Справа 2а-21751/09/1270
Категорія 2.26
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 грудня 2009 року.
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Качуріної Л.С.
при секретарі: Лемба А.В.
в присутності представників сторін:
від позивача: Чалий С.І.
від відповідача: Хрипко І.В., довіреність №11-15/2287 від 12.08.09., Владимиров Д.С., довіреність №11-15/2286 від 12.08.09;
від третьої особи №1: Головіна Н.В., довіреність №292/8110 від 15.01.09; Денисенко О.С., довіреність від 16.10.09;
від третьої особи №2: Приходько М.І., довіреність №1105 від 22.10.09;
від третьої особи №3: Меженська Т.І., довіреність №24 від 10.12.09., Лічман В.І., довіреність №23 від 04.12.09;
за участю представника прокуратури: Русінової Ю.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Марківського району Луганської області в інтересах держави в особі Просянської сільської ради до Старобільської митниці, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Старобільська міжрайонна державна податкова інспекція у Луганській області, Фінансове управління Старобільської районної державної адміністрації Луганській області, Біловодська міжрайонна державна податкова інспекція у Луганській області про визнання дії юридичної особи неправомірними, -
В С Т А Н О В И В :
08 квітня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду звернувся Прокурор Марківського району Луганської області з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Просянської сільської ради до Старобільської митниці про визнання дії юридичної особи неправомірними.
Ухвалами суду від 13 серпня 2009 року за клопотанням представника відповідача до участі у справі залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Старобільську міжрайонну державну податкову інспекцію у Луганській області та Фінансове управління Старобільської районної державної адміністрації Луганській області.
Ухвалою суду від 19 листопада 2009 року за клопотанням представника позивача до участі у справі залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Біловодську міжрайонну державну податкову інспекцію у Луганській області.
У позовній заяві позивач просив суд: 1) визнати дії Старобільської митниці по перерахуванню податку з доходів фізичних осіб, утриманого з працівників митного пропуску «Просяне», який розташований на території Просянської сільської ради, не правомірними; 2) зобов’язати Старобільську митницю перерахувати в порядку ст.65 Бюджетного кодексу України частину податку з доходів фізичних осіб, утриманого з працівників митного пункту «Просяне», який розташований на території Просянської сільської ради на розрахунковий рахунок №33211800700196, одержувач-місцевий бюджет Просянської сільської ради, код платежу №11010100, банк одержувача-ГУДКУ в Марківському районі Луганської області, код банку 24046892, МФО 804013.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та в обґрунтування позовних вимог пояснив, що відповідно до наказу Державної митної служби України №417 від 20.05.2005р. «Про внесення змін до Наказу Держмитслужби від 05.04.2005р. №244» у зоні діяльності Старобільської митниці створений та підпорядкований митний пост «Просяне», який розташований на території Просянської сільської ради за адресою: Луганська область, Марківський район, с. Просяне, але митний орган в порушення Бюджетного кодексу України та вимог ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р.№889-ІV не перераховує (не сплачує) податок з доходів фізічних осіб, утриманий з працівників, які працюють на митному посту «Просяне» до місцевого бюджету Просянської сільської ради, чим порушує інтереси держави.
Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що митний пост «Просяне» створеній відповідно ст.15 Митного кодексу України у складі Старобільської митниці, не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, не має відповідних розподільчих рахунків, відкритих у територіальних управліннях Державного казначейства України та посту не надано повноважень щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податків і зборів (обов’язкових) платежів. Тому, податок з доходів фізичних осіб сплачується за місцем обліку юридичної особи - Старобільської митниці.
Представники третьої особи на стороні позивача: Біловодської міжрайонної державної податкової інспекції у Луганській області підтримали позовні вимоги та просили задовольнити в повному обсязі.
Представники третіх осіб на стороні відповідача: Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції у Луганській області та Фінансового управління Старобільської районної державної адміністрації Луганській області проти позову заперечували та просили відмовити у задоволенні позову за необгрунтованністю.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач – юридична особа Старобільська митниця, зареєстрована Старобільської районної державної адміністрацією Луганської області 13.06.2005, реєстраційний номер №13771020000000165, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 33534224 від 06.06.2006 року, юридична адреса: 92700, Луганська область, Старобільський район, м.Старобільськ, вул. Рози Люксембург, 76, узято на облік Старобільською МДПІ в Луганській області 13.06.2005 року за номером №888.
Старобільська митниця діє на підставі Положення про Старобільську митницю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.05.2005 року №443 (надалі – Положення).
Згідно п.1.1. Положення Старобільська митниця є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи, яка здійснює в межах своєї компетенції митну справу та безпосередньо забезпечує дотримання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.
Згідно п.1.2. Положення Старобільстка митниця у своїй діяльності керується Конституцією України, Митним кодексом України, іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями колегії та наказами Державної митної служби України, а також цим Положенням.
Згідно п.1.6. Положення структура, гранична чисельність, штатний розпис і кошторис митниці погоджується начальником Старобільської митниці і затверджується Головою Державної митної служби України.
