ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14593/14-а
провадження № 2-а/753/475/14
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" вересня 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді ЛЕОНТЮК Л.К.
за участю секретаря СЕМЕНЧЕНКО Я.А.
з участю сторін:
представника відповідача БОНДАРЕНКО С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві
адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій та бездіяльності незаконними і неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, суд -
В с т а н о в и в :
Позивачка ОСОБА_3 в особі свого представника ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій та бездіяльності незаконними і неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва. Згідно з довідкою МСЕК від 18 січня 1994 року за № 009320 їй довічно встановлена ІІ група інвалідності внаслідок захворювань, які пов'язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Ступінь втрати працездатності встановлений у 80%. Має посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії за № НОМЕР_1 та має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком та на призначення державної пенсії, розмір якої у всіх випадках не може бути нижчим восьми мінімальних пенсій за віком.
У зв'язку з виникненням у неї сумнівів щодо правильності нарахування їй пенсії, а саме: нарахування відповідно, на підставі, у порядку та розмірах встановлених статтями 49, 50, 54, 67 Закону № 796 у редакції чинних законів № 230/96-ВР від 06 червня 1996 року і № 231 від 05 жовтня 2006 року, та пов'язаними із ним Законами, вона звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва із відповідною письмовою заявою від 13 травня 2014 року. У вказаній заяві вона просила надати розгорнуту довідку про розміри нарахованих і виплачених їй, починаючи з 01 січня 2005 року і до подачі цієї заяви, сум державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, що передбачені Законом № 796 « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а у разі нарахування та виплати сум пенсій у меншому розмірі, ніж це передбачено статтями 50, 54, 67 цього Закону для відповідної категорії громадян, провести нарахування/перерахунок належних їй пенсій відповідно до вимог Закону № 796 у редакції чинних Законів України та виплатити недоотриману різницю.
На її запит, Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва своїм листом від 16.05. 2014 року у вчиненні таких дій їй було відмовлено із вказівкою, що нарахування та виплати їй пенсії здійснюється на підставі документів, що містяться в матеріалах пенсійної справи, та відповідно до чинного законодавства України, а саме: Закону України " Про державний бюджет України на 2014 рік", Постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року " Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Бюджетного кодексу України, а тому підстав для перерахунку та проведення доплат відповідач не вбачає.
Довідку про розміри нарахованих/перерахованих та виплачених їй сум пенсій, передбачених статтями 49, 50, 54 Закону № 796 Управлінням у повному обсязі не надано, а отже є всі підстави для її витребування.
З таким мотивуванням відмови їй вона не погоджується, вважає, що Управлінням при обчисленні їй пенсії застосовуються норми правових актів України, які за своєю природою та предметом не можуть урегульовувати правові відносини, що є предметом регулювання інших, спеціальних законів України, зокрема, законів про соціальні гарантії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, - що як наслідок, призводить до нарахування належних їй пенсій у значно меншому розмірі, що суттєво обмежує її конституційні права, зокрема, на соціальний захист та достатній життєвий рівень.
При розрахунку державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений Законом України про Державний бюджет на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, вважає, що при вирішенні питання про призначення їй пенсії застосуванню повинні підлягати норми ст. ст. 50 та 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який має вищу юридичну силу ніж Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11. 2011 року № 1210 « Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно зменшує розмір її пенсії по відношенню до розміру пенсії згідно норм спеціального закону.
Звісно, що відповідач не буде погоджуватися із позовними вимогами, посилаючись на відсутність бюджетних призначень для виплати пенсії згідно вимог спеціального закону. Реалізація її права, що пов'язане з отриманням коштів, не повинна залежати від бюджетних асигнувань та не може бути причиною невиконання органами влади зобов'язань, які визначені законом та Конституцією України - це підтверджується сталою практикою Європейського суду з прав людини.
Тому ствердження відповідача про те, що бюджетні призначення на виплату пенсій інвалідам ЧАЕС згідно спеціального закону в інших розмірах ніж ті, що встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11. 2011 року № 1210, відсутні, не може прийматися такими, що відповідають практиці розгляду аналогічних справ в Європейському суді з прав людини. Тобто, реалізація її права на призначення пенсії згідно вимог ст. ст. 50, 54 спеціального закону, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, не повинна залежати від бюджетних асигнувань та не може бути причиною невиконання органами влади зобов'язань, які визначені спеціальним законом та гарантовані Конституцією України.
Отже, вона має право на отримання, нарахування, перерахування пенсії як інвалід ІІ групи ЧАЕС виключно у порядку, на підставі та відповідно до вимог спеціального закону, Конституції України, а не підзаконних нормативно-правових актів - постанов Кабінету Міністрів України.
А тому, просила:
- витребувати у відповідача розгорнуту довідку про розміри нарахованих/перерахованих та виплачених позивачу сум пенсій, передбачених статтями 49,50,54 Закону № 796, починаючи з 01 січня 2005 року і до моменту подачі цього позову до суду;
- звернутися до Верховного Суду України з клопотанням для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 " Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- визнати незаконними дії відповідача щодо застосування ним під час нарахування /перерахунку пенсій позивача положень Бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів, якими у порушення та розріз встановлених Конституцією і Законами України вимог і норм, визначено розміри пенсій для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до того, ще й значно менші, ніж передбачені статтями 50,54 Закону № 796 для відповідної категорії громадян;
- визнати бездіяльність відповідача щодо нарахування, перерахунку та виплати ним позивачу недоотриманих сум державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 49,50,54 Закону № 796, протиправною;
- зобов'язати відповідача , зробити нарахування, перерахунок та виплату державної пенсії позивача відповідно, на підставі, у порядку та розмірах, встановлених Законом № 796 у редакції діючих Законів № 230/96, № 231 та пов'язаними із ним Законами, а саме у розмірі не нижчому 8 ( восьми) мінімальних пенсій за віком, за період, починаючи з 01 січня 2005 року і до моменту винесення рішення у цій справі, де розмір пенсії за віком визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, одночасно враховуючи вимоги статті 67 Закону № 796, за якими розміри пенсій збільшуються у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; - без урахування приписів Бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, якими визначено розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відмінні від законодавчо встановлених, ще й у бік зменшення;
- зобов'язати відповідача , зробити нарахування, перерахунок та виплату додаткової пенсії позивача відповідно, на підставі, у порядку та розмірах, встановлених Законом № 796 у редакції діючих Законів № 230/96, № 231 та пов'язаними із ним Законами, а саме у розмірі 75 ( сімдесяти п'яти) процентів мінімальної пенсії за віком, за період, починаючи з 01 січня 2005 року і до моменту винесення рішення у цій справі, де розмір пенсії за віком визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, одночасно враховуючи вимоги статті 67 Закону № 796, за якими розміри пенсій збільшуються у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; - без урахування приписів Бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, якими визначено розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відмінні від законодавчо встановлених, ще й у бік зменшення;
- зобов'язати відповідача перераховувати у подальшому позивачу, визначені статтями 50, 54 Закону № 796 розміри пенсій, у зв'язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної групи осіб, починаючи з дня встановлення нового розміру, а також вчасно виплачувати належні їй пенсії;
- стягнути з відповідача у порядку негайного виконання, передбаченого статтею 256 КАС України, на її користь боргову суму за пенсійними виплатами, що виникла за весь період невиконання вимог Законів України щодо нарахування та перерахунку пенсій позивача, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796.
В судове засідання ні позивачка, ні її представник не з'явилися, подали через загальну канцелярію письмове клопотання за вх. № 40363 від 03.09. 2014 року, в якому просили розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності позивача та його представника. Позовні вимоги підтримують та просять суд задовольнити їх у повному обсязі та ухвалене у справі рішення надіслати на паперовому носії.
Представник відповідача за довіреністю від 21.07.2014 року № 4057/8 Бондаренко С.В. заперечувала проти задоволення позовних вимог, підтримавши обґрунтовані письмові заперечення, які надійшли через загальну канцелярію до суду за вх. № 39786 від 29.08. 2014 року.
Суд заслухавши пояснення представника відповідача Бондаренко С.В., дослідивши та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва та отримує пенсію по інвалідності згідно вимог Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
ОСОБА_3 віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок ЧАЕС.
Загальний стаж позивачки становить 38 років 10 місяців 1 день, сума пенсії становить 5 145 гривень 07 коп., яку призначено з 16.03. 1992 року ( а.с.14)
Позивачці встановлена ІІ група інвалідності внаслідок захворювань, які пов'язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має посвідчення І категорії громадянки, яка постраждала внаслідок ЧАЕС ( а.с.16-17).
При зверненні позивачки до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва стосовно перерахунку пенсії як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком як інваліду ІІ групи ЧАЕС їй була надана відповідь за № 233/Б-218 від 16.05. 2014 року ( а.с.12-13) з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 23.11. 2011 року № 1210 « Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, котрий визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пенсій в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Починаючи з 01.01. 2012 року збільшено мінімальний розмір пенсії для інвалідів-учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і становить:
- для І групи інвалідності - 180% від прожиткового мінімуму встановлено для осіб, які втратили працездатність;
- для ІІ групи - 160%;
- для ІІІ групи - 145 %.
Додаткова пенсія виплачується в таких розмірах:
- інвалідам І групи - 50% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- інвалідам ІІ групи - 40%
- інвалідам ІІІ групи - 30%
Починаючи з 01.01. 2012 року інвалідам - учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, гарантовано мінімальну пенсійну виплату.
Розмір пенсійної виплати ( з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії) встановлених законодавством, крім пенсії за особливі заслуги не перевищує для інвалідів 1 групи - 285%, ІІ групи - 255%, ІІІ групи - 225% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Разом з тим, як вбачається з письмових заперечень відповідача від 29.08. 2014 року, відповідно до п. 13 Порядку щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах:
1). - особам, що належать до категорії 1:
з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:
інвалідам 1 групи - 474,5 гривні;
інвалідам I I групи - 379, 6 гривні;
інвалідам I I I групи - 284, 7 гривні
для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою:
інвалідам 1 групи - 341,64 гривні;
інвалідам I I групи - 227, 76 гривні;
інвалідам I I I групи - 170, 82 гривні
2).- особам, що належать до категорії 2 - 4:
особам, що належать до категорії 2 - 170, 82 гривні;
особам, що належать до категорії 3 - 113, 88 гривні;
особам, що належать до категорії 4 - 56, 94 гривні;
Особам, які одночасно мають право на отримання надбавки, додаткової пенсії, підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Законів України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", " Про жертви нацистських переслідувань" і "Про соціальний захист дітей війни" таке підвищення провадиться за їх вибором за однією з підстав ( п.15-1 Порядку).
Виходячи із змісту ст. 2 Закону України від 19.10. 2000 року № 2050 I I I "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частки доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплата доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії та інші соціальні виплати.
Отже, щодо вимог позивачки про призначення та виплату пенсії, яка повинна становити не менше 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% як інваліду ІІ групи ЧАЕС не передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11. 2011 року № 1210 « Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно довідки МСЕК від 18 січня 1994 року за № 009320 позивачці ОСОБА_3 довічно встановлена ІІ група інвалідності внаслідок захворювань, які пов'язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Ступінь втрати працездатності встановлений у 80% ( вісімдесят відсотків) ( а.с. 17 зв.), разом з тим, позивачка наполягає на виплаті щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% ( сімдесят п'ять відсотків).
Як вбачається із роз'яснень постанови № 8 від 19.12. 2012 року Пленуму Вищого адміністративного суду України, суд не має підстав обмежувати орган, відповідальним за здійснення нарахування та виплати підвищення до пенсії, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
19.06.2011 року набув чинності Закон України від 14.06. 2011 року № 3491 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким передбачено, зокрема, що у 2011 році положення ст. ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються в порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання вимог згаданого закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.07. 2011 року № 745 « Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набула чинності 23.07. 2011 року.
В зв'язку з цим пенсійні виплати у 2011 році, передбачені Законом України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі й ті, розмір яких встановлено на виконання судових рішень здійснювались у розмірах визначених постановою Уряду від 06.07. 2011 року № 745.
За прийнятим 26.12. 2011 року рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2011 у справі за конституційним поданням щодо відповідності Конституції України ( конституційності) п. 4 розділу «Прикінцеві положення « ЗУ «Про Державний бюджет України на 2011 рік» вище зазначені норми визнані такими, що відповідають Конституції ( є конституційними).
01 січня 2012 року набув чинності Закон України від 22.12. 2011 року № 4282 «Про державний бюджет України на 2012». Пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» передбачено, що у 2012 році положення ст. ст. 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України , виходячи із наявних фінансових ресурсів державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах.
Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Нормативно- правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України.
Згідно з ч.7 ст. 20 Бюджетного кодексу України за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету та забезпечують їх затвердження у терміни, визначені Кабінетом Міністрів України. За рішенням Кабінету Міністрів України порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.
Враховуючи викладене, Кабінет Міністрів України має всі достатні правові підстави врегулювати питання здійснення соціальних виплат та допомоги в межах фінансових ресурсів, передбачених Законом України « Про Державний бюджет України на 2014 рік».
Слід зазначити, що відповідно до ст. 63 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діє на підставі Положень про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04. 2011 року № 384, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єра -міністра України, Міністра соціальної політики України.
Частиною другою ст. 72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Отже, виходячи з вищевказаного, Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва в своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України, постановами Уряду та проводить нарахування пенсії в межах діючих законодавчих актів пенсійного забезпечення.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Щодо вимоги позивачки ОСОБА_3 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва перераховувати розміри пенсій, визначені ст. 50, 54 Закону № 796, то відповідно до вимог ст. ст. 2, 6, 104 КАС України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені у майбутньому.
Зазначена позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 17.03. 2009 року у справі № 21-1978 во 08 щодо відмови в частині задоволення позову щодо подальшого проведення перерахунку пенсії у разі встановлення нових розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.
Згідно ст. ст. 99, 100 КАС України встановлено термін позовної давності шість місяців, тому довідка про розмір пенсії надається за період 6 місяців.
Таким чином, пенсія позивачці ОСОБА_3 призначена та виплачується згідно чинних згаданих законодавчих актів України та в межах, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Разом з тим, позивачка просить здійснити нарахування, перерахунок та виплату пенсій з 01.01. 2005 року, а з адміністративним позовом до суду звернулася 04.08. 2014 року, отже термін звернення позивачки до адміністративного суду пропущено.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та Законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивачки є безпідставними та необґрунтованими, в зв'язку із чим не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 19, 46 Конституції України; ст. ст. 50, 54, 63 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ; ст. ст. 28, 72 ч.2. Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України від 22.12. 2011 року № 4282 «Про державний бюджет України на 2012»; Закону України « Про Державний бюджет України на 2014 рік»; п.1ч.1ст. 5, ст. 20 ч.7, п. 20, 29 ч. 1 статті 116 Бюджетного кодексу України ст., ст. 2, 8, 10, 11, 13, 17-19, 69-71, 86, 104, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, Рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2011 26.12. 2011 року , Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11. 2011 року № 1210 « Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; Постанови Кабінету Міністрів України від 06.07. 2011 року № 745 « Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», суд -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій та бездіяльності незаконними і неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Адміністративного Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд протягом 10 днів з дня її проголошення . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст. 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено 09.09. 2014 року.
СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК