У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2010 року. місто Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді - Ковальчук Н.М.,
суддів - Буцяка З.І., Мельника Ю.М.,
при секретарі - Сеньків Т.Б.,
за участю відповідача - ОСОБА_1,
представника відповідача – ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 20 жовтня 2009 року у справі за позовом житлово-комунального підприємства „Центральне” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги,
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2009 року ЖКП „Центральне” звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 1772,82 гривень боргу за надані йому комунальні послуги за період з 01.09.1999 року по 1 грудня 2008 року. Рішенням Рівненського міського суду від 20 жовтня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто борг в межах строку позовної давності в сумі 815,76 грн.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що рішення є незаконним, оскільки прийняте з порушенням норм матеріального права, судом неповно з”ясовані обставини, що мають значення для справи.
В рішенні суд, посилаючись на роздруківку з особового рахунку та Типовий договір про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, помилково прийшов до висновку, що між сторонами існують договірні відносини. При цьому суд відхилив клопотання для з”ясування кому саме належить підпис на договорі. Судом не взято до уваги його пояснення про неналежні та неякісні послуги, надані позивачем. Оскільки, договір про надання послуг між сторонами по справі не укладався, тому у ЖКП „Центральне” відсутнє право вимоги про стягнення боргу. З цих підстав просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, що з”явились у судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та відповідачем виникли договірні зобов”язання, щодо
Справа 22-1985-2009 р. Головуючий в 1 інстанції:Рогозін С.В.
суддя-доповідач:Ковальчук Н.М.
надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території. Оскільки, нарахування плати проведено відповідно до затверджених законодавством нормативів, а відповідачем не доведено, що послуги надавались не якісні, то в силу вимог Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, ОСОБА_4 зобов”язаний оплатити надані йому послуги в межах строку позовної давності в сумі 815,76 грн.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних квартирах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зобов'язані сплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником і проживає у квартирі АДРЕСА_1.
Позивач є балансоутримувачем цього будинку, виконує функції по утриманню будинку та прибудинкової території.
Із заявами про відмову у прийнятті послуг, або про надання неякісних послуг, відповідач не звертався.
21 травня 2008 року між сторонами укладений Типовий договір щодо надання позивачем послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території. Відповідач зобов”язувався своєчасно оплачувати ці послуги за встановленими тарифами.
Згідно виписки з особового рахунку ОСОБА_1. за період з 1 травня 2006 року до 1 грудня 2008 року за діючими нормативами йому проведено нарахування сумі 815,76 грн.
Тобто, між ЖКП „Центральне” та ОСОБА_1 склались договірні відносини щодо надання послуг відповідно до яких ЖКП „Центральне” надавало споживачу відповідної якості послуги, а споживач послугами користувався та в силу вимог ст. 68 ЖК України, статті 20 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" зобов'язаний був вносити плату не пізніше двадцятого числа кожного місяця. Проте, відповідач, всупереч вимог норм права та умовам Договору, допустив заборгованість перед позивачем з оплати отриманих ним послуг. Тому вимоги ЖКП „Центральне” обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги про те, що борг відсутній, оскільки позивач не укладав з ним договору, а Типовий договір, що є у матеріалах справи ним не підписувався, є надуманими не ґрунтуються на вимогах закону та досліджених у справі доказах, оскільки достовірно встановлено, що відповідачем Договір у передбаченому законом порядку не оскаржувався, на даний час є чинним.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення, що оскаржується, залишити без змін.
Керуючись ст.307,308,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 20 жовтня 2009 року залишити без змін .
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
Сторони мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий: Ковальчук Н.М.
Судді: Буцяк З.І.
Мельник Ю.М.