Р І Ш Е Н Н Я

                                                ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ                                                    

     29 грудня 2009 року.                                                                          місто Рівне      

     Колегія суддів  судової палати  в цивільних справах  апеляційного суду Рівненської області  в складі:

головуючого  судді                              - Василевича В.С.,

суддів                                                    – Григоренка М.П., Ковальчук Н.М.

при секретарі                                        – Чалій Н.О.,

за участю   позивача                             - ОСОБА_1 ,

представника позивача                         - ОСОБА_2,

відповідачки                                          - ОСОБА_3,

представника відповідачів                   - ОСОБА_4,

представника  треті особи служби у  справах дітей  виконавчого комітету Нетішинської міської ради                  - Карнозей А.І.,                            

розглянула цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення  Острозького  районного суду  від 21 вересня  2009 року по  справі за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_3, ОСОБА_6, треті особи без самостійних вимог -  служба у  справах дітей  виконавчого комітету Нетішинської міської ради, служба у  справах дітей  виконавчого комітету Острозької міської ради  про  визначення  способу участі батька у вихованні дитини,

                                               В С Т А Н О В И Л А:

      Рішенням Острозького  районного суду  від 21 вересня  2009  року частково задоволено позов ОСОБА_1 до  ОСОБА_3, ОСОБА_6. Зобов”язано  ОСОБА_1 не чинити  позивачу перешкоди у спілкуванні та вихованні дочки ОСОБА_7,  змінено  ОСОБА_1 дні для спілкування з дитиною. Визначено:  під час проживання дитини в м.Києві - другий тиждень кожного місяця  в суботу та неділю з  10 години до 19 години; під час проживання дитини у м.Острог – щочетверга з 17 до 19 години,  щонеділі з  12 до 18 години.  В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_8 відмовлено.

        Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу  в якій зазначає, що рішення є незаконне через неправильне застосування норм  матеріального права, висновки суду   не відповідають  фактичним обставинам справи.

      Зокрема, мотивувальна частина рішення містить обґрунтування позовних вимог та встановлення обставин щодо передання дитини на проживання, без врахування змін позовних вимог. Обставини щодо нових позовних вимог судом не  досліджувались  і не встановлювались.  Суд   без жодних доказів взяв до _________________________________________________________________________________________________

                                                                                                                          Головуючий в 1 інстанції:Венгерчук А.О..  

    Справа  22-1655-2009 р.                                                                            Доповідач:  Ковальчук Н.М

уваги пояснення відповідачки про те, що  позивач налаштовує дитину проти неї і  визначив спілкування з дитиною у присутності матері. Суд встановив, що відповідач аліментів на утримання дочки не сплачує, при цьому не взяв до уваги,

що  другу дитину він утримує сам. Безпідставно  взято до уваги нічим не.спростовані   пояснення відповідачки, що  в дні,  вказані  в акті   державного

виконавця, вона нікого біля будинку не бачила. Рішення суду  не реалізує його право  на рівне з відповідачкою право щодо участі у вихованні дочки. Незаконно відмовлено судом клопотання про необхідність встановлення місця проживання  дитини у м.Києві. Необґрунтованим є висновок суду щодо  відмови у позові до ОСОБА_3 З цих підстав просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

      В своїх заперечення на апеляційну скаргу відповідачі зазначають, що  рішення суду є законним та обґрунтованим,  визначені судом дні та години спілкування батька з дитиною  повністю відповідають нормам цивільного законодавства, інтересам дитини та позивача. Просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

      Перевіривши матеріали справи в межах  доводів апеляційної  скарги, беручи до уваги    пояснення осіб, що з”явились у судове засідання,   колегія суддів приходить до висновку, що  апеляційна скарга  підлягає до часткового задоволення.    

       Згідно ст.303 ЦПК України  під час розгляду справи  в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення  суду першої інстанції в межах доводі в апеляційної  скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Кожна сторона  зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

       Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та змінюючи засоби його участі у вихованні дочки, місцевий суд виходив з того, що відповідачка (мати ОСОБА_6.), забравши доньку проживати у м.Київ, позбавила позивача можливості рівноправно брати участь у  спілкуватися з дитиною та у її вихованні, а тому зобов”язано ОСОБА_6 не чинити перешкод позивачу  у спілкуванні та вихованні дочки та  змінено дні зустрічей. Визначено, що  зустрічі батька з дитиною, до досягнення нею десятирічного віку проводити в присутності матері.

