КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.05.07 р. № 42/582-А
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коршун Н.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Дорошенко Ю.В. - за доруч.,
від відповідача - Власов В.В. - за доруч.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.12.2006
у справі № 42/582-А
за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство)
до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві
про часткове скасування акту перевірки
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду м.Києва було заявлено позов про визнання противоправним та скасування акту перевірки правильності нарахування, повноти та своєчасності перерахування страхових внесків та витрачення коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №7-376/438 від 29.09.2006р. в частині донарахування страхових внесків в сумі 1531,64 грн. та пені у розмірі 532,14 грн.
Рішенням господарського суду м.Києва від 26.12.2006 р. у справі №42/582 А позов було задоволено у повному обсязі.
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, з мотиву порушення при її прийнятті норм діючого законодавства. Так, скаржник зазначає, що прийнята постанова була прийнята у відповідності до вимог закону, оскільки позивач повинен був сплачувати страхові внески за страховим тарифом 0,90 %, починаючи з 1 травня 2003 р.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апеляційної скарги заперечує, оспорювану постанову вважає законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачає, а тому просить суд апеляційної інстанції залишити її без змін, а скаргу – без задоволення.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегією встановлено наступне:
В період з 21.09.2006 р. по 29.09. 2006 р. відповідачем було проведено перевірку позивача щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 1 квітня 2001 по 30 червня 2006 років. За результатами перевірки було складено відповідний акт № 7-376/438 від 29.09.2006 р. по факту недоїмки по сплаті страхових внесків, донараховано страхові внески та нараховано пеню у загальному розмірі 2970,76 грн.
Як свідчать наявні матеріали справи, при встановленні правопорушення з боку позивача, відповідач виходив з того, що було невірно віднесено тип установи до 1 класу професійного ризику, замість належного 5 класу та, у зв'язку з цим, неправильно застосовано страховий тариф - 0,86%, замість 090%.
Згідно ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страхові тарифи, диференційовані по групах галузей економіки (видах робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом. Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян. Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці). Розрахунок розміру ' страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Поруч з цим, страхові тарифи за спірний період були встановлені Законом України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції Закону від 03.04.2003 р. №660-ІV, який набрав чинності з 01.05.2003 р., відповідно до якого змінені страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до класів страхового ризику, кількість яких порівняно з редакцією Закону до 01.05.2003 р. було збільшено з 20 до 67.
Класифікація галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва встановлена Порядком визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1423 від 13 вересня 2000 р.
У період з 1 травня до 27 червня 2003 р. була чинна класифікація в редакції постанови Кабінету Міністрів України №527 від 16.05.2001 р., згідно з якою позивач відносився до 1 класу професійного ризику. У той період страховий тариф становив 0,86 %, згідно з яким позивачем і були обчислені страхові внески.
Проте, вже з 27.06.2003 р. позивач згідно з класифікацією в редакції постанови Кабінету Міністрів України №985 від 27.06.2003 р. був віднесений до 5 класу професійного ризику, у зв'язку з чим страховий тариф для нього становив 0,90 %.
Апеляційні заперечення відповідача щодо неправомірності визначення класу професійного ризику, колегія вважає їх безпідставними, оскільки, як вже було встановлено вище, протягом спірного періоду в установленому порядку клас професійного ризику позивача змінений не був.
За цих обставин, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оспорюваний акт перевірки в частині донарахування страхових внесків у розмірі 1531,64 грн. та пені в розмірі 532,14 грн. не відповідає вимогам ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та є протиправним, в зв’язку з чим підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що постанова місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому не вбачається підстав для її скасування. Апеляційна скарга є безпідставною, до задоволення не підлягає.
Керуючись п. п. 1, 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 17, 184-187, 189, 190, 195, 196, 200, 205, 206, 254, суд –
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на постанову Господарського суду м.Києва від 26.12.06 р.у справі № 42/582-А - залишити без задоволення.
2. Постанову Господарського суду м. Києва від 26.12.2006 р. у справі №42/582-А - залишити без змін.
3.Матеріали справи №42/582-А повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді