Справа № 2-3746/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 листопада 2009 р.                    м. Дніпродзержинськ

    Заводський районний суд м. Дніпродзержинська у складі: судді Дячкова С.В., при секретареві Тур І.В., за участю позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2; треті особи: Третя Дніпродзержинська державна нотаріальна контора, БТІ м.Дніпродзержинська про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання  права власності у порядку спадкування за заповітом, суд, –

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, зазначивши, що її матері ОСОБА_3 та її сину ОСОБА_2 належить квартира АДРЕСА_1.

ОСОБА_4, її мати, померла 17 жовтня 2008 р. Спадкоємцем за заповітом була позивач.

Згодом, ОСОБА_1 звернулась до  Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину на частку квартири, яка розташована в АДРЕСА_2, однак мені було відмовлено в зв’язку з тим, що в свідоцтві про право власності на житло не визначені частки квартири за учасниками приватизації.

У відповідності до ОСОБА_5 про право власності на житло від 17.08.1994 року та технічного паспорта, виданого Бюро технічної інвентаризації м. Дніпродзержинська, квартира АДРЕСА_1 належить: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності без зазначення часток. Тому, позивач змушена звернутися до суду з проханням визначити частки  кожного з співвласників на квартиру АДРЕСА_3 визнання права власності на 1/2 квартири.

Просила визнати розмір часток померлої ОСОБА_4  та ОСОБА_2 у приватизованій, двокімнатній квартирі за адресою АДРЕСА_4, в рівних долях, по 1/2 частині кожному; визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 квартири за адресою АДРЕСА_5.

В судовому засіданні позивач позов підтримала; відповідач ОСОБА_2 позов визнав в повному обсязі та не заперечував проти його задоволення; представники третіх особи:   Третьої    Дніпродзержинської державної нотаріальної контори та БТІ м.Дніпродзержинска в судове засідання не з’явився, про місце та час був повідомлений належним чином, про що свідчать розписки про одержання судових повісток, від них надійшли клопотання в яких вони прохають розглянути справу без їх участі.

     Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.        

17 серпня 1994 року Органом приватизації ДМК згідно з розпорядженням від 17 серпня 1994 року №1091, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на житло.

Згідно, даного свідоцтва, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 стали власниками (спільна сумісна) квартири АДРЕСА_6. ОСОБА_5 “Про право власності на житло” було зареєстровано в Бюро технічної інвентаризації м. Дніпродзержинська, у реєстровій книзі № 113 за реєстровим №20795 що підтверджується печаткою на зворотній стороні свідоцтва.

17 жовтня 2008 року ОСОБА_4 померла, що підтверджується ОСОБА_5 про смерть, виданим Заводським відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпродзержинського міського управління юстиції  Дніпропетровської області від 20.10.2008 року, актова запис № 1371.

 На підставі заповіту від 03 листопада 1997 року засвідченого державним нотаріусом Першої Дніпродзержинської державної контори   ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 2-1673  ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_4.

20 березня 2009 року позивач ОСОБА_1, оскільки не проживала постійно з ОСОБА_4, звернулась з заявою про прийняття спадщини до Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори  в зв’язку з чим було заведено спадкову справу №273/2009. Згодом вона звернулась до Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину на частку квартири, яка розташована в АДРЕСА_2, однак її було відмовлено в зв’язку з тим, що в свідоцтві про право власності на житло не визначені частки квартири за учасниками приватизації.  

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права тощо.

У відповідності до ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, ОСОБА_4Я, та ОСОБА_2 належало по 1/2 частки квартири АДРЕСА_7.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про визначення часток у праві власності підлягають задоволенню.

Згідно статті 1268 ЦК України - спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець,який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття  спадщини.

Таким чином ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4

З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

     Керуючись ч. 3. ст. 82, 119, 120, 234, 256, ч. 2 ст. 258 ЦК України, ст. 10, 60, 209, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати розмір часток на квартиру АДРЕСА_8, в рівних долях, за  ОСОБА_4 в розмірі 1/2 частки та за ОСОБА_7 в розмірі 1/2 частки

Визнати спадковим майном ОСОБА_4  1/2 частки квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_4 на 1\2 частки квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Суддя: