СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
04 червня 2007 року |
Справа № 2-22/18991-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
без участі представників сторін,
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 25 січня 2007 року по справі № 2-22/18991-2006А
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці (вул. Київська, 73, кім. 214,Сімферополь,95017)
про визнання дій протиправними та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 25 січня 2007 року у справі № 2-22/18991-2006А у задоволенні позову Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці про визнання дій протиправними та скасування рішення відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач 21 лютого 2007 року подав заяву про поновлення строку подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу позивач подав 21 лютого 2007 року. Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 травня 2007 року задоволено клопотання позивача про поновлення строку подання апеляційної скарги.
Позивач, а також представник відповідача у судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про час та місце слухання справи сповіщались належним чином.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
19 жовтня 2006 працівниками відповідача по справі проведена перевірка дотримання вимог законодавства, обов'язкових для виконання при здійсненні господарської діяльності, що ліцензується, кіоску, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, та належить фізичний особі-підприємцю ОСОБА_1. В результаті перевірки був складений акт перевірки від 19 жовтня 2006 року НОМЕР_1. Перевіряючі при собі мали направлення на перевірку №№ 305 та 306, а також план перевірок додержання суб'єктами підприємницької діяльності вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні виробництва, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці на жовтень 2006 року (а.с. 19-21).
Перевіркою встановлений факт роздрібної торгівлі тютюнових виробів за цінами, вище максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробником таких тютюнових виробів, що є порушенням частини 13 статті 18 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів”, а саме продаж однієї пачки сигарет „Мальборо” за ціною 4,25 грн., тоді як на пачці була ціна 4,10 грн. Цей факт відповідач зафіксував в акті перевірки. Факт реалізації вищевказаного товару підтверджується фіскальним чеком від 19 жовтня 2006 року, що відповідає даті перевірки.
Також, продаж пачки сигарет за ціною 4,25 підтверджується пояснювальною запискою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 24). В поясненнях вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно продала пачку сигарет за ціною 4,25 грн., тоді як на пачці стояла ціна 4,10. Дану ситуацію ІНФОРМАЦІЯ_1 пояснила тим, що продана пачка сигарет є залишком з минулої партії по старим цінам.
На підставі вищевказаного акту перевірки, відповідач 26 жовтня 2006 року прийняв рішення про застосування фінансових санкцій НОМЕР_2, відповідно до якого до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1000 грн.
Відповідно до статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків, яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням платника податків. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому, не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки, надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених у вказаній статті Закону.
Оскільки проведена перевірка позивача не була плановою чи позаплановою виїзною перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а проводилася з метою перевірки виконання позивачем вимог, встановлених спеціальним Законом України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів”, при оформленні її результатів не підлягають застосуванню і інші підзаконні нормативні акти, а саме: наказ Державної податкової адміністрації України від 16 вересня 2002 року „Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності-юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншим відокремленими підрозділами”, наказ Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2004 року „Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами”.
Перевірка проведено відповідно до вимог статті 16 вищевказаного Закону, згідно із якою контроль за дотриманням вимог цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії.
Таким чином, колегія суддів вважає, що перевірка проведена у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до статті 11-1 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” встановлено, що встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.
Порядок встановлення максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби врегульований статтею 18 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів”. Відповідно до частини 13 статті 18 вказаного Закону за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів однієї власної назви, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких вказані різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими, ніж ті, що вказані на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках.
Відповідальність за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами вище максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами цих тютюнових виробів встановлена абзацом 12 частини 2 статті 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів”, згідно із якою до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менш 1000 грн.
Відповідно до Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України і на підставі акту перевірки від 19 жовтня 2006 року НОМЕР_1, 26 жовтня 2006 року відповідачем прийняте рішення про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 1000 грн., за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами вище максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами цих тютюнових виробів.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 січня 2007 року у справі № 2-22/18991-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя
Судді