РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року Справа №906/550/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І. , суддя Юрчук М.І.

при секретарі судового засідання - Рильнику Д.М.

за участю представників сторін:

позивача: Домашенко Марія Валентинівна (довіреність №1-25 від 24.05.2018 року)

відповідача: адвокат Якимчук Ольга Михайлівна (довіреність від 02.05.2018 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Житомирської області від 30.05.2017 р. по справі №906/550/16 (в частині відмови в стягненні 3% річних, "інфляційних втрат" та пені), (оголошеного суддею Маріщенко Л.О. о 16:50 год. в м. Житомир, повний текст рішення складено 06.06.2017 р.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут"

про стягнення 13 023 558,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов ПАТ "Укртрансгаз" подано про стягнення з ТОВ "Житомиргаз збут" : 10 851 557,76 грн. основного боргу; 944 679,63 грн. пені; 68 688,43 грн. - 3% річних; 142 779,25 грн. "інфляційних втрат"; 1 015 853 69 грн. - 7 % штрафу, - у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати наданих протягом липня 2015 року - квітня 2016 року послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами природного газу за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 01.07.2015 № 1506000164/Н012 (далі - Договір).

Справа №906/550/16 розглядалася судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 12.07.2016 у справі, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 25.07.2016 виправлено описку, допущену у резолютивній частині рішення від 12.07.2016, а саме резолютивну частину рішення викладено у такій редакції: "у задоволенні позову про стягнення 12 967 233,34 грн. відмовлено".

Додатковим рішенням від 25.07.2016 стягнуто з Підприємства на користь Товариства 4 232,56 грн. - 3% річних, 62 092,86 грн. пені, 994,88 грн. судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.10.2016: рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким припинено провадження у справі № 906/550/16 у частині вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 10 861 557,76 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2017 скасовано рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи, рішенням господарського суду Житомирської області від 30.05.2017, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.10.2017: припинено провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 9 967 031,18 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні штрафних санкцій у вигляді пені та нарахування 3% річних мотивоване тим, що відповідачем основний борг за 2015 рік сплачено в повному обсязі. З огляду на особливості здійснення господарської діяльності у сфері теплопостачання та законодавчо обумовлену специфіку взаємовідносин між суб'єктами, що здійснюють господарську діяльність у цій сфері, ПАТ "Житомиргаз" було позбавлено можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків за послуги з транспортування природного газу, що в свою чергу свідчить про відсутність вини відповідача у прострочені платежів, що виключає застосування штрафних санкцій у вигляді пені та нарахування 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, нарахування інфляційних втрат.

Верховний суд погодився з рішенням суду першої інстанції та постановою Рівненського апеляційного господарського суду в частині припинення провадження у справі щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 9 967 031,18 грн.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.06.2018 року, касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 року по справі №906/550/16 скасовано в частині відмови в стягненні 3% річних, інфляційних втрат та пені, а справу у зазначеній частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова Верховного суду в частині скасування рішення щодо відмови у стягненні 3% річних, інфляційних втрат та пені, мотивована тим, що в апеляційній скарзі Товариство "Укртрансгаз" зазначало, що нарахування штрафних санкцій у розмірі 884 814, 93 грн. (692 006, 47 грн. - пені, 51 414, 48 грн. - 3% річних, 141 393, 98 грн.) було здійснено на заборгованість, погашену відповідачем власними коштами, поза межами прядку та строків, визначених спільними протокольними рішеннями, проте суд апеляційної інстанції не перевірив, на які саме суми позивачем здійснено нарахування санкцій, 3% річних та "інфляційних витрат" та не встановив, чи здійснено нарахування лише на суми, які визначені спільними протокольними рішеннями, або й на ту заборгованість, яка була сплачена відповідачем самостійно на виконання умов Договору, але з порушенням строків оплати, та не здійснив оцінки пов'язаних з цим доказів, наявних у матеріалах справи.

Не здійснивши такої перевірки, суди тим самим не з'ясували правової природи тієї суми заборгованості, на яку позивачем нараховано неустойку, "інфляційні втрати" та 3% річних.

13.07.2018 року до Рівненського апеляційного господарського суду надійшла справа №906/550/16.

Автоматизованою системою документообігу Рівненського апеляційного господарського суду для розгляду справи №906/550/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І., суддя Юрчук М.І.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Житомирської області від 30.05.2017 року у справі №906/550/16 в частині відмови в стягненні 3% річних, інфляційних втрат та пені, призначено справу до розгляду на 03 вересня 2018 р.

22.08.2018 року від позивача надійшли письмові пояснення, в яких посилається на те, що відповідачем несвоєчасно були виконані умови договору щодо оплати отриманого природного газу (враховуючи тільки оплати здійснені відповідачем власними коштами), позивачем, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України було заявлено вимоги щодо сплати інфляційних нарахувань, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Згідно з розрахунком позивача інфляційні втрати за прострочення виконання відповідачем зобов'язань по оплаті послуг з транспортування природного газу, здійснені власними коштами, за договором складають 141 393,98 грн.

Згідно з розрахунком 3% річних від заборгованості, сплаченої власними коштами, становить 51 414,48 грн.

Враховуючи вище викладене позивач просить враховувати дані пояснення під час вирішення справи №906/550/16.

30.08.2018 року від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких посилається на те, що при розгляді справи в суді першої інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" надавався розрахунок оплат, з якого вбачається, що відповідачем було здійснено оплати в строки передбачені нормами чинного законодавства, а також з урахуванням умов договору від 01.07.2015 року, а тому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 30.05.2017 року у справі №906/550/16 - без змін.

