Судове рішення #738759

      

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 07 червня 2007 року  

 Справа № 2-26/12492-2006

 

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1;

відповідача:  Авдєєва О. І., довіреність №  б/н   від 06.06.07;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Крафт ГмбХ" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя    Проніна О.Л.) від 25.01.2007 у справі № 2-26/12492-2006

за позовом           фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

 

до          товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Крафт ГмбХ" (вул. Менделєєва, 30, м.Красноперекопськ, АР Крим, 96000)

про витребування майна з чужого незаконного володіння

 

                                                           

                                                            ВСТАНОВИВ:

 

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя О.Л. Проніна) від 25.01.2007 у справі № 2-26/12492-2006 задоволено позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Крафт ГмбХ"  про витребування майна з чужого незаконного володіння. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Крафт ГмбХ" зобов'язано повернути позивачу холодильну камеру зберігання об'ємом 30 кб.м. 

Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, у позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач вважає рішення таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам спарви.

У зв'язку з зайнятістю у іншому судовому процесі судді Горошко Н.П. 31.05.2007 за розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. у складі судової колегії була проведена заміна судді Горошко Н.П. на суддю Щепанську О.А.

Судове засідання 31.05.2007 відкладено на 07.06.2007.

Відповідач надіслав телеграму та просив відкласти розгляд справи 07.06.2007 у зв'язку з зайнятістю його представника у іншому судовому процесі.

Одночасно у судове засідання 07.06.2007 з'явився представник відповідача  - Авдєєв О. І., який просив про відкладення розгляду справи. 

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає, що позивач, який є юридичною особою, повинен на свій розсуд вирішувати питання реалізації наданих йому процесуальних прав.  Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Також не підлягаючим задоволенню судова колегія вважає клопотання відповідача про залучення до участі у справі приватної фірми «Милано».

Як свідчать матеріали справи, таке клопотання відповідачем у суді першої інстанції не заявлялось. Крім того, товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Крафт ГмбХ" не зазначило процесуальне становище  приватної фірми «Милано»у справі, що розглядається, та не довів необхідності такого залучення.

За клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

У липні 2006 року фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Крафт ГмбХ", просив визнати холодильну камеру зберігання об'ємом 30 кб.м. такою, що безпідставно утримується відповідачем, зобов'язати відповідача повернути зазначену холодильну камеру, а у разі неможливості повернення стягнути її вартість у розмірі 50000,00 грн., посилаючись на закінчення строку дії договору тимчасового користування холодильною камерою, укладеного між приватною фірмою „Милано” та позивачем.

Уточнивши позовні вимоги заявою від 25.01.2007, позивач просив зобов'язати відповідача повернути в натурі холодильну камеру зберігання об'ємом 30 кб.м., інші позовні вимоги залишити без змін.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним з огляду на те, що позивач вивіз все своє майно після закінчення строку дії договору, а товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Крафт ГмбХ" не брало на себе зобов'язань зі зберігання будь-якого обладнання.

Оскаржуване рішення мотивовано нормами статтей 400, 1213 Цивільного кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін,  обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього  право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є  добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання  недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Згідно зі статтею 1213 Цивільного кодексу України набувач  зобов'язаний  повернути  потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

З матеріалів справи вбачається, що 01.03.2005 між приватною фірмою «Милано»та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до умов якого приватна фірма «Милано»передає, а позивач приймає у тимчасове користування обладнання (холодильну камеру зберігання) для організації торгівлі морозивом.

Згідно з пунктом 1.5 договору вартість майна складає 50000,00 грн.

Пунктом 5.1 договору визначено строк його дії до 01.03.2006.

За актом прийому - передачі від 01.03.2005 приватна фірма «Милано»передала, а фізична особа - підприємець ОСОБА_1 прийняв у тимчасове користування майно з наступними характеристиками: „Холодильна камера зберігання, у кількості одна штука, об'ємом 30 куб.м., Сендвич - панелі, укомплектована повністю” (а.с. 6).

Пунктом 6 вищезазначеного акту прийому -передачі визначено, що майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, магазин «Иргас».

Відповідно до пункту 5 акту прийому - передачі від 01.03.2005 монтаж холодильної камери здійснено уповноваженими представниками приватної фірми «Милано».

12.01.2004 між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Крафт ГмбХ" (Орендодавець) було укладено договір оренди частини будівлі, площею 90 кв.м. АДРЕСА_2.

Строк дії зазначеного договору оренди визначено пунктом 4.3 -до 12.12.2004.

14.04.2006 позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення холодильної камери зберігання, на яку товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Крафт ГмбХ" повідомило, що зазначеного майна у нього немає (а.с. 10-11).

У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як свідчать матеріали справи, у ході перевірки, проведеної ВДСБЕЗ Красноперекопського МРВ ГУМВС України в Автономній Республіці Крим було встановлено, що в орендованому фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 приміщенні, яке розташоване за адресою:  АДРЕСА_2, магазин «Иргас»станом на 04.05.2006 знаходиться холодильна камера зберігання.

Відповідачем не надано суду доказів того, що зазначена камера об'ємом 30 кб.м. за адресою: АДРЕСА_2, магазин «Иргас»відсутня або ж є його власністю.

Доводи відповідача про те, що предмет спору придбано ним у товариства з обмеженої відповідальністю "Карвет" за договором купівлі-продажу б/н від 28.03.2006 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки надані товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Крафт ГмбХ" документи не підтверджують тотожність об'єму холодильних камер. Не містить таких даних і вищезгаданий договір.

Крім того, відповідачем не надано суду належних доказів монтажу цих сендвіч-панелів за адресою, де знаходилась спірна камера.

Також безпідставними є посилання відповідача на те, що обладнання, яке знаходиться у холодильній камері, не може бути передані позивачеві. Предметом спору є саме холодильна камера у вигляді сендвіч-панелів, а не обладнання, на яке позивач не претендує.

Отже, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:         

             1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Крафт ГмбХ" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя    Проніна О.Л.) від 25.01.2007 у справі № 2-26/12492-2006 залишити без змін.         

                                        

Головуючий суддя                                                 

Судді                                                                               

                                                                               

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація