. При цьому суд із засад розумності, виваженості і справедливості вважає такий розмір відшкодування моральної шкоди справедливим

Доводи відповідача про те, що Законом України "Про державний бюджет на 2006 рік" вказані виплати зупинено, суд не може прийняти до уваги, оскільки вказаний закон не має зворотної сили і не може розповсюджуватися на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, як в даному випадку.

Доводи відповідача про те, що відсутній висновок МСЕК на підтвердження заподіяної моральної шкоди, суд також не може прийняти до уваги, оскільки вказаний висновок є нічим іншим як одне з доказів спричинення такої шкоди.Доводи відповідача про те, що позивачем пропущено строк для звернення до суду, апеляційний суд не може прийняти до уваги, оскільки на вказані правовідносини строк не розповсюджується відповідно до ст. 268 ЦК України.

Визнаючи розмір моральної шкоди, суд виходив із ступеня і глибини моральних страждань позивача та розміру втрати працездатності в конкретному випадку.

Рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року з наступними змінами та постановлено з урахуванням положень Рішення Конституційного Суду України № 1-9\2004 р. від 27.01.2004 року

При встановлені фактів і постановлені рішення судом 1 інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права, тому підстав для скасування рішення суду не має.

Відповідно до ч.І ст.308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд 1 інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307 ч.І п.1, 308 ч.І, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки відхилити.

Рішення Калінінського районного суду м.Горлівки від 20 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.