В судове засідання 03.09.2018 року з'явились представники позивача та відповідача. Колегією суддів заслухано доводи та заперечення представників сторін відносно предмету спору.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 року оголошено перерву в судовому засіданні до 17.09.2018 року.

Зобов'язано Акціонерне товариство "Укртрансгаз" надати Рівненському апеляційному господарському суду письмові пояснення, а також документально обґрунтований розрахунок з посиланням на відповідні документи щодо суми заборгованості на яку позивачем здійснено нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені, за який період виникла заборгованість (зазначити помісячно), за який період та яка сума заборгованості була сплачена відповідачем самостійно на виконання умов договору від 01.07.2015 року, але з порушенням строків оплати (із зазначенням строків порушення окремо по кожному платежу).

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" надати Рівненському апеляційному господарському суду письмові пояснення, а також документально обґрунтований розрахунок з посиланням на відповідні документи здійснення оплати власними коштами за надані послуги з транспортування природного газу згідно умов договору від 01.07.2015 року (із зазначенням дати здійснення оплат і за який період вони сплачувались та строків порушення оплати окремо по кожному платежу).

17.09.2018 року від АТ "Укртрансгаз" надійшли письмові пояснення з розрахунком (без врахування сум основного боргу) 3% річних, інфляційних процесів та розрахунок суми основного боргу ТОВ "Житомиргаз збут" перед ПАТ "Укратрансгаз" за договором №1506000164/Н012 від 01.07.2015 року.

17.09.2018 року від ТОВ "Житомиргаз збут" надійшли письмові пояснення з розрахунком, з якого вбачається яким чином здійснювались розрахунки з позивачем за спірний період.

Також відповідач посилається на те, що розрахунок за своїм змістом є повним та об'єктивним, з огляду на те, що враховує оплати відповідача, які були здійснені коштами з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, а не власного рахунку і не власними коштами, а також розрахунки шляхом укладення спільних протокольних рішень, якими сторони в межах коштів визначених даними спільними протокольними рішеннями, змінили порядок та строки розрахунків.

Представник позивача в судовому засіданні 17.09.2018 року підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, а тому просить його скасувати, а апеляційну скаргу - задовольнити, з мотивів наведених в апеляційній скарзі та викладених в судовому засіданні пояснень.

В судовому засіданні 17.09.2018 року представник відповідача апеляційну скаргу заперечив в повному обсязі, вважає рішення господарського суду Житомирської області від 30.05.2017 року по справі №906/550/16 законним та обґрунтованим, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з мотивів викладених в відзиві на апеляційну скаргу та наданих в судовому засіданні пояснень.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові пояснення позивача та відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.07.2015 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (позивач/ газотранспортне підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю Житомиргаз збут" (відповідач/замовник) укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1506000164/Н012 відповідно до якого газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (далі - ГРС), а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.

Згідно п.1.2 договору, річний план транспортування природного газу замовника складає 142 799,995 тис.куб.м, у тому числі по місяцях: липень - 7 000,00 тис. куб. м; серпень - 7000,00 тис. куб. м; вересень - 8 045,858 тис. куб. м; жовтень - 25 283,615 тис. куб. м; листопад - 7 000,00 тис. куб. м; грудень - 60 808,860 тис. куб. м.

Послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами (п.3.1 договору).

Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством (п. 3.4. договору).

Згідно п.5.4. договору вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акту наданих послуг.

Відповідно до п. 5.5. договору оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Пунктом 5.6. договору сторони передбачили, що у випадку якщо замовник є гарантованим постачальником то замовник здійснює оплату послуг з транспортування газу в місяці, у якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок Газотранспортного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до 20 числа місяця наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.11.1 договору останній набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє в частині транспортування газу з 1 липня 2015 року до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за надані газотранспортним підприємством послуги - до повного виконання замовників своїх зобов'язань за цим договором. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Враховуючи наведене, договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1506000164/Н012 від 01 липня 2015 року продовжив свою дію на 2016 рік на тих самих умовах (т. 1 а.с. 35 - 41).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивач надавав послуги з транспортування природного газу в період з липня 2015 року по квітень 2016 року в обсязі 328 498,476 тис.куб.м на загальну суму 33 198 518,24 грн., які були оплачені відповідачем частково, в сумі 22 346 960,48 грн.

Факт надання позивачем протягом липня 2015 року - квітня 2016 року послуг відповідачу по Договору підтверджується належно оформленими актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами (т. 1 а.с. 42 - 51).

Окрім того, між сторонами, а також між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Житомирській області, Департаментом фінансів Житомирської обласної державної адміністрації, Публічним акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України", відповідно до вимог Постанови КМУ від 11 січня 2005 року №20, було укладено спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, а саме: №1607/у від 20 травня 2016 року на суму 962 000 грн., №1788/у від 21 червня 2016 року на суму 2000000 грн., №1890/у від 19 липня 2016 року на суму 4450000 грн., №1889/у на суму 4000000 грн., №2396/у від 20 вересня 2016 року на суму 100000 грн., якими, фактично, сторони у такий спосіб змінили порядок і строк проведення розрахунків за транспортування природного газу (т.1 а.с. 238 - 252).

Позивач вважає, що у TOB "Житомиргаз збут" утворилась заборгованість за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за лютий - квітень 2016 року.

