Справа: 11 - 434 / 08 ; номер рядка статистичного звіту - 13 ; головуючий у суді першої інстанції: Мельник В.І. ; доповідач: Стан І.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2008 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді - Гошовського Г.М., суддів - Стана І.В., Машкаринця М.М., за участю прокурора - Сирохман Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Тячівського районну, що приймав участь у розгляді справи на вирок Тячівського районного суду від 21 липня 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, гр. України, з неповною середньою освітою, не працював, не одружений, судимий 23 квітня 1997 року Закарпатським обласним судом за ст. ст. 19 - 93 п. «а», 142 ч.3 КК України (в редакції Закону 1960 року) на вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна, засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України на п'ять років позбавленні волі з конфіскацією майна, а за ч. 1 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення більш суворого покарання менш суворим ОСОБА_2 призначено п'ять років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст. ст. 75,76 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробуванням і йому встановлено іспитовий строк терміном три роки та покладено на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд.
ОСОБА_2 визнаний винуватим і засуджений за вчинені злочини при таких обставинах.
19 березня 2008 року приблизно о 14 -й годині ОСОБА_2, знаходячись біля чоловічого туалету на території залізничного вокзалу смт. Тересва знайшов два паперові згортки наповнені сухою подрібненою речовиною рослинного походження вагою 8.6339 грамів, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений і які незаконно зберігав при собі у кишені куртки.
В цей же день приблизно о 15 - й годині ОСОБА_2, знаходячись у приміщенні кафе-бару Тересвянського споживчого товариства, що розташоване по вул. Вокзальній в смт.
Тересва Тячівського району безоплатно збув гр. ОСОБА_4 один паперовий згорток, в якому містилось 0. 8578 грамів особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу (маріхуана).
В апеляції помічник прокурора, що приймав участь у розгляді справи, вказує про те, що вирок є незаконним та необгрунтованим, оскільки викладені у ньому висновки не відповідають фактичним обставинам справи, судом допущена неповнота при дослідженні її фактичних обставин та неправильне застосування кримінального закону та оскільки засудженому ОСОБА_2 призначено занадто м'яке покарання. Посилається на те, що судом не витребуваний і не оглянутий речовий доказ, не дана належна оцінка даним про особу ОСОБА_2, зокрема тим, що містяться у характеристиці, з якої вбачається, що він характеризується посередньо. У мотивувальній частині вироку, суд, сформулювавши визнане доведеним обвинувачення, не зазначив найменування наркотичного засобу, який знайшов ОСОБА_2 та з якою метою його зберігав. Цим діям ОСОБА_2 не дана юридична оцінка, оскільки у мотивувальній частині вироку йдеться про кваліфікацію дій ОСОБА_5, який не притягнутий по даній справі як обвинувачений і не є у ній підсудним. Оскільки органом досудового слідства ОСОБА_2 не пред'являлось обвинувачення у незаконному зберіганні психотропних речовин, тому посиланні суду у вироку у цій частині не ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи. Посилання суду на показання свідка ОСОБА_6 також є необгрунтованим, оскільки судом як свідок допитувався саме ОСОБА_4 Судом не умотивовано висновок про невизнання обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 рецидив злочинів, а також про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства. Застосувавши до ОСОБА_2 вимоги ст. 75 КК України судом необгрунтовано призначено йому за ст. 307 КК України додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. З урахуванням наведеного, ступеня тяжкості скоєних злочинів, один з яких є тяжким, а також того, що ОСОБА_2 є раніше судимою особою, тому призначене йому покарання є занадто м'яким. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі.
Засудженим ОСОБА_2 апеляція на вирок не подавалась.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, основні доводи апеляції, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію й просив вирок скасувати, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення з таких підстав.
