Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #73888572


Справа № 369/10835/17 Головуючий у І інстанції Пінкевич Н. С.

Провадження № 22-ц/780/3281/18 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л. П.

Категорія 26 19.09.2018




ПОСТАНОВА

Іменем України


19 вересня 2018 року м. Київ


Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Жубри С.О., Кулішенка Ю.М.,

секретар судового засідання: Черниш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 квітня 2018 року у складі судді Пінкевич Н.С. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» про визнання договору розірваним,


ВСТАНОВИВ:


У жовтні 2017 року позивач ПАТ «БМ Банк» звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 30 липня 2007 року між ним та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 138040 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00%, з листопада 2008 року 14,00%. Банк зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі. У порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, а саме: не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки. Рішенням суду від 15 листопада 2012 року з ОСОБА_2 стягнено заборгованість в розмірі 713877,22 грн. та судовий збір 3219,00 грн.. Заборгованість відповідачем не погашена.

Тому, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «БМ Банк» заборгованість за кредитним договором №284/300707 від 30 липня 2007 року: заборгованість за процентами за період з 22 лютого 2012 року по 27 вересня 2017 року в розмірі 62972,16 доларів США, що в еквіваленті становить 1667051,29 грн.; пеня за несвоєчасне погашення відсотків за кредитом 460417,64 грн. та пеня за несвоєчасно погашений кредит 569798.53 грн.; вирішити питання про розподіл судових витрат.

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ «БМ Банк», обґрунтовуючи її тим, що 30 липня 2007 року між ним та ПАТ «БМ Банк» був укладений кредитний договір, заборгованість за даним кредитним договором складає 713877,22 грн.. Укладеним договором сторони погодили, що банк має право на розірвання цього договору та дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим договором, в разі порушення позичальником графіку погашення, встановленого цим договором. Тому вважав, що даний договір є розірваним.

ОСОБА_2 просив суд визнати кредитний договір №284/300707 від 30 липня 2007 року розірваним з моменту набрання чинності рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №2-2156/2012, а саме з 23 січня 2013 року (з дати ухвали Апеляційного суду Київської області по справі 22ц-6756/12 про залишення в силі зазначеного рішення).

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 квітня 2018 року у задоволенні позову ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «БМ Банк» про визнання договору розірваним - відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «БМ Банк» просить рішення скасувати, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким позов ПАТ «БМ Банк» задовольнити. Вважає, що суд першої інстанції дійшов хибних висновків про те, що банк самостійно змінив строк виконання зобов'язання за кредитним договором, а також про те, що банком було направлено письмові повідомлення з вимогою про дострокове погашення заборгованості, що вплинули на припинення кредитним договором своєї дії.

ОСОБА_2 надав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказав, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків, і вірно встановив дійсні обставини справи. Вважає, що ПАТ «БМ Банк» не навів жодних порушень судом першої інстанції норм матеріального або процессуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, і відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 15 листопада 2012 року стягнено з ОСОБА_2 на користь ПАТ «БМ Банк» кошти в розмірі 713877,22 грн. та судовий збір у розмірі 3219,00 грн.. Рішення суду набрало законної сили. Рішення суду тривалий час перебуває на примусовому виконанні. Суд вважав, що позивач у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, змінив строк виконання зобов'язання за кредитним договором з 29 липня 2014 року на листопад 2012 року та реалізував своє право на звернення до суду із позовом про дострокове стягнення заборгованості. Після зміни строку виконання зобов'язання усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мали правового значення, оскільки за вимогою від 18 січня 2012 року позичальник був зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі до вказаної у вимозі дати й усі наступні щомісячні платежі за графіком після письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості не підлягали виконанню. При вирішенні спору, суд першої інстанції також урахував правову позицію Верховного Суду України, видладену у постановах від 02 грудня 2015 року (№ 6-1707цс15 та № 6-249цс15), які згідно зі ст.360-7 ЦПК України є обов'язковими для судів. Таким чином, суд дійшов висновку, що після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію та позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором, оскільки, нарахування процентів за користування кредитними коштами, комісійних, неустойки поза строком дії кредитного договору не передбачено.

Вирішуючи даний спір, і відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що ні у позовній заяві, ні в судовому засіданні ОСОБА_2 не уточнив на підставі якого спеціального закону (Цивільний Кодекс чи інший акт цивільного законодавства), що регламентує конкретні цивільні правовідносини, передбачено судовий спосіб захисту шляхом визнання договору розірваним.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року Зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Суд апеляційної інстанції враховує висновки, викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 від 28 березня 2018 року.

Також при перегляді справи апеляційний суд також ураховує правову позицію у справі №6-125цс14, викладену у постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року, у якій суд дійшов наступного.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Пред'явленням вимоги до поручителя є пред'явлення до нього позову.

Установивши, що договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором, та що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, який був змінений відповідно до кредитного договору, не пред'явив протягом шести місяців позову до поручителя про виконання зобов'язання, суд дійшов правильного висновку про те, що зобов'язання за договором поруки припинилися.

Судом встановлено, що 30 липня 2007 року між ПАТ «БМ Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №284/300707.

Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_2 отримав у кредит грошові кошти у розмірі 138040 доларів США, з погашенням кредиту на умовах та в порядку передбаченому договором, зі сплатою 12,00%, з кінцевим терміном погашення заборгованості до 29 липня 2014 року.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 листопада 2012 року стягнено з ОСОБА_2 на користь ПАТ «БМ Банк» грошові кошти у розмірі 713877,22 грн. та судовий збір у розмірі 3219,00 грн.

При розгляді вищевказаної справи судом було встановлено, що станом на 22 лютого 2012 року позичальником прострочено виконання зобовязання щодо повернення за кредитним договором: 16605,03 доларів США (еквівалент 126631,02 грн.) - прострочена заборгованість за кредитом; 63093,85 доларів США (еквівалент 503955,82 грн.) - строкова заборгованість за кредитом; 9305,65 доларів США (еквівалент 74327,95 грн.) - прострочена заборгованість за процентами; 681,19 доларів США (еквівалент 5440,94 грн.) - строкова заборгованість за процентами; 1730,71 доларів США (еквівалент 1379,74 грн.) - пеня; 268,03 доларів США (еквівалент 2141,75 грн.) - три відсотки річних.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 листопада 2012 року позовні вимоги ПАТ «БМ Банк» задоволені, рішення набрало законної сили і перебувало на примусовому виконанні, боржник виконав рішення суду у лютому 2018року, що підтверджується сторонами у справі.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог первісного позову.

Доводи апеляційної скарги ПАТ «БМ Банк» про те, що банк самостійно не змінював строк виконання зобов'язання за кредитним договором, апеляційний суд відхиляє, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, право позивача нараховувати проценти за кредитом припинилося зі спливом строку кредитування, а відтак необґрунтованою є вимога позивача про стягнення нарахованої пені.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо вирішення позовних вимог, викладених у зустрічній позовній заяві, оскільки права ОСОБА_2 не були порушені позивачем за первісним позовом ПАТ «БМ Банк».

З урахуванням викладеного апеляційний суд вважає, що майнові права позивача за зустрічним позовом не були порушені відповідачем.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог основного та зустрічного позовів та вірно застосував до правовідносин що виникли між сторонами положення ст.ст. 625, 1048,1050,1054 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, керуючись ст.374, 375 ЦПК України, суд,


ПОСТАНОВИВ:


Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено «20» вересня 2018 року.




Головуючий суддяЛ.П. Сушко

СуддіС.О. Журба

Ю.М. Кулішенко














  • Номер: 22-ц/780/3281/18
  • Опис: Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" до Муцинова В.В. про стягнення заборгованості
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 369/10835/17
  • Суд: Апеляційний суд Київської області
  • Суддя: Сушко Л.П.
  • Результати справи: в позові відмовлено; залишено судове рішення без змін, а скаргу без задоволення
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 05.07.2018
  • Дата етапу: 19.09.2018
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація