КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.05.2007 № 9/244
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Кусков В.О. (за довір.)
від відповідача - Гомон Г.В. (за довір.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тернопільського обласного центру зайнятості
на рішення Господарського суду м.Києва від 11.12.2006
у справі № 9/244
за позовом Тернопільського обласного центру зайнятості
до Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальнихбудівельних робіт "Укрмонтажспецбуд"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 299120,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.12.2006 р. у справі №9/244 у позові Тернопільського обласного центру зайнятості до Української держаної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт „Укрмонтажспецбуд” було відмовлено повністю.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, оскільки вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників позивача, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги частково, виходячи з наступного.
03.02.2004р. між Тернопільським обласним центром зайнятості (позивач) та Українською держаною корпорацією по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт „Укрмонтажспецбуд” (відповідач) був укладений договір підряду № ТР4-ГП на виконання підрядних робіт по будівництву закладу соціального призначення (далі – Договір), у відповідності до предмету якого підрядник зобов’язувався виконати протягом 2003-2006 років з будівництва закладу соціального призначення – районного центру зайнятості в м. Чорткові Тернопільської області в межах фактичного фінансування та з якістю відповідно до вимог будівельних норм і правил.
Пунктом 2.3. Договору передбачено здійснення розрахунку за останнім згідно календарних планів із зазначенням етапів виконання робіт; при виконання видів робіт, етап завершення яких становить до 3-х місяців (згідно будівельних норм), Замовник сплачує Генпідряднику аванс в розмірі 30% вартості таких робіт; остаточний розрахунок по завершенні етапів робіт виконується на підставі актів виконаних підрядних робіт.
Замовник згідно п. 2.7 Договору зобов’язувався здійснювати щомісячні платежі за виконані роботи згідно актів (форми № КБ-2в, №КБ-3), підписаних повноважними представниками сторін в 5-ти денний термін після їх підписання.
Під час розгляду спору судом першої інстанції було встановлено, що позивачем було перераховано відповідачу кошти (аванс) на загальну суму 950 000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу невиконання відповідачем зобов’язання за Договором, оскільки за період часу підписання договору (03.02.2004 р.) та станом на 01.06.2005 р. з про авансованих позивачем коштів (950 000,00 грн.) відповідачем освоєно лише 650 880,00 грн., що підтверджується наданими позивачем довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 за жовтень, листопад 2004 року, за січень, березень, квітень, травень 2005 року.
Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що незважаючи на незавершений термін будівельних робіт та надані відповідачем Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) за листопад 2004 р., за травень 2005 р. та за жовтень 2006 р., відповідач належно виконував умови Договору та про відсутність заборгованості останнього.
За наявних в справі матеріалів, які свідчать про необґрунтованість вимог позивача, а також те, що позивач в установленому порядку обставин, повідомлених відповідачем, та ос порених ним не спростував, не довів суду вину останнього, то за таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам та зібраним у справі доказам, а відтак підстав для його скасування чи зміни не вбачає. Апеляційна скарга є необґрунтованою, у зв’язку з чим, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Тернопільського обласного центру зайнятості залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 11.12.2006 р. у справі №9/244 залишити без змін.
3. Матеріали справи №9/244 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді