Справа № 22-5555-2006 р. Головуючий 1 інстанції Курова О.І.
Категорія 19 Доповідач Азевич В.Б.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області
в складі:
головуючого Бабакової Г.А.
суддів Дем'яносова М.В., Азевича В.Б.
при секретарі Тума О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Совєтському районі м. Макіївки на рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17 квітня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок виробничої травми,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Совєтського районного суду м. Макіївки від 17 квітня 2006 р. позов задоволено частково, на користь позивача з відповідача стягнуто на відшкодування моральної шкоди 25 000 грн. З даним рішенням не погодився Фонд та подав апеляційну скаргу.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
При цьому відповідач посилається на те, що судом при винесені рішення порушені норми матеріального права, а позивач не надав суду доказів про те, що йому заподіяна моральна шкода, а саме довідки МСЕК. Окрім того, відповідач зазначає, що відповідно до п. 27 ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року №3235-1У, який набрав чинності 1 січня 2006 року, зупинено на 2006 рік дію: абзацу 4 статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей), п. п "є" п.1 ч. 1 ст. 21, ч. З ст. 28 та ч. 4 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Представник фонду підтримав доводи апеляційної скарги.
Позивач просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін
Заслухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Згідно зі ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Розглядаючи справу по суті, суд обґрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної трудового каліцтва, регулюються Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 р. (з наступними змінами).
Згідно з п. п "є" п.1 частини 1 ст. 21 та частини 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов'язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
По справі встановлено, що під час роботи на шахті „13-біс" ДП Макіїввугілля" 21 травня 2004 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, що підтверджується актом за формою Н-1 від 24.05.2004 року. Висновком МСЕК від 21.01.2005 р. йому вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності 50 % в зв'язку з трудовим каліцтвом та третя група інвалідності з наступним переоглядом. При переогляді 23.02.2006 року встановлено 40% втрати працездатності та третя група інвалідності безстроково.
Тобто суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачу внаслідок трудового каліцтва заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що порушило його нормальні життєві зв'язки, та потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Даний висновок суду відповідає роз'ясненням п. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди", та рішенню Конституційного Суду України від 27 січня 2004 р. по справі №1-9/2004.
В зв'язку з чим, суд не може погодитися з доводами апелянта про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди.
Суд не може прийняти до уваги доводи апелянта відносно того, що моральна шкода не повинна відшкодовуватися в зв'язку з тим, що законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік" зупинена дія статей, які регулюють відшкодування моральною шкоди застрахованим особам, з наступних підстав. Фонд не є бюджетною організацією, а зупинення дій зазначених вище статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не звільняє відповідача від обов'язку відшкодування моральної шкоди застрахованій особі. Окрім того, страховий випадок стався до набрання чинності закону „Про державний бюджет України на 2006 рік".
З матеріалів справи встановлено, що позивачу встановлена втрата професійної працездатності, в зв'язку з чим суд обгрунтовано, виходив з положень ст.21 та ст.28 даного Закону та дійшов висновку про наявність факту заподіяння позивачу
з
моральної шкоди внаслідок трудового каліцтва, в зв'язку з чим стягнув на її відшкодування з відповідача грошову компенсацію.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував стан здоров'я позивача, а саме, що він на 40 % втратив професійну працездатність, та визначив розмір моральної шкоди в сумі 25 000 грн.
Виходячи з наведеного та враховуючи конкретні обставини справи, апеляційний суд вважає можливим погодитися з розміром моральної шкоди, визначеної судом першої інстанції. Позивач отримав травму хребта, яка потягла за собою необхідність постійно проходити лікування, про що свідчать виписки з історій хвороби. Доводи апеляційної скарги в цій частині до уваги не приймаються.
При встановлені зазначених фактів і постановлені рішення судом першої
інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми
матеріального права, тому підстав для скасування рішення суду в межах доводів
апеляційної скарги не має. Доводи апеляційної скарги не обґрунтовані і не
спростовують висновків суду.
Керуючись ст. 304, 307 ч. 1 п. 1, 308 ч. 1, 313, 314 ч.І п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Совєтьскому районі м. Макіївки Донецької області відхилити.
Рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17 квітня 2006 р. залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його
проголошення, але може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом
двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду
України.