ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/6098/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді                                                             Хобор Р.Б.

суддів                                                                                 Попка Я.С., Рибачука А.І.

з участю секретаря судового засідання                                  Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року, ухвалене суддею Сподарик Н.І. в місті Львові о 09 год. 56 хв. у справі № 813/4993/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування наказу,

                              В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Офісу великих платників ДФС № 2852 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ» від 15.12.2017 року.

На підтвердження позовних вимог покликається на те, що контролюючий орган наділений правом надсилати платникам податків письмові запити про надання інформації (пояснень) та документальних підтверджень лише з підстав, визначених у податковому законодавстві. У разі, якщо запит складено з порушенням вимог, встановлених  Податковим кодексом України, платник податку звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит. У запитах, що надсилались на адресу позивача та в оспорюваному наказі відсутня інформація щодо виявлення фактів порушення податкового законодавства та обґрунтування в чому полягають такі порушення, в рамках яких саме заходів та на підставі якої податкової інформації контролюючим органом встановлено такі факти. Позивач вважає, що це є обов’язковою умовою при прийнятті рішення про призначення документальної невиїзної позапланової перевірки на підставі п.п.78.1.1  п.78.1  ст.  78 Податкового кодексу України. 

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» подало апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення норм матеріального права та виходить з мотивів аналогічних тим, які наведені в позовній заяві.

Позиція відповідача зводиться до того, що запити контролюючого органу містять обґрунтовані підстави для надіслання, у них зазначені порушення, які були допущені позивачем, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, що відповідає приписам п. 73.3 ст. 73 ПК України та п. 12 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою КМУ № 1245 від 27.12.2010 року.

Заслухавши суддю – доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено та не заперечується сторонами, що на виконання наказу ДФС України від 31.07.2014 року № 22 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків» (із змінами та доповненнями) Офісом великих платників податків ДФС проведено аналіз податкової звітності ТзОВ «Корпорація КРТ» та встановлено, що підприємство протягом вересня-жовтня 2017 року здійснювало придбання ТМЦ в контрагентів-постачальників, за якими надійшла податкова інформація, яка не підтверджує взаєморозрахунки на загальну суму 107657100,00 грн. та  ПДВ в розмірі 17942850,00 грн., а саме за: ТзОВ «Бізнеспромстиль» (код ЄДРПОУ 40239257) на загальну суму 78  000 000,00 грн. (ПДВ  13  000 000,00 грн.), в т.ч. за вересень 2017 року в сумі ПДВ 3  999 999,99 грн., за жовтень 2017 року  9  000 000,01 грн., щодо придбання ТМЦ - вантажні автомобілі марки - Mercedes-Benz Sprinter, Ford Transit/Tourneo, Citroen Jumper, Ford Transit, Mercedes-Benz Vito, Renault Kangoo, легкові автомобілі марки Mercedes-Benz, BMV X6 xDrive30d, Fiat Scudo, тягач сідельний DAF, MAN TGX 18.440, Volvo FH 13.400 та інші, що віднесено до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за вересень 2017 року в сумі ПДВ 1  385 566,66 грн. та в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2017 року в сумі ПДВ 11  614 433,34 грн.; ТзОВ «Ферентина» (код ЄДРПОУ 40100872) на загальну суму 29  657 100,00 грн. (ПДВ 4  942 850,00 грн.) за жовтень 2017 року щодо придбання ТМЦ  - вантажні автомобілі, тягач сідельний та інші в кількості 195 штук, що віднесено до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2017 року в сумі ПДВ 4  942 850,00 грн.

Відповідачем надіслано на адресу позивача запити від 23.11.2017 року № 60801/10/28-10-48-09-11 та № 60803/10/28-10-48-09-11 про надання інформації за взаємовідносинами з контрагентами (ТзОВ «Бізнеспромстиль», ТзОВ «Ферентина»), які отримані позивачем 28.11.2017 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

ТзОВ «Корпорація КРТ» листом від 11.12.2017 року № 11/12-01 надано відповідачу відповідь, якою відмовлено в наданні запитуваної інформації. Позивач відмовився надати запитувану відповідачем інформацію на підставі абз. 7 п. 73.3  ст. 73 ПК України  з огляду на те, що запити складені з порушенням вимог законодавства, а саме, в запитах не вказано, які саме недостовірні дані виявлено в податкових деклараціях, в рамках яких заходів та на підставі якої податкової інформації ДФС встановлено факти, що свідчать про недостовірність даних, які містяться у податкових деклараціях, на підставі яких відомостей або документів встановлено такі факти як відсутність реального придбання/продажу із зазначеними контрагентами, яким чином ланцюг постачальників (рух ТМЦ) повинен впливати на формування показників податкової звітності по ПДВ тощо.

У зв’язку з ненаданням позивачем інформації та документального підтвердження у встановлений строк, на підставі п.п. 78.1.1  п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України  та доповідної записки заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем Львівського управління Офісу ВПП ДФС ОСОБА_1 від 12.12.2017 року № 72670/28-10-48-09-10 відповідачем видано наказ від 15.12.2017 року № 2852 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ». Перевірку наказано розпочати з 22.12.2017 року тривалістю один календарний день.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що запити які надсилались позивачу містять відомості про виявлені факти, що свідчать про порушення товариством податкового законодавства за взаємовідносинами із контрагентами, при цьому, наявне також посилання на опрацьовану контролюючим органом податкову інформацію, отриману від інших податкових органів, аналіз показників у податкових деклараціях платника по ПДВ за відповідні періоди. З цих підстав, суд першої інстанції зауважив, що у податкового органу були усі законні підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.

Відповідно до п.п. 78.1.1  п. 78.1  ст. 78 Податкового кодексу України  (надалі -  ПК України),  документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язків письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до  п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до  статті 39  цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Як слідує з запитів податкового органу їх надіслано на підставі підпункту 1 вказаного вище абзацу п. 73.3 ст. 73 ПК України, коли за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та підпункту 3 вказаного вище абзацу п. 73.3 ст. 73 ПК України, коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі, якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п’ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Аналогічно питання про те яку інформацію повинен містити запит врегульовано пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом затвердженого постановою КМУ № 1245 від 27.12.2010 року, відповідного до якого запит  щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової  служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються:

-          посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;

-          підстави для надіслання запиту;

-          опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Із змісту запитів від 23.11.2017 року № 60801/10/28-10-48-09-11 та № 60803/10/28-10-48-09-11 встановлено, що на підставі пп.16.1.5, 16.1.7 п.16.1 ст.16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.п.1 і 3 абз.3 п.73.3 ст.73, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України відповідач просив позивача надати пояснення та документальне підтвердження господарських відносин з ТзОВ “Бізнеспромстиль” та ТзОВ «Ферентина» за період вересень-жовтень 2017 року.

Разом з тим, у наведеному запиті не зазначено жодних відомостей про виявлені факти за наслідками опрацьованої податковим органом податкової інформації, вказівок на виявлені недостовірні дані, на конкретну декларацію, в якій виявлена така недостовірність, що свідчать про можливі порушення позивачем або його контрагентом вимог податкового законодавства; який вплив має отримана контролюючим органом узагальнена податкова інформація на достовірність даних, які містяться у податкових деклараціях ТзОВ «Корпорація КРТ».

В силу приписів закону, вимога про надання відповідної інформації повинна визначати у запиті конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, а не загальні покликання на відповідні норми ПК України. У разі наявності обставин для подання інформаційного запиту, що передбачені пп.1, 3 абз.3 п.73.3 ст.73 ПК України, податковий орган повинен вказати у запиті, які саме факти свідчать про порушення платником податків законодавства.

Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об’єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Отже, апеляційним судом встановлено те, що прийнятий відповідачем наказ про проведення перевірки є протиправним, оскільки прийнятий на основі запиту про надання інформації, який не відповідає вимогам п.73.3 ст.73  Податкового кодексу України, а тому суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.

Крім того, судом апеляційної інстанції в судовому засіданні з’ясовано, що податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов’язань контрагентам позивача не прийнято.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги відповідача є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, у зв’язку з чим рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову про задоволення позову з вищевикладених мотивів.

Щодо розподілу судових витрат, апеляційний суд звертає увагу на наступні обставини.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наведених обставин судові витрати відповідача, а саме судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги, сплачений на підставі квитанції № ПН 319 від 22 грудня 2017 року в сумі 1  600 грн. та платіжного доручення № 164 від 11 липня 2018 року в сумі 2  400 грн.  слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень – Офісу великих платників податків ДФС.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року в справі № 813/4993/17 скасувати та прийняти постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Офісу великих платників податків ДФС «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» № 2852 від 15.12.2017 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень – Офісу великих платників податків ДФС судовий збір в сумі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення,  шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя                                    Р.Б. Хобор  

Судді                                                                                                                             Я.С. Попко

           ОСОБА_2

Повний текст виготовлено   19.09.2018 року