ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" травня 2007 р. Справа № 13/512-06
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Левчишина С.О. - представника за довіреністю від 12.01.2007р.;
від відповідача: не з"явився,
прокурора відділу представництва інтересів громадян тадержави в судах прокуратури
Житомирської області Стемковського Д.Б., посвідчення №114,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Унісем-Фарм", м. Вінниця
на рішення господарського суду Вінницької області
від "10" січня 2007 р. у справі № 13/512-06 ( суддя Тісецький С.С. )
за позовом Прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі виконавчого комітету
Вінницької міської ради, м. Вінниця
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Унісем-Фарм", м. Вінниця
про примусове звільнення приміщення,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.01.2007 р. усправі №13/512-06 позов прокурора м. Вінниці, заявлений в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Вінницької міської ради, задоволено : зобов"язано відповідача звільнити орендоване приміщення по вул. Маяковського,138 та передати його за актом прийому-передачі позивачу.
Стягнуто з відповідача:
- до державного бюджету України 85,00 грн. державного мита;
- на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видано накази.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач у справі 15.02.2007 р. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення скасувати з підстав, наведених у скарзі, та прийняти нове рішення, яким зобов"язати позивача укласти договір оренди на частину приміщення міської клінічної лікарні №3 м. Вінниці з ТОВ "Унісем Фарм".
Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема тим, що судом першої інстанції неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме :
- судом не враховано положення ч.3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо наявності у відповідача переважного права на продовження договору оренди;
- товариство вважає, що орендодавець має намір передати орендоване приміщення іншому суб"єкту підприємницької діяльності в оренду.
Відповідач ( скаржник ) свого представника в судове засідання не направив.
14.05.07р. на адресу Житомирського апеляційного господарського суду від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю " Унісем-Фарм" надійшла заява вих. № 33 від 10.05.07р. з клопотанням про відкладення судового розгляду даної справи, у зв'язку з тим, що його представник знаходиться на лікарняному, але відповідні докази в підтвердження перебування представника відповідача на лікарняному суду не надано.
З огляду на те, що про час і місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, доказів на підтвердження перебування представника відповідача на лікарняному не надано, а також, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представника відповідача не перешкоджає переглядові справи за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Житомирської області Стемковський Д.Б., а також представник позивача проти доводів скарги заперечили, вважаючи оскаржене рішення законним і обґрунтованим, просили залишити його без змін, а скаргу - без задоволення ( більш детально позицію позивача викладено у письмовому відзиві вх. №02-01/4068/07 від 22.05.2007 р. ) .
Заслухавши пояснення прокурора й представника позивача, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.
Матеріали справи свідчать, що згідно з договором оренди будівель № 4-022 від 12.07.05 року позивач передав відповідачу в оренду частину приміщення міської клінічної лікарні № 3 загальною площею 10,4 кв.м. за адресою: м. Вінниця, вул. Маяковського, 138.
Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема передати майно, сплатити гроші.
Згідно зі ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з п.1.4 договору №4-022 термін дії договору встановлений з 12.07.2005року по 12.06.2006 року.
Пунктом 6.2 вказаного договору передбачено, що він припиняється, зокрема у зв"язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" також встановлено, що одним із видів припинення договору оренди є закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно зі ст.17 вищевказаного Закону термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до п.4.2.13 договору № 4-022 від12.07.05р. після закінчення дії договору оренди у разі відсутності згоди орендодавця на його продовження, орендар зобов'язаний здати приміщення балансоутримувачу згідно з актом прийому-передачі на наступний день після закінчення терміну, визначеного договором.
З"ясуванням наявних у справі доказів судовою колегією встановлено відсутність згоди орендодавця на продовження договору. Такого висновку апеляційний суд дійшов, враховуючи наступне.
08.06.2006 року виконком Вінницької міської ради прийняв рішення № 1352 не продовжувати оренду після закінчення терміну дії договору №4-022 від 12.07.05 у зв'язку з необхідністю використання приміщення для власних потреб лікувально-профілактичного закладу.
Листом від 21.06.06р. №04-3-13-3435 позивач повідомив відповідача, що термін дії договору оренди № 4-022 від12.07.05р. продовжуватись не буде. В листі також повідомлялось про, те що необхідно провести повні розрахунки за надані орендні, комунальні та експлуатаційні послуги і повернути приміщення за актом прийому-передачі власнику у п'ятиденний термін з дня отримання листа, відповідач вказаного не виконав.
Таким чином, договір оренди будівель № 4-022 від 12.07.05 року припинився 12.06.2006 р. у зв"язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Відповідно до п.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов"язаний повернути орендодавцеві об"єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
За таких обставин орендар зобов'язаний здати приміщення балансоутримувачу згідно з актом прийому-передачі, як передбачено договором (п.4.2.13).
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора, а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позов та вірно вирішив питання розподілу судових витрат.
З огляду на вищезазначене колегія вважає, що оскаржене рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, судом не враховано положення п.3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо переважного права попереднього орендаря на продовження договору оренди на новий термін, безпідставне, оскільки таке можливе лише у разі наявності в орендодавця наміру передати майно в оренду.
Такого наміру у виконкому Вінницької міської ради не було. Натомість, він мав намір використовувати приміщення для власних потреб лікувально-профілактичного закладу ( рішення виконкому № 1352 від 08.06.2006 року ).
Доводи апеляційної скарги не є переконливими, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому його слід залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 10 січня 2007 року у справі №13/512-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Унісем-Фарм", м. Вінниця - без задоволення.
2. Матеріали справи №13/512-06 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук.6 прим.:
----------------------
1 - до справи
2,3 - сторонам
4,5 - прок. м.Вінниці, Житом. обл.
6 - в наряд