З урахуванням тарифів в розмірі 105,40 грн. та 43,30 грн. за тис.куб.м, без ПДВ (відповідно до Постанов НКРЕКП №3159 від 29 грудня 2015 року "Про встановлення загального тарифу на транспортування природного газу, тарифу на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами" та №420 від 24 березня 2016 року "Про внесення змін до постанови НКРЕКП №3159 від 29 грудня 2015 року") відповідачем було спожито:

- у лютому 2016 року 51 893,886 тис.куб.м., послуги за транспортування яких були оплачені відповідачем не в повному обсязі;

- у березні 2016 року та у квітні 2016 року - 48 920,062 тис.куб.м. та 20 550,155 тис.куб.м. відповідно, послуги за транспортування яких не були оплачені відповідачем взагалі.

Таким чином, позивач зазначив, що відповідач зобов'язаний оплатити надані йому послуги в сумі 10 851 557,76 грн., а саме:

- за лютий 2016 року до 20 березня 2016 року в сумі 6563538,70 (з яких оплатив лише 2967176,43 грн., заборгованість за лютий 2016 року - 3596362,27 грн.);

- за березень 2016 року - до 20 квітня 2016 року в сумі 6187409,44 грн.;

- за квітень 2016 року - до 20 травня 2016 року в сумі 1067786,05 грн.

Також ПАТ "Укртрансгаз" було заявлено до стягнення з відповідача 944 679,63 грн. пені, 68 688,43 грн. 3% річних, 142779,25 грн. інфляційних та 1015853,69 грн. 7% штрафу.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заявлений до стягнення основний борг в сумі 10 851 557,76 грн., було погашено спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків №1607/у від 20.05.2016, №1788/у від 21.06.2016, №1890/у від 19.07.2016, №1889/у від 20.07.2016.

Також, судом першої інстанції встановлено, що на момент порушення провадження у даній справі основний борг за договором №1506000164/Н012 від 01.07.2015 складав 9 967 031,18 грн., був погашений після порушення провадження у справі згідно спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків №1788/у від 21.06.2016 на суму 2 000 000,00 грн., №1890/у від 19.07.2016 на суму 4 450 000,00 грн., №1889/у від 20.07.2016 на суму 3 517 831,18 грн. (від загальної суми СПР 4 000 000,00 грн).

Зважаючи на викладене, господарський суд першої інстанції рішенням від 30.05.2017 року припинив провадження у справі в частині стягнення з відповідача 9 967 031,18 грн., основного боргу на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України, оскільки підписання сторонами у 2015-2016 роках спільних протокольних рішень і виконання їх положень, а також положень Постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11 січня 2005 року, наказу Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Державного казначейства України від 03 лютого 2009 року №55/57/43, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03 серпня 2015 року №493/688 свідчить про те, що сторони фактично погодились, що часткова оплата наданих послуг з транспортування газу за договором №1506000164/Н012 від 01 липня 2015 року, підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі кожного спільного протокольного рішення.

Спільні протокольні рішення змінили порядок і строк проведення розрахунків за послуги з транспортування газу, надані відповідно до договору №1506000164/Н012 від 01 липня 2015 року.

У Постановах Верховного Суду України від 09.09.2014 у справах №5011-35/1533-2012-19/522-2012, №5011-35/1272-2012-42/527-2012, №5011-1/1043-2012-42/528-2012 викладено аналогічну правову позицію, а також зазначено, що для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, відповідно до умов якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.

Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат на заборгованість за надані послуги за 2016 рік, яка була предметом регулювання за спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частин 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За приписами статті 654 цього ж Кодексу, зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пункт 1 статті 653 Цивільного кодексу України визначає, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 637 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалося вище між позивачем та відповідачем, а також між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Житомирській області, Департаментом фінансів Житомирської обласної державної адміністрації, Публічним акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України", відповідно до вимог Постанови КМУ від 11 січня 2005 року №20, було укладено спільні протокольні рішення про організацію. взаєморозрахунків, а саме: №1607/у від 20 травня 2016 року на суму 962000 грн, №1788/у від 21 червня 2016 року на суму 2000000 грн, №1890/у від 19 липня 2016 року на суму 4450000 грн, №1889/у на суму 4000000 грн, №2396/у від 20 вересня 2016 року на суму 100000 грн, предметом яких є організація проведення сторонами взаєморозрахунку, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".

При прийнятті відповідних рішень, сторони керувались, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005, якою затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, наказом Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Державного казначейства України від 03 лютого 2009 року №55/57/43, яким затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію та наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03 серпня 2015 року №493/688, яким затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію.

У пункті 1.1 Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженому наказом Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Державного казначейства України від 03 лютого 2009 року №55/57/43 розрахунки проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню або договорів, що визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) та спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, форма якого наведена у додатку 1, спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2. Схеми розрахунків узгоджують відповідні головні фінансові управління спільно з постачальниками та транспортувальниками ресурсів (надавачами товарів, послуг) та контролюють відповідні органи Державної казначейської служби України.

Постачальники та транспортувальники ресурсів (надавачі товарів, послуг), які виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20 (із змінами), складають щомісяця до 10-го числа з розпорядниками коштів акти звіряння, а у разі проведення відповідних розрахунків з попередньої оплати ресурсів (товарів, послуг) на строк не більше одного місяця постачальники та транспортувальники ресурсів (надавачі товарів, послуг) визначають договірну величину споживання ресурсів (товарів, послуг), про що укладають відповідний договір з розпорядниками коштів. Один примірник акта звіряння або договору надається місцевому фінансовому органу для складання зведеного реєстру актів звіряння або договорів. Зведені реєстри актів звіряння або договорів підписуються керівниками місцевих фінансових органів і постачальників та транспортувальників ресурсів (надавачів товарів, послуг) та надаються Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, відповідним головним фінансовим управлінням. Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, відповідні фінансові управління узагальнюють отримані дані та подають їх щомісяця до 20-го числа у формі узгоджених з постачальниками та транспортувальниками ресурсів (надавачами товарів, послуг) спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків разом з відповідними реєстрами актів звіряння або договорами за підписами керівників Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, відповідних головних фінансових управлінь та постачальників і транспортувальників ресурсів (надавачів товарів, послуг) Державній казначейській службі України та відповідним головним управлінням Державної казначейської служби України Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - головні управління Державної казначейської служби України). Такі документи подаються окремо щодо кожного постачальника та транспортувальника ресурсів (надавача товарів, послуг), який братиме участь у розрахунках (п.п.2.1-2.3 вказаного вище Порядку).

