СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
7 червня 2007 року | Справа № 2-8/2265-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
прокурор: не з'явився, Прокуратура міста Ялта,
позивача: не з'явився, Кабінет Міністрів України,
позивача: не з'явився, Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель Автономної республіки Крим,
відповідача: Федоріна Наталія Миколаївна, довіреність № 02-17/844 від 01.11.2006, Кореїзська селищна рада,
третьої особи: не з'явився, Державне підприємство "Лівадія"
розглянувши апеляційну скаргу Виконуючого обов'язки прокурора міста Ялта на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 01.03.2007 у справі № 2-8/2265-2007А,
за позовом Заступника прокурора міста Ялта (вул. Кірова, 18,Ялта,98600)
в інтересах держави в особі:
Кабінету Міністрів України (вул. Грушевського, 12/2,Київ 8,01008)
Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114,Сімферополь,95038)
до Кореїзської селищної ради (Севастопольське шосе, 27,Кореїз, м. Ялта,98670)
3-тя особа: Державне підприємство "Лівадія" (вул. Виноградна, 2,Лівадія, м. Ялта,98655)
про визнання недійсним рішення,
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора міста Ялта в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної республіки Крим з адміністративним позовом до Кореїзської селищної ради про визнання недійсним рішення Кореїзської селищної ради від 29.11.06 № 207 про припинення права постійного користування Державним підприємством "Лівадія" земельною ділянкою площею 1,3 га, розташованою за адресою: смт. Кореїз, район санаторію "Білорусія" та котельні "Місхор" (Кореїзське шосе); внесення відповідних змін у державний акт радгоспу-заводу "Лівадія" серії ІІ-КМ № 002303 та переведення земельної ділянки площею 1,3 га в землі селищної ради.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.03.2007 у справі № 2-8/2265-2007А (суддя Чумаченко С.А.) у задоволенні позову заступника прокурора міста Ялта відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, виконуючий обов'язки прокурора міста Ялта звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову місцевого господарського суду, прийняти нову про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним дослідженням місцевим господарським судом матеріалів справи та порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, суд першої інстанції не прийняв до уваги пункт "г" статті 12 Земельного кодексу України, відповідно до якого до повноважень органів місцевого самоврядування віднесено вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, а також пункт 12 розділу X Перехідних положень Земельного Кодексу України, згідно з яким до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Проте, на думку заявника апеляційної скарги, під час судового розгляду вказаної справи відповідач не довів належність земельної ділянки площею 1,3 га, право користування якою припинено оспорюваним рішенням, до земель комунальної власності. До того ж, на сьогодні розмежування земель державної та комунальної форми власності не завершено.
Також, виконуючий обов'язки прокурора міста Ялта вважає, що доводам про неможливість прийняття селищною радою будь-яких рішень стосовно земель, на яких розташоване державне підприємство "Лівадія", взагалі не надано будь-якої правової оцінки.
У судове засідання 07.06.2007 представники позивачів, третьої особи та прокурор не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи, що згідно з пунктом 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності нез’явившихся представників сторін.
У зв’язку з відпусткою судді Лисенко В.А., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2007, здійснено заміну судді Лисенко В.А. на суддю Заплава Л.М..
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Рішенням 9-ї сесії 5-го скликання Кореїзської селищної ради №207 "Про припинення державному підприємству "Лівадія" права постійного користування земельною ділянкою в селищі міського типу Кореїз" від 29.11.2006 затверджено технічну документацію по визначенню меж земельної ділянки за адресою: селище міського типу Кореїз у зв'язку з добровільною відмовою та припиненням права постійного користування земельною ділянкою державному підприємству "Лівадія", пунктом 2 припинено право постійного користування державному підприємству "Лівадія" земельною ділянкою загальною площею 1,30 га, розташованою в селищі міського типу Кореїз, район санаторію "Белоруссия" та котельної "Мисхор" (по Кореїзському шосе), пунктом 3 внесені відповідні зміни до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-КМ №002303, зареєстрованого під №41 від 18.12.1999 та виданого державному підприємству "Лівадія", пунктом 4 земельну ділянку площею 1,30 га переведено до земель Кореїзської селищної ради в межах населеного пункту в якості земель, які не передані у власність та не надані у користування, та з яких 1,18 га - пасовища і 0,12 га –дороги.
Вважаючи, що рішення Кореїзської селищної ради протиречить нормам діючого законодавства, виконуючий обов'язки прокурора міста Ялта звернувся до господарського суду Автономної республіки Крим із даним позовом.
Перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального і процесуального права при прийнятті судом першої інстанції постанови, судова колегія вважає, що апеляційна скарга виконуючого обов'язки прокурора міста Ялта не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 142 Конституції України и статтею 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в України” встановлено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є перш за все земля і природні ресурсі, що є у власності територіальних громад, сіл, селищ, міст.
Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі регулювання земельних відносин, згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України, поділяються на декілька груп.
У відповідності до пункту „г” статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
У відповідності до статті 140 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою, є, крім іншого, добровільна відмова від права такого користування.
Порядок припинення права власності або права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови міститься в статті 142 Земельного кодексу України, згідно з частинами 3,4 якої припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки; власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє орган державної реєстрації.
При цьому, слід зазначити, що законодавець чітко встановив, що добровільна відмова від права постійного користування земельною ділянкою відбувається саме на користь власника землі.
Відповідно до частини 2 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення, у зв’язку з чим посилання позивача на неправомірну зміну цільового призначення спірної земельної ділянки. Крим того, частиною 3 вказаною статті передбачено, що зіна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частинами 1,2 статті 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування; вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, ради міністрів Автономної республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Згідно з державним актом на право постійного користування землею ІІ-КМ №002303 від 18.12.1999 державне підприємство "Лівадія" наділено правом постійного користування земельною ділянкою площею 91,18 га згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для ведення товарного сільського - господарського виробництва відповідно до рішення 2-ї сесії 22-го скликання Кореїзської селищної ради народних депутатів від 28.05.1998 № 42. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 41.
09.08.2005 Кореїзська селищна рада надіслала листа №02-17/768 на адресу директора радгоспу - заводу "Лівадія", відповідно до якого, у зв'язку з численними зверненнями громадян з проханням про виділення земельних ділянок під будівництво на території селища міського типу Кореїз, з врахуванням обмежених можливостей селищної ради з цього питання, просить дозволити вилучення земель, які не відносяться до особливо цінних ґрунтів, а також земель, на яких організовані несанкціоновані відвали твердих побутових відходів, загальною площею 1,3 га.
У зв'язку із зверненням Кореїзської селищної ради, радгосп-завод "Лівадія", перейменований в подальшому в державне підприємство „Лівадія”, у листі № 692 від 07.11.2005 не заперечував проти обґрунтованої зміни цільового призначення земельної ділянки загальною площею 1,3 га з наступним складанням проекту землеустрою.
17.10.2006 директор державного підприємства "Лівадія" направив на адресу голови Кореїзської селищної ради листа № 931, у відповідності до якого, на підставі виконаної документації та добровільною відмовою від права постійного користування частиною земельної ділянки площею 1,3 га, просить перевести їх в землі Кореїзської селищної ради.
Зазначене стало підставою для прийняття Кореїзською селищною радою рішення 9-ї сесії 5-го скликання №207 від 29.11.2006 "Про припинення державному підприємству "Лівадія" права постійного користування земельною ділянкою в селищі міського типу Кореїз".
Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі про те, що при вирішенні спору поза увагою місцевого господарського суду залишилися положення пункту 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, у відповідності до яких до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади, а також те, що відповідач не довів належність земельної ділянки площею 1,3 га, право на яку припинено оспорюваним рішенням, до земель комунальній власності.
Так, у відповідності до частин 1,2 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Згідно з пунктом „ж” частини 3 статті 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.
Разом з тим, рішенням Кореїзської селищної ради №207 від 29.11.2006 спірна земельна ділянка переведена до земель Кореїзської селищної ради у межах населеного пункту Кореїз на підставі добровільної відмови від права постійного користування земельною ділянкою державним підприємством „Лівадія” в порядку статті 142 Земельного кодексу України.
Відповідно до пункту 2 статті 19 Земельного кодексу України земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Згідно із статутом державного підприємства "Лівадія", управління підприємством здійснюється директором. Лист державного підприємства "Лівадія", яким дано згоду на вилучення земельної ділянки, підписано директором державного підприємства "Лівадія". При цьому, суд першої інстанції вірно встановив, що спірна земельна ділянка не була майном державного підприємства "Лівадія", а лише знаходилась у нього в користуванні.
Відповідно до статті 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Згідно зі статтею 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що вилучення земельної ділянки площею 1,30 га (що не є категорією особливо цінних земель) з постійного користування державного підприємства "Лівадія" рішенням 9-ї сесії 5-го скликання Кореїзської селищної Ради №207 "Про припинення державному підприємству "Лівадія" права постійного користування земельною ділянкою в селищі міського типу Кореїз" проведено з дотриманням вимог статей 12 (пункт "г"), 149 - 151 Земельного кодексу України, пункту 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України та статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" - органом державної влади відповідно до його повноважень, за згодою та з дотриманням порядку погодження питань вилучення земельних ділянок, що потребують у постійному користуванні (за погодженням органами земельних ресурсів, природоохоронних і санітарно - епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України полягає в тому, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, за загальним правилом, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Отже, прокурором та позивачами не надано суду доказів перевищення повноважень Кореїзською селищною радою при прийнятті на 9-й сесії 5-го скликання рішення №207 "Про припинення державному підприємству "Лівадія" права постійного користування земельною ділянкою в селищі міського типу Кореїз", що є підставою для відмови в позові.
Перелік викладеного свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу виконуючого обов'язки прокурора міста Ялта на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.03.2007 у справі №2-8/2265-2007А залишити без задоволення.
2.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.03.2007 у справі №2-8/2265-2007А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України, шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання законної сили цією ухвалою та в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя
Судді