Справа № 308/11721/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2018 року                                                                місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді                                Шепетко І.О.,

за участі секретаря                                Бота О.І.,

представника позивача                                ОСОБА_1,

відповідача                                                ОСОБА_2,

представника відповідача                       ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород цивільну справу за позовом Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області до ОСОБА_2, третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «ОСОБА_4 компанія «КИЇВ РЕ» про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з усіма уточненнями просить стягнути з відповідача 48936 грн. в якості відшкодування збитків. Свої вимоги обґрунтовують тим, що 13 січня 2014 року приблизно о 10-30 годині в м. Ужгород відповідач керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул. Митна із сторони вул. Собранецька на перехресті із вул. Шевченка, проїхала на заборонений сигнал світлофора та допустила зіткнення з автомобілем марки «Пежо» 307, держномерний знак НОМЕР_2, який рухався з вул. Шевченка, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Автомобіль марки «PEUGEOT 307» н/з НОМЕР_2 належить Головному територіальному управлінню юстиції в Закарпатській області. Водій ОСОБА_5 перебуває в трудових відносинах з ужгородським РВ ДВС МРУЮ. Вина водія ОСОБА_2 підтверджується протоколом та схемою ДТП і поясненнями учасників та свідків пригоди, а також постановою Ужгородського міськрайонного суду м. Ужгород від 20.02.2014 про притягнення до адміністративної відповідальності.

Оскільки відповідальність відповідача згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застраховано у Товаристві з додатковою відповідальністю «ОСОБА_4 компанія «Київ РЕ», позивач звернувся за відшкодуванням до ОСОБА_4, яким було складений страховий акт №150571, на підставі якого було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 13 155,12 грн.

Разом з тим, відповідно до Висновку експертного дослідження за результатами проведення авто товарознавчого дослідження №13798/14-54 від 23.10.2014, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «PEUGEOT 307» н/з НОМЕР_2 складає 86 507,41 грн.

Так відповідно до акту виконаних робіт №22/12/2016 по автомобілю НОМЕР_3 було здійснено ряд робіт, а саме: заміна блоку управління підкапотного простору, ремонт блоку управління двигуна, ремонт генератора та послуги евакуатора.

Однак дана сума є значно меншою ніж розмір заподіяного матеріального збитку. У зв’язку з тривалим розглядом справи, Ужгородський відділ ДВС тривалий час не мав можливості використовувати транспортний засіб у своєї діяльності, тому було прийнято рішення провести ремонт за рахунок коштів державного бюджету.

Головним територіальним управлінням юстиції у Закарпатській області було укладено з ПП Ляльо ОСОБА_6 договір № 111 від 27.12.2016 про надання послуг, а саме ремонт автомобіля НОМЕР_4. Відповідно до акту виконаних робіт №161 вартість ремонту автомобіля «PEUGEOT 307» становить 48 936,00 грн.

Крім того зазначає, що має право відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов’язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором срахування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов’язковим страхуванням.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з наведених в позові позовних вимог.

В судовому засіданні відповідач та її представник відповідача заперечували проти позовних вимог. Зазначили, що в акті зазначені роботи, які не пов’язані з ремонтом автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема це стосується ремонту задньої частини автомобіля, оскільки при дорожньо-транспортній пригоді було пошкоджено лише передню частину автомобіля. Не згодні зі складеними актами, які надані позивачем, вважають такі не достовірними та такими, що не відповідають дійсності, зокрема через те, що деякі деталі зазначені двічі в акті та зазначені ремонтні роботи, які на думку відповідача на пов’язані із заподіяною шкодою дорожньо-транспортною пригодою, оскільки такі пошкодження не були відображені ані в протоколі огляду місця події, ані на фотографіях. Крім того, відповідач зазначила, що її цивільно-правова відповідальність була застрахована в ТДВ «ОСОБА_4 Компанія «Київ РЕ» на суму 50 000 грн щодо шкоди, яка заподіяна майну, що підтверджується Полісом №АЕ/0126537 від 04.02.2013. Після настання страхового випадку, страховою компанією відповідно до складеного акту було визначено відшкодування та виплачено в розмірі 13 155,12 грн. Висновком експертного дослідження №13798/14-54 дійсна ринкова вартість транспортного засобу відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 52 620,50 грн. та дійсна ринкова вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 39 465,38 грн. Оскільки даним висновком було встановлено, що відновлювальний ремонт транспортного засобу складає 86507,41 грн., що перевищує вартість автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до п. 30.1 ст. 30 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, оскільки його ремонт є економічно необґрунтованим. За таких обстави, страховою компанією було виплачено різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди. Відтак, страховою компанію в повній мірі було відшкодовано шкоду позивачу, така шкода не перевищила страхового ліміту, а відтак позовні вимоги не підлягають до задоволення.

За клопотанням представника відповідача ухвалою суду 23.05.2016 року по справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу, яку було доручено спеціалістам-експертам ЗАТ «Експерт ОСОБА_7 Український центр після аварійного захисту», у зв’язку з чим провадження по справі було зупинено до проведення експертизи.

05.12.2016 провадження по справі було відновлено через не проведення експертизи по невідомим суду причинам.

За клопотанням представника відповідача ухвалою суду 27.01.2017 року по справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу, яку було доручено іншій експертній установі, а саме Закарпатському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, у зв’язку з чим провадження по справі було зупинено до проведення експертизи.

29.11.2017 на адресу суду надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи через недостатність інформації в матеріалах справи та неможливості безпосереднього огляду та дослідження автомобіля. На підставі отриманого повідомлення, ухвалою суду 30.11.2017 відновлено провадження по справі.

В ході подальшого розгляду справи, з пояснень представника позивача було встановлено, що автомобіль відремонтований. Через зазначені обставини, 30.01.2018 представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог.