Згідно п.1.7. Положення місцем розташування Старобільської митниці є місто Старобільськ (юридична адреса: 92700, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Рози Люксембург, 76) та зоною діяльності визначені: Біловодський, Білокуракинський, Кремінський, Марківський, Міловський, Новоайдарський, Попаснянський, Сватівський, Старобільський, Новопсковський, Троїцький райони й міста Лисичанськ, Рубіжне та Сєвєродонецьк Луганської області.
Згідно п. 1.8. Положення Старобільська митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України зі своїм найменуванням та інші печатки, штампи, бланки, відповідні рахунки в територіальному відділенні казначейства та банку.
Згідно розділу 2 Положення основними завданнями Старобільської митниці є безпосереднє здійснення митної справи, контроль за додержанням юридичними особами та громадянами вимог законодавства України з питань митної справи в зоні її діяльності, та інші завдання, визначені чинним законодавством.
З матеріалів справи вбачається, що для здійснення основних завдань Старобільської митниці в структурі митниці згідно штатного розпису визначені винесені структурні підрозділи – митні пости: «Сесеродонецьк», «Лисичанськ», «Лантратівка», «Танюшівка», «Просяне» та відділи митного оформлення у пунктах пропуску «Дьоміно-Олександрівка» та «Мілове» митного поста «Просяне», які розташовані на територіях різних територіальних громад Луганської області.
Позивач обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до ст.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-І від 22.05.2003 року платниками податку з доходів фізичних осіб є резиденти, які отримують як доходи джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи та нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України, вважає, що Старобільська митниця зобов’язана сплачувати частину податку з доходів фізичних осіб, утриманого з працівників митного пункту «Просяне», який розташований на території Просянської сільської ради, у місцевий бюджет Просянської сільської ради.
В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на те, що обов’язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до п.п.8.1.1. п.8.1. ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» покладено на податкового агента, який нараховує (сплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
З 1 січня 2004 року податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, яка його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду, тобто протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду (податкового) місяця.
Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету визначено ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» і застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами юридичних осіб, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку.
У зв’язку з цим, на думку позивача, юридична особа Старобільстка митниця має сплачувати у місцевий бюджет Просянської сільської ради податок з доходів фізичних осіб,що працюють у відокремленому підрозділі - митному пункті «Просяне», оскільки цей пункт розташований на території Просянської сільської ради.
Але, з урахуванням наявних у справі доказів суд вважає, що позивач не довів у суді відповідність та обґрунтованість чинному законодавству своїх позовних вимог.
Втім суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення з урахуванням гіпотези норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, кола фактів, які необхідно доказати.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов’язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
У зв’язку з цим, завданням суду, як одного з різновидів державної влади в системі розподілу влад є вирішення спору про право, поновлення порушених суб’єктивних прав громадян і організацій, зміцнення законності в державі.
Вирішуючи дану справу суд виходить з того, що відповідно з приписами ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Також, відповідно до статті 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, виконання конституційного обов’язку, передбаченого ст.67 Конституції України, реалізується сплатою кожним податків та зборів відповідно з вимогами чинного законодавства.
Встановлення системи оподаткування, податків і зборів, їх розмірів та порядку сплати є виключно прерогативою закону. При унормуванні цих суспільних правовідносин законодавцем визначені механізми, які забезпечують належну сплату податків і зборів платником. Одним із способів такого забезпечення є інститут оподаткування, введений Законом України «Про систему оподаткування» №2151-ХІІ від 25.06.1991 року (надалі – Закон №2151-ХІІ).
Зокрема, статтею 4 Закону №2151-ХІІ визначено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Статтею 5 Закону №2151-ХІІ визначено, що облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.
Взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платників податків, зборів (обов'язкових платежів) в органах державної податкової служби здійснюються на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей органами державної податкової служби.
Згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону №2151-ХІІ визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно п.1.13 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-І від 22.05.2003 року (надалі Закон №889-І) визначено, що податок з доходів фізичних осіб — це плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом.
Суд установив, що податковою адресою Старобільської митниці згідно Положення, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.05.2005 року №443, є її юридична адреса: 92700, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Рози Люксембург, 76.
Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету передбачений статтею 16 Закону №889-І і застосовується всіма юридичними особами, в тому числі такими, що мають філії відділення, інші відокремлені підрозділи, які розташовані на території іншої територіальної громади, ніж сама юридична особа, а також відокремленими підрозділами юридичних осіб, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку. Згідно з зазначеним порядком податок повинен зараховуватися до відповідного бюджету за місцезнаходженням юридичної особи та місцезнаходженням її підрозділів.
Згідно п.1.13 ст.1 Закону №889-І податкова адреса фізичної особи — це місце постійного або переважного проживання платника податку, місце податкової реєстрації платника податку, визначене згідно з законодавством.
Відповідно ст.64 Бюджетного кодексу України податок з доходів фізичних осіб, який сплачується юридичною особою (працедавцем), зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням та місцезнаходженням її підрозділів, уповноважених підрозділів в обсягах податку, нарахованого працівникам цих підрозділів.