Вирок, який постановляється іменем України, є найважливішим актом правосуддя у кримінальних справах і повинен відповідати вимогам статей 321-339 КПК України. Зокрема, у відповідності до вимог ст. ст. 323, 324 КПК України вирок повинен бути законним і обґрунтованим, а у відповідності до вимог ст. 334 КПК України та роз'яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у п. 15 постанови від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановления вироку« (із змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України № 3 від 4 червня 1993 року та № 12 від 03 грудня 1997 року ), мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини й мотивів дій засудженого. У цій частині вироку необхідно викласти весь обсяг обвинувачення, яке визнане судом доведеним, навести докази, на яких ґрунтуються висновки суду щодо підсудного, тощо. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку у точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів повинно бути мотивовано.
У даній справі вирок містить істотні недоліки, в зв'язку чим його не можна визнати законним та обґрунтованим.
Так, у порушення вищевказаних вимог закону в мотивувальній частині вироку, суд, сформулювавши визнане доведеним обвинувачення, не зазначив найменування наркотичного засобу, який знайшов ОСОБА_2 та з якою метою його зберігав, не дав юридичну оцінку його діям, незаконно вказавши в мотивувальній частині вироку про кваліфікацію дій ОСОБА_5, який не притягнутий по справі як обвинувачений і не був у ній підсудним. Оскільки органом досудового слідства ОСОБА_2 не пред'являлось обвинувачення у
незаконному зберіганні психотропних речовин, тому посиланні суду у вироку в цій частині також не ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи. Не вірним є і посилання у вироку на показання свідка ОСОБА_6, оскільки, як вбачається з матеріалів кримінальної справи та протоколу судового засідання, судом як свідок допитувався саме ОСОБА_4.
При розгляді справи судом допущена неповнота при дослідженні зібраних органом досудового слідства доказів, а саме не витребуваний і не оглянутий речовий доказ.
Порушені судом і вимоги закону при призначенні ОСОБА_2 покарання. Зокрема, при призначенні ОСОБА_2 покарання суд, у порушення вимог ч. 1 ст. 70 КК України, поглинув більш суворе покарання менш суворим. Не умотивовано судом і висновок про невизнання обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_7 рецидив злочинів, на яку посилається слідчий в обвинувальному висновку ( а. с. 96 ), а також висновок про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства. Застосувавши до ОСОБА_2 вимоги ст. 75 КК України суд необгрунтовано за ст. 307 КК України призначив йому додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. З урахуванням наведеного, ступеня тяжкості скоєних злочинів, один з яких є тяжким, а також того, що ОСОБА_2 є раніше судимою особою, колегія суддів вважає призначене йому покарання занадто м'яким.
Під час розгляду справи також необхідно приєднати до її матеріалів рішення Дрогобичського міського суду Львівської області від 04 березня 2004 року, яким ОСОБА_2 умовно - достороково звільнений від відбування покарання строком на дев'ять місяців, з'ясувати, чи направлявся він повторно у місця позбавлення волі для відбуття цієї частини покарання (а. с. 36 ).
Підлягають до ретельної перевірки й оцінки показання ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 про збут першого другому особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу ( маріхуани ), його розміру, а також встановленню точний розмір канабісу, який ОСОБА_2 придбав та який у нього був вилучений.
Вищевказані порушення вимог кримінально-процесуального закону перешкодили суду першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідити наявні у справі докази, постановити законний та обґрунтований вирок, тому колегія суддів вважає ці порушення істотними і такими, що у відповідності до вимог ст. ст. 368, 370 КПК України тягнуть скасування вироку, а з урахуванням доводів апеляції, направлення справи на новий судовий розгляд в іншому складі. Оскільки підлягає скасуванню вирок, тому до скасування підлягає й окрема постанова винесена по даній справі.
При новому розгляді справи необхідно у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону ретельно перевірити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку в їх сукупності і, в залежності від здобутого, прийняти рішення по суті злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2.
Враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких орган досудового слідства обвинувачує ОСОБА_2 запобіжний захід щодо нього залишити попередній - підписка про невиїзд.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляцію помічника прокурора, що приймав участь у розгляді справи задовольнити.
Вирок Тячівського районного суду від 21 липня 2008 року щодо ОСОБА_2 та окрему постанову цього ж суду від 21 липня 2008 року скасувати.
Кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити попередній - підписка про невиїзд.