У пункті 2.7 Порядку визначено, що розпорядники коштів за рахунок отриманих субвенцій із загального фонду Державного бюджету України здійснюють розрахунки за природний газ, теплопостачання та електроенергію шляхом перерахування коштів на рахунки постачальників та транспортувальників ресурсів (надавачів товарів, послуг), відкриті в органах Державної казначейської служби України, а у разі проведення розрахунків за електроенергію - на поточні рахунки із спеціальним режимом використання енергопостачальників, відкриті в уповноваженому банку.

З огляду на це, запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (далі - ПЕК), визначений Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій (Постанова КМУ №20 від 11 січня 2005 року), держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов'язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.

Фактично, визнаючи неможливість розрахунків у цій частині підприємствами ПЕК, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює цим самим характер регулювання відповідних правовідносин, що склались між сторонами на підставі укладених між ними договорів.

Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині зазнають імперативного регулюючого впливу держави, шляхом прийняття, зокрема, Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону про державний бюджет на відповідний рік, нормами яких передбачено виділення субвенцій на фінансування пільг та субсидій, та інших законодавчих актів, на виконання яких, у свою чергу, було прийнято підзаконні нормативні акти і, зокрема, згадану вище Постанову КМУ № 20 від 11 січня 2005 року.

Підписання сторонами у 2015-2016 роках спільних протокольних рішень і виконання їх положень, а також положень Постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11 січня 2005 року, наказу Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Державного казначейства України від 03 лютого 2009 року №55/57/43, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03 серпня 2015 року №493/688 свідчить про те, що сторони фактично погодились, що часткова оплата наданих послуг з транспортування газу за договором №1506000164/Н012 від 01 липня 2015 року, підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі кожного спільного протокольного рішення.

А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спільні протокольні рішення за яким проводилося погашення заборгованості змінили порядок і строк проведення розрахунків за послуги з транспортування газу, надані відповідно до договору №1506000164/Н012 від 01 липня 2015 року.

Щодо вимог апелянта про стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені колегія суддів зазначає наступне.

Позивач в позовній заяві посилався на те, що відповідач здійснював оплату власними коштами в порядку встановленому договором, але з порушенням строків оплати, визначених в п. 5.5. Договору, а тому, відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг за транспортування природного газу виконував неналежно, зокрема порушив строки оплати за отриманий природний газ, що в свою чергу, як зазначає позивач призвело до виникнення заборгованості, а тому на підставі п.7.3 договору та керуючись ст.625 ЦК України, позивачем заявлено до стягнення із відповідача 884 814,93 грн., з яких 141 393,98 грн. інфляційних втрат, 51 414,48 грн. - 3% річних, 692 006,47 грн. - пені, згідно поданих розрахунків.

Окрім того, представник апелянта в судовому засіданні 17.09.2018 року зазначив, що нарахування позивачем 3% річних, інфляційних втрат та пені проводилось відповідно до п. 7.3. договору, на заборгованість, яка виникала з 2015 року по квітень 2016 року.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що для проведення розрахунків за спожитий природний газ постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов'язків, покладених на таких продавців, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від споживачів. Уповноважені банки, що обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України. Забороняється зарахування на інші рахунки коштів за спожитий природний газ, який постачається постачальниками природного газу на виконання спеціальних обов'язків, покладених на них Кабінетом Міністрів України.

Постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурні підрозділи передбачають у відповідному договорі про відкриття банківського рахунку право банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ.

Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурних підрозділів, а також оптових продавців, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов'язків, покладених на таких продавців, подається уповноваженим банком до Регулятора на затвердження та доводиться до відома всіх учасників розрахунків.

Постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, протягом 10 робочих днів інформують споживачів про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурні підрозділи у двомісячний строк укладають із споживачами нові договори (додаткові угоди) із зазначенням відповідного поточного рахунку із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, виключно на такий рахунок. Споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурними підрозділами. Кошти перераховуються з поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритих в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурними підрозділами згідно з алгоритмом розподілу коштів, затвердженим Регулятором, виключно на:

1) поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового продавця, що здійснює продаж природного газу такому постачальнику на виконання спеціальних обов'язків, покладених на такого продавця;

2) поточний рахунок оператора газотранспортної системи;

3) поточний рахунок оператора газорозподільної системи;

4) поточний рахунок постачальника природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки.

У договорі про постачання природного газу, укладеному між постачальником та споживачем, визначаються умови оплати за реалізований та поставлений природний газ, а також відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом використання.