За клопотанням представника відповідача від Товариства з додатковою відповідальністю «ОСОБА_4 компанія «Київ РЕ» ухвалою суду 13.06.2018 було витребувано документи що стосуються дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 13 січня 2014 року за участю сторін по справі. На виконання даної ухвали, Товариством з додатковою відповідальністю «ОСОБА_4 компанія «Київ РЕ» надано копію експертного дослідження за результатами проведення авто-товарознавчого дослідження за результатами проведення авто-товарознавчого дослідження №13798/14-54 від 23.10.2014 року, а також копію страхового акту №150571.

       Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ГУ Юстиції в Закарпатській області на праві власності належить автомобіль НОМЕР_5, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Відповідно до Наказу Головного Управління юстиції у Закарпатській області №144/8 від 03.04.2013 «Про передачу та закріплення автотранспортних засобів для потреб органів ДВС, що належать Головному управлінню юстиції у Закарпатській області», автомобіль НОМЕР_6 передано до Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби.

Як вбачається з постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.02.2014, ОСОБА_2, 13.01.2014 року о 10 год. 30 хв. керуючи автомобілем марки «Мазда», н.з. АО 9843 ВА, рухаючись по вул. Митна із сторони вул. Собранецька на перехресті із вул. Шевченка в м. Ужгород, проїхала на заборонений сигнал світлофора та допустила зіткнення з автомобілем марки «Пежо», н/з НОМЕР_2, який рухався із вул. Шевченка, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила вимоги п. 8.7.3 «ґ», «е» Правил дорожнього руху. ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення.

Факт дорожньо-транспортної пригоди сторонами не оспорюється. Крім того, зазначене також підтверджується наданими фотокартками, протоколом огляду місця ДТП, схемою ДТП, протоколом про адміністративне правопорушення.

Із ч.2 ст.1187 ЦК України вбачається, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє трансполярним засобом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 13.01.2014 згідно Полісу №АЕ/0126537 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів була застрахована у ТДВ СК «Київ-РЕ».

Згідно з п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленим цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи   витрати   на   усунення пошкоджень, зроблених   навмисно   з   метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував   транспортним   засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. ОСОБА_4 має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Як встановлено судом, позивач звернувся до ТДВ СК «Київ-РЕ» із заявою про виплату страхового відшкодування. ТДВ СК «Київ-РЕ» здійснило позивачу виплату страхового відшкодування в розмірі 13 155 грн. 12 коп., яке встановлено ОСОБА_4 №150571. Даний факт не заперечується позивачем.

Як вбачається з наданих ТДВ СК «Київ-РЕ» документів, підставою для розрахунку страхового відшкодування був Висновок експертного дослідження за результатами проведення авто товарознавчого дослідження №13798/14-54 від 23.10.2014, складений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Так, згідно вказаного Висновку експертного дослідження за результатами проведення авто товарознавчого дослідження №13798/14-54 від 23.10.2014, який приймається судом до уваги як належний та допустимий доказ, оскільки відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», дійсна вартість транспортного засобу «PEUGEOT 307», 2003 року випуску, н/з НОМЕР_2 на момент ДТП складала 52620,50 грн., розмір відновлювального ремонту транспортного засобу складає 86507,41 грн., ринкова вартість вказаного транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди складає 39 465,38 грн.

В судовому засіданні висновки зазначеного експертного дослідження за результатами проведення авто товарознавчого дослідження №13798/14-54 від 23.10.2014 не оспорювалися.

За правилами п.30.1 ст.30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом   відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 30.2 ст.30 вказаного Закону, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Аналогічна позиція викладена в п.15 Постанови Пленуму ВССУ від 01 березня 2013 №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».

Виходячи з положень вказаної норми та враховуючи, що витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу PEUGEOT 307», 2003 року випуску, н/з НОМЕР_2, перевищують вартість цього транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, суд дійшов висновку про те, що означений транспортний засіб вважається фізично знищеним. У зв’язку з чим позивачу підлягає відшкодуванню різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно наданого відповідачем ТДВ СК «Київ РЕ» страхового акту №150571, розмір страхового відшкодування склав 13 155,12 грн., що узгоджується з Висновком експертного дослідження за результатами проведення авто товарознавчого дослідження №13798/14-54 від 23.10.2014, тобто 52 620,50-39 465,38 = 13 155,12.

Як вбачається з наведеного, ТДВ СК «Київ-РЕ» пошкоджений автомобіль PEUGEOT 307», 2003 року випуску, н/з НОМЕР_2 було визнано фізично знищеним та здійснило виплату у відповідності до ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Надані позивачем договір №111 про надання послуг від 17.12.2016, акт виконаних робіт №23/12/2016 від 27.12.2016; рахунок № 161 від 27.12.2016, платіжне доручення №2901 не можуть бути підставою для стягнення з відповідача матеріальних збитків. Крім того, відомості щодо розміру відновлювального ремонту у зазначених документів підтверджують, що витрати за проведений ремонт автомобіля перевищують ринкову вартість такого автомобіля, що також вказує на визнання означеного транспортного засобу фізично знищеним, а саме, вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу, що складає (48936,00 + 13 155,00) 62 091,00 грн. перевищує ринкову вартість транспортного засобу на момент дорожньо-транспортної пригоди, що складає 52 620,20 грн.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що ТДВ СК «Київ РЕ» відшкодовано шкоду позивачу, та вважає відсутніми підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_2 матеріальних збитків, а тому позов не підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст. 9, 20, 22, 29, 30, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.20 Закону України «Про страхування», ст.ст.3, 16, 988, 990, 1194 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області до ОСОБА_2, третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «ОСОБА_4 компанія «КИЇВ РЕ» про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду                                                                        ОСОБА_8