         З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується частково.    

         Із матеріалів  справи видно, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі   по 29 грудня 2005 року.

        Від шлюбу мають троє дітей: ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7.  

        Дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, після розірвання шлюбу проживає разом з матір”ю – відповідачкою по справі.

        17 вересня 2007 року рішенням  Нетішинського районного суду  вимоги  ОСОБА_1 про  визначення  способу участі батька у вихованні дитини задоволені частково. Визначено  позивачу спілкування  з дочкою  щочетверга  з 17 години до 19 години,  щосуботи з 10 до 13 години, щонеділі  з 12 до 18 години. Присутність матері при  спілкуванні  до п”ятирічного віку дитини.

       В червні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про  передання дитини  йому на проживання.  Під час провадження справи в суді першої інстанції позовні вимоги змінив, просив встановити дні зустрічі з дитиною в м.Києві – щомісяця другого тижня з п”ятниці з 1 години до понеділка  8 години; у м.Острог – щочетверга з 17 до 19 години,  щонеділі з  12 до 18 години.  

         Судом встановлено, що  в даний час  відповідачка ОСОБА_6 з дочкою ОСОБА_7 проживають у м.Києві, донька відвідує дитсадок.

         Зважаючи на такі обставини, суд правильно встановив, що з боку відповідачки відбувається порушення прав батька на вільне спілкування з дитиною, що суперечить вимогам статей 153 та 157 Сімейного кодексу України і   висновок суду першої інстанції щодо  необхідності змін у встановленні днів зустрічі позивача з дитиною є вірним. Встановлений судом час зустрічей позивачу з дитиною є конкретним й таким, що відповідає вимогам сімейного законодавства та інтересам дитини. Таке рішення прийняте місцевим судом   з урахуванням малолітнього віку дитини і не шкодить її розвитку та психічному стану.

       Щодо  висновку суду про встановлення спілкування батька з дитиною в присутності матері  до досягнення дитиною десятирічного віку, то колегія суддів вважає, що такий висновок  суперечить вимогам частини 2 статті 159 Сімейного кодексу України, обмежує  право  батька на участь у вихованні дочки.

      За матеріалами справи та з пояснень представника  третьої особи служби у  справах дітей  виконавчого комітету Нетішинської міської ради видно, що  відповідач характеризується позитивно,  має матеріальний достаток, піклується про своїх дітей,  старший син, після розірвання шлюбу, проживає з ним.

      Рішенням  Нетішинського міського суду  від 13 вересня 2007 року, яке вступило в законну силу, визначено спілкування батька з  дитиною в присутності матері до  п”ятирічного віку. Відповідачі рішення не оскаржували.

      Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне з резолютивної частини рішення виключити посилання суду першої інстанції щодо  спілкування батька з дитиною в присутності матері  до досягнення дитиною десятирічного віку.

     Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, суд  вірно виходив з вимог сімейного законодавства та встановлених  у справі обставин.

     Перевіривши законність та обґрунтованість рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної інстанції та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що  рішення суду першої інстанції слід змінити.

       На підставі викладеного, керуючись ст.309,314,315,319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

                                                В И Р І Ш И Л А:

        Апеляційну скаргу   ОСОБА_1 задовольнити частково.

        Рішення  Острозького  районного суду  від 21 вересня  2009 року змінити , виключивши з резолютивної частини рішення вказівку суду „до  десятирічного віку ОСОБА_9 побачення з  дитиною проводити в присутності матері ОСОБА_6”.

       В решті рішення залишити без змін.

      Рішення суду  апеляційної  інстанції  набирає законної   сили  з   моменту його проголошення.

       Сторони  мають право  оскаржити  в касаційному порядку рішення  суду першої інстанції та рішення  апеляційного суду протягом двох  місяців з дня  набрання  нею законної сили до Верховного Суду України.

 Головуючий                                            Василевич В.С.  

Судді:                                                       Григоренко М.П.    

                                                                  Ковальчук Н.М.