У відповідності до ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу. Договір постачання повинен містити такі істотні умови:

1) обов'язок постачальника забезпечити споживача всією необхідною інформацією про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов'язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з таким постачальником шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті постачальника;

2) обов'язок постачальника забезпечити споживача інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу таким споживачем на безоплатній основі;

3) обов'язок постачальника повідомити споживачу про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними;

4) обов'язок постачальника забезпечити споживачу вибір способу оплати з метою уникнення дискримінації;

5) обов'язок постачальника забезпечити споживача прозорими, простими та доступними способами досудового вирішення спорів з таким постачальником;

6) порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 №792 затверджено "Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ" (далі за текстом - Порядок 1), яким визначено, що постачальники природного газу, на яких покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу (далі - газопостачальні підприємства), та їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов`язків (далі - оптові продавці), відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від споживачів, в порядку, визначеному Національним банком (п.1 порядку).

Уповноважений банк подає НКРЕКП перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств і оптових продавців подається уповноваженим банком до НКРЕКП на затвердження та доводиться до відома Національного банку, підприємств поштового зв`язку, а також споживачів та інших учасників розрахунків шляхом опублікування в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України та розміщується на офіційному веб-сайті НКРЕКП. Газопостачальні підприємства інформують протягом 10 робочих днів від дня відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання споживачів про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Під час укладення договорів купівлі-продажу природного газу між газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями, а також договорів постачання природного газу між газопостачальними підприємствами та споживачами визначаються умови щодо оплати за природний газ виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання (п.п. 4, 5 Порядку 1).

Пунктами 2-4 "Порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ" (далі за текстом - Порядок 2) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 №792 визначено, що споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в установах уповноваженого банку газопостачальними підприємствами. У разі коли у платіжному дорученні/касовому документі реквізити рахунка за природний газ не відповідають реквізитам поточного рахунка із спеціальним режимом використання, відкритого газопостачальним підприємством, доведеного до відома банку (підприємства поштового зв`язку), що обслуговує споживача природного газу, обслуговуючий банк (підприємство поштового зв`язку) повертає такий документ платнику без виконання. Установи уповноваженого банку згідно з умовами договору банківського рахунка здійснюють перерахування у повному обсязі коштів за спожитий природний газ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих структурними підрозділами газопостачальних підприємств, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий газопостачальними підприємствами, двічі на день, а саме:

до 10 години - перераховується залишок коштів на початок операційного дня;

до 17 години - перераховуються усі кошти, що надійшли протягом операційного дня на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті структурними підрозділами газопостачальних підприємств.

Кошти перераховуються з поточних рахунків із спеціальним режимом використання згідно з алгоритмом розподілу коштів, затвердженим НКРЕКП, виключно на:

1) поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптових продавців;

2) поточний рахунок оператора газотранспортної системи;

3) поточний рахунок оператора газорозподільної системи;

4) поточні рахунки газопостачальних підприємств (п.5 Порядку 2).

Установи уповноваженого банку згідно з умовами договору банківського рахунка до 12 години операційного дня здійснюють: розподіл коштів, що надійшли за попередній день від структурних підрозділів газопостачальних підприємств, споживачів, відповідно до затверджених НКРЕКП нормативів; перерахування коштів, розподілених згідно з нормативами їх перерахування, на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптових продавців, поточний рахунок оператора газотранспортної системи, поточний рахунок оператора газорозподільної системи, поточні рахунки газопостачальних підприємств (п.6 Порядку 2).

Газопостачальні підприємства розраховують нормативи перерахування коштів відповідно до затвердженого НКРЕКП алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання (далі - алгоритм розподілу коштів), та подають їх щомісяця до 5 числа НКРЕКП для затвердження. Нормативи перерахування коштів доводяться НКРЕКП до відома уповноваженого банку не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку місяця, в якому застосовуватимуться такі нормативи (п.7 Порядку 2).

У разі неподання газопостачальними підприємствами НКРЕКП розрахованих нормативів перерахування коштів в установлений пунктом 7 цього Порядку строк або подання їх було здійснене з порушенням вимог алгоритму розподілу коштів, розраховані газопостачальними підприємствами нормативи перерахування коштів не затверджуються.

У такому разі в установі уповноваженого банку акумулюються всі кошти, що надійшли за спожитий природний газ, на відповідних поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих газопостачальними підприємствами, до отримання затверджених НКРЕКП нормативів перерахування коштів(п.8. Порядку 2).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 року № 2516 затверджено алгоритм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, який установлює порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, що надходять за використаний природний газ від побутових споживачів та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності), виробників теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для релігійних організацій та надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, а також механізм розрахунку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки (далі - газопостачальні підприємства), нормативів перерахування коштів на поточні рахунки операторів газотранспортної та газорозподільних систем, газопостачальних підприємств та на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптових продавців, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам.

З вище викладених норм діючого законодавства вбачається, що відповідач міг сплачувати кошти за транспортування газу відповідно до умов договору виключно з рахунку із спеціальним режимом використання.

А тому, посилання апелянта на те, що відповідач здійснював оплату за договором власними коштами, колегія суддів вважає безпідставними.

Також, матеріали справи свідчать, що відповідачем на виконання п. 5.6. договору починаючи з 31.07.2015 року по 29.04.2016 року у відповідності до п. 5.6 договору на транспортування природного газу №1506000164/Н012 від 01.07.2015 року здійснювалися щоденні перерахування коштів на поточні рахунки позивача із спеціальним режимом використання, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями, а саме:

В липні 2015 року позивачем по акту наданих послуг №07-15-1506000164/Н012 від 31.07.2015 року надано послуги з транспортування природного газу на загальну суму 915 744,96 грн. (т. 1 а.с. 42), відповідачем у період з 31.07.2015 року по 18.08.2015 року, з поточного рахунку із спеціальним режимом використання було перераховано позивачу 915 744,96 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №74098753 від 31.07.2015, №74170847 від 03.08.2015 №74514681 від 07.08.2015, №74620737 від 10.08.2015,№7471282 від 11.08.2015, №7471142 від 12.08.2015, №74827252 від 13.08.2015, №74885929 від 14.08.2015,№74938967 від 17.08.2015, №75090002 від 18.08.2015 ( т. 2 а.с. 239 - 248);