Згідно ст. 93 Цивільного кдексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Згідно ст.95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
Відповідно до ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 року №755 передбачено, що відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру, а в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи: ідентифікаційний код юридичної особи; ідентифікаційний код філії, представництва; повне найменування відокремленого підрозділу; місцезнаходження відокремленого підрозділу; види діяльності відокремленого підрозділу.
Статтею 15 Митного кодексу України передбачено, що митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.
Митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
Митниця підпорядковується регіональній митниці та спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи або спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи безпосередньо.
Створення, реорганізація та ліквідація митниць здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Митниця діє в межах території, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
У складі митниці в пунктах пропуску через митний кордон України та на інших об’єктах чи територіях із значним обсягом зовнішньоекономічних операцій можуть створюватися митні пости на правах структурного підрозділу митниці.
Керівник митниці призначається на посаду та звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.
Таким чином, системний аналіз чинного законодавства України дає підстави для висноску, що згідно с.2 ст.15 Митного кодексу України Старобільська митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та Положення, яке затверджено наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи – Державної митної служби України. Старобільська митниця безпосередньо створена відповідно до наказів Державної митної служби України від 05.04.2005 року №244 «Про зміну зон діяльності митниць та створення митного органу», від 09.06.2005 року №508 «Про внесення змін до наказуДержмитслужби України від 05.04.2005 року №244». Відповідно до зазначених наказів Старобільська митниця створена як нова юридична особа публічного права та субєкт господарювання.
Місцем розташування Старобільської митниці є м. Старобільськ з юридичною адресою: 92700, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Рози Люксембург, 76.
Відповідно до покладених завдань зоною діяльності Старобільської митниці визначені: Біловодський, Білокуракинський, Кремінський, Марківський, Міловський, Новоайдарський, Попаснянський, Сватівський, Старобільський, Новопсковський, Троїцький райони й міста Лисичанськ, Рубіжне та Сєвєродонецьк Луганської області.
Також, з метою здійснення Старобільською митницею основних завдань в її структурі згідно штатного розпису визначені винесені структурні підрозділи – митні пости: «Сесеродонецьк», «Лисичанськ», «Лантратівка», «Танюшівка», «Просяне» та відділи митного оформлення у пунктах пропуску «Дьоміно-Олександрівка» та «Мілове» митного поста «Просяне», які розташовані на територіях різних територіальних громад Луганської області, що відповідає приписам норми ст.15 Митного кодексу України.
В той же час, вказані структурні підрозділи Старобільської митниці не є відокремленими підрозділами, не включені до Єдиного державного реєстру підприємств, організацій і установ України, вони не мають відповідних розподільчих рахунків, відкритих у територіальних управліннях Державного казначейства України та зазначеним підрозділам не надано повноважень щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податків і зборів (обов’язкових платежів).
Отже з наведеного можна дійти висновку, що фізичні особи – працівники Старобільської митниці, у тому числі й ті, що працюють на посадах у винесених постах, зокрема на митному посту «Просяне», є найманими працівниками, а податковим агентом, який на підставі закону утримує і сплачує податок з доходів фізичних осіб, є Старобільська митниця, податковою адресою якої є м. Старобільськ, вул. Рози Люксембург, 76. Тому, Старобільська митниця утримує та сплачує (перераховує) податок з доходів фізичних осіб у відповідності до чинного законодавства й жодний законодавчий акт чи закон не зобов’язує Старобільську митницю сплачувати частку цього податку до місцевого бюджету Просянської сільської ради.
Контроль за правильністю та своєчасністю сплати цього податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи, тобто Старобільської митниці.
Таким чином, враховуючи викладене позивач не довів у суді відповідність та обґрунтованість чинному законодавству своїх позовних вимог.
Тому, ґрунтуючись на принципі офіційного з’ясування всіх обставин у справі, враховуючи публічний інтерес у результатах її вирішення, а також ґрунтуючись на аналізі встановлених судом обставин та норм чинного законодавства, керуючись принципом законності суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо визнання дій Старобільської митниці по перерахуванню податку з доходів фізичних осіб, утриманого з працівників митного пропуску «Просяне», який розташований на території Просянської сільської ради, не правомірними та зобов’язання Старобільської митниці перерахувати в порядку ст.65 Бюджетного кодексу України частину податку з доходів фізичних осіб, утриманого з працівників митного пункту «Просяне», який розташований на території Просянської сільської ради на розрахунковий рахунок №33211800700196, одержувач-місцевий бюджет Просянської сільської ради, код платежу №11010100, банк одержувача-ГУДКУ в Марківському районі Луганської області, код банку 24046892, МФО 804013, не відповідають чинному законодавству України, документально не обґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи і задоволенню не підлягають у повному обсязі.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 21, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Прокурора Марківського району Луганської області в інтересах держави в особі Просянської сільської ради до Старобільської митниці, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Старобільська міжрайонна державна податкова інспекція у Луганській області, Фінансове управління Старобільської районної державної адміністрації Луганській області, Біловодська міжрайонна державна податкова інспекція у Луганській області про визнання дії юридичної особи неправомірними, відмовити за необгрунтованністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 16 грудня 2009 року.
СУДДЯ