справа: № 11- 483 / 08 ; номер рядка статистичного звіту - 6 ; Головуючий у суді першої інстанції: Ціцак О.В. доповідач: Стан І. В.
ПОСТАНОВА
про попередній розгляд кримінальної справи
23 жовтня 2008 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді - Стана І.В., за участю прокурора - Кураха Ю.М., при попередньому розгляді у відкритому судовому засіданні кримінальної справи за апеляціями, які подали помічник прокурора м. Ужгорода, що приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисники ОСОБА_2, ОСОБА_3, засуджені ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8,
ВСТАНОВИВ:
Вироком Ужгородського міськрайонного суду від 24 квітня 2008 року
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, гр. України, українець, з неповною середньо - технічною освітою, не працював, не одружений, не судимий,
засуджений за ст. ст. 15 ч. 2 -152 ч. 3,135 ч.3 КК України з застосуванням ст. 70 КК України
на сім років позбавлення волі.
За ст. ст. 185 ч. 3,296 ч. 2 КК України ОСОБА_4 виправданий.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, гр. України, українець, з неповною середньою освітою, не працював, не одружений, у порядку ст. 89 КК України не судимий,
засуджений за ст. ст. 15 ч. 2 -152 ч. 3,135 ч. 3,185 ч.3 КК України з застосуванням ст. 70 КК
України на дев'ять років позбавлення волі.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець та мешканець АДРЕСА_3, гр. України, українець, з неповною середньою освітою, не працював, не одружений, судимий Перечинським районним судом 06 квітня 2001 року за ст. 215 - 3 ч. 2 КК України на три роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на два роки,
засуджений за ст. ст. 15 ч. 2 -152 ч. 3,135 ч.3, 215 - 3 ч. 2 КК України з застосуванням ст. ст.
70, 71 КК України на вісім років шість місяців позбавлення волі.
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець та мешканецьАДРЕСА_4, гр. України, росіянин, з вищою освітою, не працював, судимий Ужгородським міськрайонним судом 27 травня 2006 року за ст. ст. 186 ч. 5, 357 ч.3 КК України на вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна,
засуджений за ст. 185 ч.3 КК України з застосуванням ст. 71 КК України на дванадцять
років позбавлення волі.
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженець та мешканець АДРЕСА_5, гр. України, українець, із середньою освітою, працював на заводі «Джейбіл», не одружений, судимий Ужгородським міськрайонним судом 03 травня 2007 року за ст. 190 ч. 1 КК України на два роки обмеження волі з іспитовим строком один рік,
засуджений за ст. ст. 122 ч. 1, 296 ч. 2 КК України з застосуванням ст. ст. 70, 71 КК України
на два роки шість місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5
та ОСОБА_7 залишено попередній - тримання під вартою, а щодо ОСОБА_6 та
ОСОБА_8 змінено з підписки на невиїзд на тримання під вартою.
В АПЕЛЯЦІЯХ:
• - помічник прокурора м. Ужгорода, що приймав участь у розгляді справи вказує про те, що вирок підлягає скасуванню в зв'язку з невідповідністю висновків суду викладених у ньому фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням кримінального закону, зокрема невірною перекваліфікацією дій засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на ст. ст. 15 ч. 2 -152 ч.3 КК України та необгрунтованим виправданням ОСОБА_4 за ст. ст. 185 ч.3, 296 ч. 2 КК України. Посилається на те, що судом не дана оцінка наявним у справі доказам : заяві ОСОБА_4, даним, що містяться у протоколах допиту ОСОБА_4 в якості підозрюваного та при проведенні відтворення обстановки та обставин події. Окрім цього, посилається на те, що судом не дана оцінка даним, що містяться в явках з повинною ОСОБА_5 та ОСОБА_6, протоколах їх допиту в якості підозрюваних та відтворення обстановки та обставин події. Вищевказані докази підтверджують винуватість засуджених в зґвалтуванні потерпілої ОСОБА_9. Не дана оцінка судом й доказам, які підтверджують винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 185 ч.3, 296 ч. 2 КК України. Зокрема, даним явки з повинною ОСОБА_4, протоколу його допиту в якості підозрюваного, показанням потерпілого ОСОБА_10 та показанням засудженого ОСОБА_8, які він давав під час досудового слідства. При призначенні засудженому ОСОБА_7 покарання суд не врахував дані про його особу - молодий за віком, відсутність обставин, які обтяжують його покарання. Просить вирок в частині засудження ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, а в частині засудження ОСОБА_7 змінити, пом'якшивши йому покарання;
• - захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 вказує про те, що вирок є незаконним, що при розгляді справи допущена неповнота та порушення вимог кримінально-процесуального закону. Окрім цього, посилається на те, що органом досудового слідства допущена неповнота, яка не була усунута під час розгляду справи судом першої інстанції. Під час досудового слідства її сина неповнолітнього ОСОБА_4 позбавили можливості вільно обрати захисника для захисту своїх інтересів. Всупереч вимог КПК України перебіг судового процесу не фіксувався технічними засобами. Просить вирок в частині засудження ОСОБА_4 за ст.ст. 15 ч. 2 - 152 ч.3, 135 ч.3 КК України скасувати, а провадження по справі закрити на підставі ст. 6 п. 2 КПК України ;
• -
- захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_6 вказує про те, що вирок є незаконним, що під час додаткового розслідування справи допущена неповнота та неправильності, які не були усунуті під час розгляду справи судом першої інстанції. Під час досудового слідства щодо неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 застосовувались недозволені методи, в зв'язку з чим вони обмовили себе у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 15 ч. 2 -152 ч. 3,135 ч.3 КК України. У вчиненні злочину передбаченого ст. 215 - 3 ч. 2 КК України ОСОБА_6 вину визнав повністю, розкаявся, злочин вчинив у силу збігу важких матеріально-побутових умов. Просить вирок в частині засудження ОСОБА_6 за ст.ст. 15 ч. 2 - 152 ч.3, 135 ч.3 КК України та в частині засудження за ст. 215 - 3 ч. 2 КК України, з урахуванням обставин, які змусили його вчинити злочин, скасувати та виправдати його;
• - засуджений ОСОБА_4 вказує про те, що вирок є незаконним, оскільки викладені у ньому висновки не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на доказах, здобутих незаконним шляхом, з застосуванням до нього недозволених методів, які привели до його самообмови в скоєнні злочину. В матеріалах справи також відсутні будь-які дані у підтвердження висновку про вчинення ним злочину передбаченого ст. ст. 15 ч. 2 - 152 ч.3 КК України в стані алкогольного сп'яніння. Просить вирок в частині його засудження за ст. ст. 15 ч. 2 -152 ч. 3,135 ч.3 КК України скасувати та виправдати його ;
• - засуджений ОСОБА_6 в апеляції та доповненні до неї вказує про те, що вирок є незаконним, оскільки викладені в ньому висновки не відповідають фактичним обставинам справи, грунтуються на доказах, здобутих незаконним шляхом, з застосуванням до нього недозволених методів, які привели до його самообмови в скоєнні злочину. В скоєнні злочину передбаченого ст. 215-3 КК України вину визнав повністю, злочин скоїв у силу збігу важких матеріально-побутових умов. Просить вирок в частині його засудження за ст. ст. 15 ч. 2 - 152 ч. 3,135 ч.3 КК України скасувати, а провадження по справі закрити, в частині засудження за ст. 215 - 3 ч. 2 КК України пом'якшити йому покарання, застосувавши вимоги ст. 69 КК України;
• - засуджений ОСОБА_5 в апеляції та доповненні до неї вказує про те, що вирок є незаконним, оскільки як під час досудового слідства, так і при розгляді справи судом допущена неповнота та порушення вимог кримінально-процесуального закону. Під час досудового слідства обмовив себе у вчиненні злочинів у зв'язку з тим, що співробітники міліції застосовували до нього недозволені методи. Тому, вважає, що у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 15 ч. 2 - 152 ч.3, 135 ч.3 КК України засуджений незаконно. Просить вирок скасувати, а справу направити прокурору для проведення додаткового розслідування;
• - засуджений ОСОБА_7 вказує про те, що вирок є незаконним та необгрунтованим. Досудове та судове слідство проведені однобічно, неповно, з обвинувальним ухилом, без належної перевірки його «алібі». Просить вирок скасувати ;
- засуджений ОСОБА_8 в апеляції та доповненні до неї вказує про те, що вирок є
незаконним, оскільки висновки суду викладені у ньому не відповідають фактичним обставинам
справи. Посилається на те, що між ним та потерпілим ОСОБА_10 мала місце бійка на ґрунті
особистих неприязних відносин, що останньому не пред'явлено обвинувачення у вчиненні
злочину. Під час події не мав наміру та мотивів скоїти хуліганство. Судом не вірно прийнято
рішення в частині цивільного позову. Окрім цього, посилається на те, що при призначенні йому
покарання з застосуванням вимог ст. 71 КК України судом не враховано, що злочин скоїв до
винесення вироку в першій справі, що за попереднім вироком він засуджений до покарання у
вигляді обмеження волі з застосуванням вимог ст. 75 КК України. Тому, вважає, що призначені
йому покарання повинні виконуватись самостійно. Просить вирок скасувати й виправдати його.
При попередньому розгляді кримінальної справи, заслухавши прокурора, який просив кримінальну справу направити до місцевого суду, перевіривши її матеріали, вважаю, що судом першої інстанції перед направленням справи на розгляд до апеляційного суду належним чином не виконані вимоги вимоги кримінально-процесуального закону.
Так, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що захисник ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_4, захисник ОСОБА_11, яка діє в інтересах ОСОБА_5, захисник ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_6, засуджені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подали клопотання про ознайомлення з протоколом судового засідання та матеріалами кримінальної справи ( т. 8, а. с. 240, 241, 236, 292, т. 9, а. с. 4, 6-7, 9 ). З приєднаної до матеріалів кримінальної справи заяви засудженого ОСОБА_7 вбачається, що він ознайомився з протоколом судового засідання до 152 сторінки. Між тим, у справі відсутні будь-які дані про те, що захисники ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_3, засуджені ОСОБА_7 та ОСОБА_8, після подачі ними заяв, ознайомлені з матеріалами кримінальної справи та протоколом судового засідання, а також про те, що вони повідомлялись про час та місце, де можуть бути ознайомлені зі справою, що їм надавалась можливість ознайомитись зі справою. У справі також відсутні дані про те, що засуджений ОСОБА_7 в повному обсязі ознайомлений з протоколом судового засідання.
З матеріалів справи також вбачається, що судом не дана оцінка апеляції, яку подав помічник прокурора, що приймав участь у розгляді справи, на відповідність її вимогам ч. 2 ст. 350 КПК України. Так, в апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в тому числі щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у зв'язку з невірною перекваліфікацією їх дій з ч.3 ст. 152 на ст. ст. 15 ч. 2 -152 ч.3 КК України, а щодо ОСОБА_4 у зв'язку з виправданням його за ст. ст. 185 ч.3, 296 ч. 2 КК України. Одночасно, в апеляції ставиться питання про скасування вироку й направлення кримінальної справи саме на новий судовий розгляд, а не про визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 185 ч.3, 296 ч. 2 КК України, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 винними у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 152 КК України та постановления апеляційним судом у цій частині щодо них вироку. За таких обставин, позиція прокурора є супереч.1ивою й не узгоджується з вимогами пунктів 2,3, ч. 1, ч. 2 ст. 374 ; ч. 1 ст. 378 КПК України. Суду першої інстанції при вирішенні цього питання необхідно врахувати вимоги, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про практику постановления судами вироків ( постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку» - за наявності підстав визнати, що апеляція не відповідає вимогам ст. 350 КПК України та залишити її з дотриманням ст. 352 цього кодексу без руху, а в подальшому - і без розгляду.
Суду першої інстанції при призначенні справи до слухання в апеляційному суді необхідно також виконати вимоги ст. 354 КПК України, оскільки в апеляції ставиться питання про погіршення становища засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4
За таких обставин, вважаю, що у відповідності до вимог ст. 359 КПК України кримінальна справа щодо засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 підлягає поверненню до Ужгородського міськрайонного суду для виконання вимог ст. ст. 88, 349, 350, 352,354 КПК України.
Керуючись ст. 359 КПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Кримінальну справу щодо засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повернути до Ужгородського міськрайонного суду для виконання вимог ст. ст. 88, 349, 350, 352, 354 КПК України.