В серпні 2015 року позивачем по акту наданих послуг №08-15-150000164/Н012 від 31.08.2015 року надано послуги з транспортування природного газу на загальну суму 892 543,34 грн. (т. 1 а.с. 43), відповідачем у період з 18.08.2015 року по 18.09.2015 року з поточного рахунку із спеціальним режимом використання було перераховано позивачу 696 126,49 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №75090002 від 18.08.2015, №75157592 від 19.08.2015, №75222462 від 20.08.2015, №75297840 від 21.08.2015, №75348579 від 25.08.2015, №75454296 від 26.09.2015, №75801904 від 27.08.2015, №75855220 від 28.08.2015, №75952500 від 31.08.2015, №75979972 від 31.08.2015, №76062444 від 01.09.2015, №76232648 від 04.09.2015, №763335050 від 07.09.2015, №76473835 від 08.09.2015, №76568865 від 09.09.2015, №76642221 від 10.09.2015, №76703261 від 11.09.2015, №76804198 від 14.09.2015, №76884367 від 15.09.2015, №76953052 від 16.09.2015, №77020501 від 17.09.2015, №77082181 від 19.09.2015 (т. 21 а.с. 218 - 239), а також 196 416,86 грн. відшкодовано державою відповідно до спільних протокольних рішень №2230/у від 20.10.2015 року та №2485/у від 19.11.2015 року, що в сумі становить 892 543,34 грн. (т. 1 а.с. 111 - 116);

В вересні 2015 року позивачем по акту наданих послуг №09-15-1506000164/Н012 від 30.09.2015 року надано послуги з транспортування природного газу на загальну суму 983 042,83 грн. (т. 1 а.с. 44), відповідачем у період з 21.09.2015 року по 20.10.2015 року з поточного рахунку із спеціальним режимом використання було перераховано позивачу 547 209,76 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №77136611 від 21.09.2015, №77289620 від 22.09.2015, №77353639 від 23.09.2015, №77413165 від 24.09.2015, №77477101 від 25.09.2015, №77510454 від 28.09.2015, №77875660 від 29.09.2015, №77966848 від 30.09.2015, №77942015 від 30.09.2015, №78061918 від 01.10.2015, №78187449 від 05.10.2015, №78252197 від 06.10.2015, №78331629 від 07.10.2015, №78473205 від 08.10.2015, 78550205 від 09.10.2015, №78589930 від 12.10.2015, №78729140 від 13.10.2015, №78819828 від 15.10.2015, №78918714 від 16.10.2015, №78969257 від 19.10.2015, №79126543 від 20.10.2015 (т.2 а.с. 157 - 217), а також 435 833,06 грн. відшкодовано державою відповідно до спільних протокольних рішень №2485/у від 19.11.2015 року, №3046/у від 24.12.2015 року (т. 1 а.с. 114 - 119), що в сумі становить 983 042,82 грн.

В жовтні 2015 року позивачем по акту наданих послуг №10-15-1506000164/Н012 від 31.10.2015 року надано послуги з транспортування природного газу на загальну суму 1 073 198,73 грн. (т. 1 а.с. 45), відповідачем у період з 21.10.2015 року по 20.11.2015 року з поточного рахунку із спеціальним режимом використання було перераховано позивачу 817 490,18 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №79198421 від 21.10.2015, №79272859 від 22.10.2015, №79341823 від 23.10.2015, №79388381 від 26.10.2015, №79766876 від 27.10.2015, №1 від27.10.2015, №79819095 від 28.10.2015, №79876507 від 29.10.2015, №7994285 від 30.10.2015, №79973758 від 30.10.2015, №80093517 від 02.11.2015, №81138363 від 18.11.2015, №81183407 від 19.11.2015, №81257408 від 20.11.2015 (т. 2 а.с. 183 - 196), а також 256 708,57 грн. відшкодовано державою відповідно до спільного протокольного рішення №3046/у від 18.12.2015 року (т. 1 а.с. 117 - 119), що в сумі становить 1 073 198,75 грн.

В листопаді 2015 року позивачем по акту наданих послуг №11-15-1506000164/Н012 від 30.11.2015 року надано послуги з транспортування природного газу на загальну суму 2 368 710,80 грн. (т. 1 а.с. 46), відповідачем у період з 23.11.2015 року по 18.12.2015 року з поточного рахунку із спеціальним режимом використання було перераховано позивачу 954 258,88 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №81366469 від 23.11.2015, №81456999 від 24.11.2015, №81528262 від 25.11.2015, №7 від 25.11.2015, №81556726 від 26.11.2015, №81894472 від 27.11.2015, №82034782 від 30.11.2015, №81997876 від 30.11.2015, №82029954 від 30.11.2015, №82142281 від 01.12.2015, №82204785 від 02.12.2015, 82258233 від 03.12.2015, №82317111 від 04.12.2015, №82408400 від 07.12.2015, №82549276 від 08.12.2015, №82660719 від 09.12.2015, №82822227 від 10.12.2015, 82894566 від 11.12.2015, №83000868 від 14.12.2015, №83092913 від 15.12.2015, №83163465 від 16.12.205, №83238721 від 17.12.2015, №83318395 від 18.12.2015 (т. 2 а.с. 160 - 182), а також 1 414 451,92 грн. відшкодовано державою відповідно до спільних протокольних рішень №3046/у від 24.12.2015 року, №134/у від 20.01.2016 року, №598/у від 18.02.2016 року (т. 1 а.с. 114 - 119, а.с. 212 - 217), що в сумі становить 2 368 710,80грн.

В грудні 2015 року позивачем по акту наданих послуг №12-15-1506000164/Н012 від 31.12.2015 року надано послуги з транспортування природного газу на загальну суму 3 266 445,98 грн. (т. 1 а.с. 47), відповідачем у період з 21.12.2015 року по 20.01.2016 року з поточного рахунку із спеціальним режимом використання було перераховано позивачу 1 548 288,54 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №83441621 від 21.12.2015, №83541869 від 23.12.2015, №83622146 від 23.12.2015, №83702893 від 24.12.2015, №12 від 24.12.2015, №83833137 від 25.12.2015, №83880753 від 28.12.2015, №8432876 від 29.12.2015, №84527005 від 30.12.2015, №84426711 від 30.12.2015, №84730261 від 05.01.2016, №84883988 від 06.01.2016, №84935059 від 11.01.2016, №85136753 від 12.01.2016, №85195970 від 13.01.2016, №85251336 від 14.01.2016, №85308782 від 15.01.2016, №85373455 від 16.01.2016, №85444195 від 18.01.2016, №85520973 від 19.01.2016 року №85588139 від 20.01.2016 (т. 2 а.с. 139 - 159), а також 1 718 159,44 грн. відшкодовано державою відповідно до спільного протокольного рішення №598/у від 18.12.2015 року (т. 1 а.с. 215 - 217), що в сумі становить 3 266 445,98 грн.

В січні 2016 року позивачем по акту наданих послуг №01-16-1506000164/Н012 від 31.01.2016 року надано послуги з транспортування природного газу на загальну суму 9 880 097,59 грн. (т. 1 а.с. 48), відповідачем у період з 21.12.2015 року по 20.01.2016 року з поточного рахунку із спеціальним режимом використання було перераховано позивачу 2 230 752,46 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №85650951 від 21.01.2016, №85713746 від 22.01.2016, №85829223 від 25.01.2016, №85858504 від 26.01.2016, №86221544 від 27.01.2016, №86282542 від 28.01.2016, №1 від 28.01.2016, №8367229 від 29.01.2016, №86348725 від 29.01.2016, №86499227 від 01.02.2016, №86525664 від 02.02.2016, 386645165 від 03.02.2016, №86698408 від 04.02.2016, №86755964 від 05.02.2016, №86829150 від 08.02.2016, №87049124 від 09.02.2016, 387125861 від 10022016, 387190456 від 11.02.2016, №87249973 від 12.02.2016, №87361703 від 15.02.2016, №87469392 від 16.02.2016, №87542729 від 17.02.2016, №87611649 від18.02.2016, №87684090 від 19.02.2016 (т. 2 а.с. 115 - 138), а також 7 649 344,94 грн. відшкодовано державою відповідно до спільних протокольних рішень №598/у від 18.12.2015 року, №1041/у від 21.03.2016 року, №1254/у від 18.04.2016 року, №1607/у від 20.05.2016 року (т. 1 а.с. 215 - 229), що в сумі становить 9 880 097,37 грн.

В лютому 2016 року позивачем по акту наданих послуг №02-16-1506000164/Н012 від 29.02.2016 року надано послуги з транспортування природного газу на загальну суму 6 563 538,70 грн. (т. 1 а.с. 49), відповідачем у період з 22.02.2016 року по 18.03.2016 року з поточного рахунку із спеціальним режимом використання було перераховано позивачу 1 922 624,33 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №87801145 від 22.02.2016, №87906207 від 23.02.2016, №87982167 від 24.02.2016, №23 від 24.02.2016, №88052829 від 25.02.2016, №88084705 від 26.02.2016, №88388880 від 29.02.2016, №88414264 від 29.02.2016, №88542316 від 01.03.2016, №88614845 від 02.03.2016, №88678723 від 03.03.2016, №88769339 від 04.03.2016, №88858610 від 06.03.2016, №89152345 від 10.03.2016, №89250582 від 11.03.2016, №89325451 від 12.03.201689400519 від 14.03.2016, 389487440 від 15.03.2016, №89564896 від 16.03.2016, №89650831 від 17.03.2016, №89725161 від 18.03.2016 (т. 2 а.с. 94 - 114), а також 4640 914,39 грн. відшкодовано державою відповідно до спільних протокольних рішень №1607/у від 20.05.2016 року, 1788/у від 22.08.2016 року, №1890/у від 19.07.2016 року (т. 1 а.с 238 - 246), що в сумі становить 6 563 538,72 грн.

В березні 2016 року позивачем по акту наданих послуг №03-16-1506000164/Н012 від 31.03.2016 року надано послуги з транспортування природного газу на загальну суму 6 187 409,44 грн. (т. 1 а.с. 50), відповідачем у період з 21.03.2016 року по 20.04.2016 року з поточного рахунку із спеціальним режимом використання було перераховано позивачу 1 512 835,13 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №89840741 від 21.03.2016, №89948957 від 22.03.2016, №90030592 від 23.03.2016, №90101222 від 24.03.2016, 90165824 від 25.03.2016, №90201019 від 28.03.2016, №90518901 від 29.03.2016, №24 від 29.03.2016, №90585236 від 30.03.2016, №90685081 від 31.03.2016, №90665164 від 31.03.2016, №90782714 від 01.04.2016, №91730392 від 15.04.2016, №91856434 від 18.04.2016, №91955412 від 19.04.2016, №92031655 від 20.04.2016 (т. 2 а.с. 78 - 93), а також 4 674 574,314 грн. відшкодовано державою відповідно до спільного протокольного рішення №1889, №1890/у від 19.07.2016 року (т. 1 а.с. 244 - 249), що в сумі становить 6 187 409,44 грн.

В квітні 2016 року позивачем по акту наданих послуг №04-16-1506000164/Н012 від 30.04.2016 року надано послуги з транспортування природного газу на загальну суму 1 067 786,05 грн. (т. 1 а.с. 51), відповідачем у період з 21.04.2016 року по 20.05.2016 року з поточного рахунку із спеціальним режимом використання було перераховано позивачу 387 866,36 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №92110144 від 21.04.2016, №26 від 21.04.2016, 92203162 від 22.04.2016, №92330716 від 25.04.2016, №92363806 від 26.04.2016, №92677576 від 27.04.2016, №92757,60 від 28.04.2016, №92873967 від 29.04.2016, №92850218 від 29.04.2016 (т. 2 а.с. 69 - 77), а також 4 674 574,314679 919,69 грн. відшкодовано державою відповідно до спільного протокольного рішення №1889/у від 19.07.2016 року (т. 1 а.с. 247 - 249), що в сумі становить 1 067786,05 грн.

З вище викладеного вбачається, що ТОВ "Житомиргаз збут" щоденні перерахування коштів на поточний рахунок позивача із спеціальним режимом використання за період з липня 2015 року по квітень 2016 року здійснював до 20 числа місяця наступного за звітним, відповідно до актів наданих послуг, тобто у строки передбачені п. 5.6. договору (т. 1 а.с. 37 - 38).

Відповідно до розрахунку заборгованості позивача, загальна вартість послуг з транспортування природного газу за період з липня 2015 року по квітень 2016 року становить 33 198 518,24 грн.

ТОВ "Житомиргаз збут" було сплачено коштів за період з липня 2015 року по квітень 2016 року на загальну суму 11 533 195,06 грн., а також відповідно до спільних протокольних рішень було сплачено коштів на загальну суму 21 665 323,18 грн., що в сукупності становить 33 198 518,24 грн.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що розрахунки між сторонами за договором транспортування природного газу №1506000164/Н012 від 01.07.2015 року здійснювались двома способами: укладенням спільних протокольних рішень та коштами, які перераховувались відповідачем на користь позивача виключно з рахунку з спеціальним режимом використання, у строки передбачені п. 5.6. договору.

А тому, доводи апелянта про те, що розрахунки за надані послуги з транспортування природного газу здійснювалися відповідачем власними коштами з порушенням строків визначених умовами договору №1506000164/Н012 від 01.07.2015 року, колегія суддів вважає такими, що не відповідають обставинам справи та спростовуються долученими до матеріалів справи доказами.

Щодо посилань апелянта про порушення відповідачем п. 5.5. договору №1506000164/Н012 від 01.07.2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.5. договору №1506000164/Н012 від 01.07.2015 року оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100% попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу.

Постановою КМУ №705 від 25.07.2012 року "Про визначення гарантованих постачальників газу" установлено, що гарантованими постачальниками природного газу є суб'єкти господарювання, що в установленому порядку отримали ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом та провадять діяльність на затвердженій Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, території з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом для споживачів України (крім промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Житомиргаз збут" є гарантованим постачальником, а тому, в даному випадку, до відповідача застосовується п. 5.6. договору №1506000164/Н012 від 01.07.2015 року, яким передбачено, що у випадку якщо замовник є гарантованим постачальником то замовник здійснює оплату послуг з транспортування газу в місяці, у якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок Газотранспортного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до 20 числа місяця наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

А тому, посилання апелянта на порушення відповідачем п. 5.5. договору, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, в даному випадку, вищезазначений пункт до відповідача за умовами договору №1506000164/Н012 від 01.07.2015 року не застосовується.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачем не обгрунтовано та документально не підтверджено джерела походження сум заборгованості, на які були нараховані штрафні санкції, 3% річних та інфляційних втрат.

Також, апелянтом не надано належних та допустимих доказів правомірності зарахування коштів, які надходили від ТОВ "Житомиргаз збут" виключно з рахунку з спеціальним режимом використання у відповідності до п. 5.6. договору на заборгованість, яка виникла за попередні періоди і в подальшому була погашена спільними протокольними рішеннями.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оплата за природний газ проводилася відповідачем в порядку та на умовах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. №792, відповідними постановами НКРЕ з дотриманням умов п. 5.6. договору, а остаточний розрахунок проводився на підставі спільних протокольних рішень відповідно до постанови Кабінету міністрів України №20 від 11.01.2005, а тому в позивача були відсутні правові підстави для нарахування відповідачу 51 414,48 грн. 3% річних, 141 393,98 грн. інфляційних втрат та 692 006,47 грн. пені.

Інші доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище викладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні 51 414,48 грн. 3% річних, 141 393,98 грн. інфляційних втрат та 692 006,47 грн. пені прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

А тому, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" та скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні на користь позивача 51 414,48 грн. 3% річних, 141 393,98 грн. інфляційних втрат та 692 006,47 грн. пені.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Житомирської області від 30.05.2017 р. по справі №906/550/16 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 30.05.2017 р. по справі №906/550/16 в частині відмови в стягненні 51 414,48 грн. 3% річних, 141 393,98 грн. інфляційних втрат та 692 006,47 грн. пені - залишити без змін.

3. Справу №906/550/16 повернути до господарського суду Житомирської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "20" вересня 2018 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Юрчук М.І.