Справа № 454/116/15-ц                                 Головуючий у 1 інстанції: Адамович М.Я.

Провадження № 22-ц/783/1039/18                 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1В.

Категорія: 48

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.

за участі секретаря: Фейір К.О.

                      з участю: ОСОБА_2,ОСОБА_3 та їх представника ОСОБА_4, ОСОБА_5 та її представника – ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 14 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання майна спільною власністю та поділ спільного майна подружжя,-    

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 звернулася з позовом до відповідача ОСОБА_7 про визнання майна спільною власністю та поділ спільного майна подружжя.

Позовні вимоги мотивовано тим, що її довірителька ОСОБА_5 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 з 08 серпня 1995 року.

Від подружнього життя у сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_8 – 06 жовтня 1997р.н. та син ОСОБА_9 – ІНФОРМАЦІЯ_1.

З метою покращення матеріального стану сім»ї ОСОБА_5 та ОСОБА_7 періодично виїжджали на заробітки за кордон, а саме: з 1999р. по 2002р. перебували на заробітках в США, з 2004р. по 2007р. в Англії, а з 2009р. по жовтень 2014 року позивачка перебувала в Ізраїлі на заробітках одна і протягом цього часу надсилала ОСОБА_7 грошові кошти.

Після повернення додому в Україну, ОСОБА_5 дізналась, що ОСОБА_7 зрадив подружній вірності та фактично припинив з нею шлюбні відносини, а кошти які вона надсилала на його ім»я витрачав на власний розсуд.

За час шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_7 набули майно яке є спільною сумісною власністю подружжя відповідно до ст.ст.60-61 СК України і яке підлягає поділу відповідно до ст.70 СК України.

Таким майном є:

житловий будинок №72 по вул.Тартаківській в м. Сокаль Львівської області;

земельна ділянка площею 0,0577 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться по вул.Тартаківській,72 в м. Сокаль Львівської області;

земельна ділянка несільськогосподарського призначення для будівництва торгово-готельного комплексу площею 0,0423 га, що знаходиться по вул.Тартаківській,72 в м. Сокаль Львівської області та будівельні матеріали на цій земельній ділянці;

автомобіль НОМЕР_1;

автомобіль НОМЕР_2;

гараж №85 у гаражному кооперативі «Сокіл», що розташований в м. Сокалі Львівської області;

грошові кошти, які знаходяться на гривневих рахунках ОСОБА_7 в ПАТ КБ «ОСОБА_10 та ПАТ «Ощадбанк»;

2/3 частини реконструйованого житлового будинку №7 по вул.Луговій в с. Забужжя Сокальського району Львівської області.

Під час розгляду справи позивач вимоги змінювала та уточнювала згідно заяв від: 16 лютого 2015 року (т.1 а.с.126-127); 22 березня 2016 року (т.2 а.с.49-50); 04 жовтня 2017 року (заява про залучення співвідповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 т.3 а.с.74-76); 09 листопада 2017 року (т.3 а.с.91-92), а згідно зави про уточнення позовних вимог від 25 січня 2018 року остаточно просила:

скасувати правову реєстрацію права власності в реєстрі речових прав на нерухоме майно на:

1/3 частину житлового будинку №7 по вул.Лугова в с.Забужжя Сокальського району за ОСОБА_3, вчинену на підставі рішення Сокальського районного суду Львівської області від 19.06.2015р.;

- 1/3 частину житлового будинку №7 по вул.Лугова в с.Забужжя Сокальського району за ОСОБА_2, вчинену на підставі рішення Сокальського районного суду Львівської області від 19.06.2015р.;

- 1/3 частину житлового будинку №7 по вул.Лугова в с.Забужжя Сокальського району за ОСОБА_11, вчинену на підставі рішення Сокальського районного суду Львівської області від 19.06.2015р.

Визнати за ОСОБА_5, право власності на 1/2 частину спільного майна подружжя, а саме:

житлового будинку по вул.Тартаківській,72 в м.Сокаль Львівської області;

земельної ділянки, площею 0,0577га, призначеної для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться по вул.Тартаківській,72 в м.Сокаль Львівської області;

земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва торгово-готельного комплексу, площею 0,0423га, що знаходиться по вул.Тартаківській,72 в м.Сокаль Львівської області з розмішеним на ній незавершеним будівництвом та ? будівельних матеріалів згідно акту опису та арешту майна від 30 квітня 2015 року, що знаходяться на зазначеній земельній ділянці;

? частини будівельних матеріалів згідно акту опису та арешту майна від 30 квітня 2015 року, що знаходяться на земельній ділянці по вул.Лугова,7 в с. Забужжя Сокальського району Львівської області;

земельної ділянки по вул.Лугова,6 в с.Забужжя Сокальського району Львівської області;

стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 23608 гривень, що становить грошову компенсацію ? частини ринкової вартості автомобіля марки «ГАЗ-3302414», 2008 року випуску, р.н.з. ВС3218СВ та марки «ВАЗ-21043», 2006 року випуску, р.н.з. ВС1625ВА.

Визнати спільним майном подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_7:

2/3 частини житлового будинку №7 по вул.Луговій в с. Забужжя Сокальського району та визнати за ОСОБА_5 право на 1/3 ідеальну частку зазначеного будинку;

гараж №85, що знаходиться в гаражному кооперативі «Сокіл» в м.Сокаль Львівської області та стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 68076 грн., що складає вартість ? частини гаражу №85, що знаходиться в гаражному кооперативі «Сокіл» в м. Сокалі Львівської області;

залишити без розгляду раніше заявлену вимогу про визнання за ОСОБА_5 права власності на ? частину грошових коштів, які знаходяться на валютному рахунку на ім»я ОСОБА_7 в Сокальському відділенні ТВБВ №10013/0257 ПАТ «Ощадбанку» (т.3 а.с.144-146).

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 14 лютого 2018 року позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання за нею права власності на ? частину грошових коштів, які знаходяться на гривневому рахунку, відкритому на ім»я ОСОБА_7 в ПАТ КБ «ПриватБанк» та грошових коштів, які знаходяться на валютному рахунку, відкритому на ім.»я ОСОБА_7 в Сокальському відділенні ТВБВ №10013/0257 ПАТ «Ощадбанк» - залишено без розгляду (т.3 а.с.169).

Оскаржуваним рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 14 лютого 2018 рокупозов ОСОБА_5 задоволено частково.

Скасовано реєстрацію права власності речових прав на нерухоме майно на:

- 1/3 частину житлового будинку №7 по вул.Лугова в с.Забужжя Сокальського району за ОСОБА_3, ідентифікаційний №1920517023, вчинену на підставі рішення Сокальського районного суду Львівської області від 19.06.2015р.;

- 1/3 частину житлового будинку №7 по вул.Лугова в с.Забужжя Сокальського району за ОСОБА_2, ідентифікаційний №1868011970, вчинену на підставі рішення Сокальського районного суду Львівської області від 19.06.2015р.;

- 1/3 частину житлового будинку №7 по вул.Лугова в с.Забужжя Сокальського району за ОСОБА_11, вчинену на підставі рішення Сокальського районного суду Львівської області від 19.06.2015р.

Визнано за ОСОБА_5, ідентифікаційний №2754906961, проживаючою ІНФОРМАЦІЯ_2, право на 1/2 частину житлового будинку по вул.Тартаківській,72 в м.Сокаль Львівської області та залишити цей будинок у спільній частковій власності ОСОБА_5 та ОСОБА_7.

Визнано за ОСОБА_5, ідентифікаційний №2754906961, проживаючою ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,0577га, призначеної для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться по вул.Тартаківській,72 в м.Сокаль Львівської області та залишити дану земельну ділянку у спільній частковій власності ОСОБА_5 та ОСОБА_7.

Визнано за ОСОБА_5, ідентифікаційний №2754906961, проживаючою ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/2 частину земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва торгово-готельного комплексу, площею 0,0423га, що знаходиться по вул.Тартаківській,72 в м.Сокаль Львівської області та залишити дану земельну ділянку у спільній частковій власності ОСОБА_5 та ОСОБА_7.

Визнано за ОСОБА_5, ідентифікаційний №2754906961, проживаючою ІНФОРМАЦІЯ_2, право на 1/2 частину незавершеного будівництва, яке знаходиться по вул.Тартаківській,72 в м.Сокаль Львівської області.

Визнано за ОСОБА_5, ідентифікаційний №2754906961, проживаючою ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/2 частину у спільному майні подружжя, яке знаходиться на земельній ділянці по вул.Тартаківській,72 в м.Сокаль Львівської області, а саме на 1/2 частину будівельних матеріалів:

- цегла (на вулиці) в кількості 1000 штук;

- кран-балка довжиною близько 6м в кількості 2 штуки;

- бордюри бетонні, довжиною 4м кожна, в кількості 15 штук;

- бордюри бетонні довжиною 4м кожна, в кількості 9 штук;

- коробка плита в кількості 4 штуки;

- сходи бетонні в кількості 4 штуки;

- бетонні перегородки в кількості 2 штуки;

- плити бетонні, розміром 1,5м х 1,5м в кількості 7 штук;

- бетонні стовпи довжиною 8м;

- цегла червона (на вулиці) в кількості 6300 штук;

- плити бетонні для перекриття, довжиною 6м, в кількості 12 штук;

- пісок, що знаходиться в приміщення незавершеного будівництва, об’ємом 2куб.м;

- прути металеві в кількості 20 мотків;

- цеглу, що знаходиться в приміщення незавершеного будівництва, в кількості 7000 штук;

- щебінь масою 2т;

- цеглу, що знаходиться в приміщення незавершеного будівництва на другому поверсі, в кількості 16000 штук;

- плити бетонні в кількості 7 штуки;

- цеглу (на вулиці) в кількості 10000 штук.

Визнано за ОСОБА_5, ідентифікаційний №2754906961, проживаючою ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/2 частину у спільному майні подружжя, яке знаходиться на земельній ділянці по вул.Лугова,7 в с.Забужжя Сокальського району, а саме на 1/2 частину будівельних матеріалів:

- дошка розміром 0,05м х 4м, в кількості 86 штук;

- арматура в кількості 160 штук;

- дошка розміром 0,06м х 4м, в кількості 54 штуки;

- дошка розміром 0,04м х 4м, в кількості 102 штуки;

- брус дерев’яний в кількості 212 штук;

- дошку розміром 0,05м х 4м, в кількості 80 штук.

Визнано за ОСОБА_5, ідентифікаційний №2754906961, проживаючою ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/2 частину земельної ділянки по вул.Лугова,6 в с.Забужжя Сокальського району Львівської області та залишити дану земельну ділянку у спільній частковій власності ОСОБА_5 та ОСОБА_7.

Стягнуто з ОСОБА_7, ідентифікаційний №2683518119, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_5, ідентифікаційний №2754906961, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_2 половину 13300 (тринадцять тисяч триста)грн., що становить половину вартості відчужених автомобілів марки «ГАЗ-3302414», 2008 року випуску, р.н.з. ВС3218СВ та марки «ВАЗ-21043», 2006 року випуску, р.н.з. ВС1625ВА.

Визнано спільним майном подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_7 2/3 частини житлового будинку №7 по вул.Лугова в с.Забужжя Сокальського району Львівської області та гараж №85, що знаходиться в гаражному кооперативі «Сокіл» в м.Сокаль Львівської області.

Визнано за ОСОБА_5, ідентифікаційний №2754906961, проживаючою ІНФОРМАЦІЯ_2, право на 1/3 частину реконструйованого житлового будинку №7 по вул.Лугова в с.Забужжя Сокальського району Львівської області.

Визнано за ОСОБА_5, ідентифікаційний №2754906961, проживаючою ІНФОРМАЦІЯ_2, право на 1/2 частину гаражу №85, що знаходиться в гаражному кооперативі «Сокіл» в м.Сокаль Львівської області.

Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 по 2277 (дві тисячі двісті сімдесят сім) грн. 34коп. судових витрат з кожного.

Заходи забезпечення позову, визначені ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 21.01.2015р. у виді накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках в «ПриватБанку» та «Ощадбанку» на ім’я ОСОБА_7, на автомобіль марки «ГАЗ 3302414», 2008р.в., р.н.з. ВС3218СВ, автомобіль марки «ВАЗ21043, 2006р.в., р.н.з. ВС1625ВА та ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 09.04.2015р. у виді накладення арешту на будівельні матеріали, що знаходяться на земельній ділянці по вул.Тартаківська,72 в м.Сокаль Львівської області та на земельній ділянці по вул.Лугова,7 в с.Забужжя Сокальського району – після набрання рішенням законної сили скасовано.

Рішення суду оскаржили ОСОБА_7 З С. та ОСОБА_3

В апеляційній скарзі посилаються на те, що згідно свідоцтва про право особистої власності від 20 травня 1987 року виданого Перемозькою сільською радою Сокальського району будинок в с. Забужжя по вул.Луговій №7 належав на праві власності колгоспному двору.

Відповідно записів погосподарської книги головою колгоспного двору був ОСОБА_12 та членами двору були: дружина ОСОБА_11, дочка ОСОБА_3, тітка ОСОБА_13, зять ОСОБА_2, внук ОСОБА_7, внучка ОСОБА_14

Після смерті 15 липня 1991 року ОСОБА_12 головою колгоспного двору була ОСОБА_11, членами двору були дочка ОСОБА_3, зять ОСОБА_3, зять ОСОБА_2, внук ОСОБА_7, внучка ОСОБА_14

Таким чином право власності на майно, яке належало колгоспному двору мають ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_15, ОСОБА_14

Реконструкція та добудова житлового будинку №7 по вул.Лугова в с. Забужжя була розпочата ще в 1991 році, за життя ОСОБА_12

У 1988 році ОСОБА_12 отримав спадщину від своєї сестри, яка постійно проживала у США у вигляді банківських чеків, що становила 380 000 доларів США.

Фактично за ці кошти ними була проведена реконструкція та розбудова будинку, яка була завершена у 2002 році.

Безпосередньо подружжя ОСОБА_14 І.3. та ОСОБА_16 відношення до реконструкції та добудови житлового будинку №7 по вул. Лугова в с.Забужжя Сокальського району не мають.

Будівельні матеріали, які були складовані на земельних ділянках в с.Забужжя, вул.Лугова,7 та м.Сокаль, Тартаківська,72 були придбані виключно на їх з дружиною кошти. Всі накладні (документи ) на придбання даних будматеріалів були надані суду, однак такі не були взяті до уваги.

Просять рішення Сокальського районного суду Львівської області від 14 лютого 2018 рокускасувати та закрити провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2,ОСОБА_3 та їх представника ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, ОСОБА_5 та її представника – ОСОБА_6 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, рішення Сокальського районного суду Львівської області від 14 лютого 2018 року скасуванню частково на підставі пп.1-3 ч.1 ст.376 ЦПК України.

Згідно ст. 60 ч. 1 CK України, майно, набуте, подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Частиною 1 ст.69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Законодавцем визначено, що право на поділ майна, яке перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Стаття 70 СК України, встановлює, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Статтею 71 СК України, передбачено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власністю подружжя ділиться між ними в натурі.

Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України). Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України та за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (частина четверта та п’ята статті 71 СК України) .

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

У пункті 25 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» Пленум Верховного суду України роз’яснив, що, вирішуючи питання про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин четвертої, п’ятої статті 71 СК України щодо обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених статтею 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (стаття 11 цього Кодексу) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Судом та матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 08 серпня 1995 року (т.1 а.с.12).

Від подружнього життя у них народилося двоє дітей: ОСОБА_17 06 жовтня 1997р.н. та ОСОБА_18ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.13).

За час перебування у шлюбі ОСОБА_7 та ОСОБА_5 було придбано рухоме та нерухоме майно, яке було зареєстровано за ОСОБА_7, зокрема:

житловий будинок по вул.Тартаківській,72 в м.Сокаль Львівської області, згідно договору купівлі-продажу від 03 вересня 2002 року, та земельна ділянка площею 0,0577 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд (т.1 а.с.36-37)

земельна ділянка несільськогосподарського призначення для будівництва торгово-готельного комплексу, площею 0,0423га, що знаходиться по вул.Тартаківській,72 в м.Сокаль Львівської області, згідно договору купівлі-продажу від 29 грудня 2005 року з розмішеним на ній незавершеним будівництвом (т.1 а.с.43) та будівельними матеріалами, що знаходяться на зазначеній земельній ділянці (т.2 а.с.104-106);

земельна ділянка по вул.Лугова,6 в с.Забужжя Сокальського району Львівської області, згідно договору купівлі-продажу від 15 лютого 2000 року (т.1 а.с.145);

автомобілі марки «ГАЗ-3302414», 2008 року випуску, р.н.з. ВС3218СВ та марки «ВАЗ-21043», 2006 року випуску, р.н.з. ВС1625ВА (т.а.с.46).

гараж №85, що знаходиться в гаражному кооперативі «Сокіл» в м.Сокаль Львівської області, побудований в 2011 році;

Зазначене майно ОСОБА_5 та ОСОБА_7 набули за час шлюбу, суд першої інстанції визнав його об»єктом права спільної сумісної власності та поділив між даними сторонами. В цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Також суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ОСОБА_10 (ОСОБА_16В.), щодо скасування правової реєстрацію права власності в реєстрі речових прав на нерухоме майно на 1/3 частину житлового будинку №7 по вул.Лугова в с.Забужжя Сокальського району за ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_11, оскільки Апеляційним судом Львівської області 27 жовтня 2015 року було скасоване рішення Сокальського районного суду Львівської області від 19 червня 2015 року на підставі якого дані особи набули права власності на це майно.

В цій частині рішення суду першої інстанції також не оскаржується.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 в частині визнання спільним майном подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_7 2/3 частини житлового будинку №7 по вул.Лугова в с.Забужжя Сокальського району та право ОСОБА_5 на 1/3 частину реконструйованого житлового будинку №7 по вул.Лугова в с.Забужжя Сокальського району Львівської області суд першої інстанції дійшов висновку про те, що така реконструкція була проведена в період перебування ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на роботі за кордоном за їхні спільні кошти, а тому є об»єктом спільної сумісної власності.

Також за ОСОБА_5 визнано права власності на ? частку у спільному майні подружжя (будівельні матеріали: дошки арматура, брус) які знаходиться на земельній ділянці по вул.Лугова,7 в с. Забужжя Сокальського району.

З таким висновком суду погодитися не можна із наступних підстав.

Згідно свідоцтва про право власності від 20 травня 1987р. право власності на житловий будинок №7 по вул.Лугова в с.Забужжя Сокальського району Львівської області зареєстровано за ОСОБА_12

Згідно довідки №5818 від 25 грудня 2014р., відповіді №584 від 20 лютого 2015р., витягу з погосподарської книги, довідки №30 від 13лютого 2015р. та акту №32 від 16 лютого 2015р., житловий №7 по вул.Лугова в с.Забужжя Сокальського району Львівської області належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_12, членами двору є дружина ОСОБА_11, дочка ОСОБА_3, тітка ОСОБА_13, зять ОСОБА_2, онуки ОСОБА_7 та ОСОБА_14

Після смерті ОСОБА_12С, головою колгоспного двору була ОСОБА_11, членами: її дочка ОСОБА_3, зять ОСОБА_2, онук ОСОБА_7 та онука ОСОБА_14, яка 09 лютого 1995р. вибула.

З 1977 по 2002 рік ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали та були зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вибули з будинку 2002 року та були зареєстровані повторно в ньому з 06 лютого 2015р.

ОСОБА_11 померла 16 грудня 2016р., що стверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 28 лютого 2017р.

Земельна ділянка по вул.Лугова,7 в с.Забужжя Сокальського району Львівської області, площею 0,1903га, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд належить ОСОБА_11, що стверджується державним актом від 21 червня 2000р. та витягом від 24 лютого 2015р.

Згідно свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах та технічного паспорта від 17жовтня 1986р., житловий №7 по вул.Лугова в с.Забужжя Сокальського району Львівської області складався з трьох житлових кімнат житловою площею 57,0кв.м., загальна площа будинку – 94,1кв.м

З довідки-характеристики від 29 серпня 2000р. встановлено, що вартість колгоспного двору по вул.Лугова,7 в с.Забужжя Сокальського району Львівської області складає 62905гривень, в тому числі житлового будинку – 20216грн., прибудови до будинку – 15858грн.

З технічного паспорта від 11квітня 2011р. та технічного паспорта від 22 грудня 2012р. вбачається, що в 2002 році проведено реконструкцію житлового будинку №7 по вул.Лугова в с.Забужжя Сокальського району Львівської області, в результаті якої його житлова площа збільшилася до 176,0кв.м., загальна площа складає 307,2кв.м.

Таким чином встановлено, що спірний будинок №7 по вул.Лугова в с. Забужжя Сокальського району Львіської області є родинним будинком ОСОБА_3, оскільки зареєстрований за її померлим батьком - ОСОБА_12, а земельна ділянка для обслуговування даного житлового будинку та господарських будівель площею 0,1903га зареєстрована за померлою її матір»ю - ОСОБА_11

Реконструкція та добудови до житлового будинку №7 по вул.Луговій в с. Забужжя Сокальського району Львівської області була розпочата ще до приходу у цей будинок ОСОБА_5 в 1991 році, за життя ОСОБА_12

Організацією будівельних робіт з реконструкції спірного будинку із 1991 року займається ОСОБА_2, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладних, рахунків, квитанцій до прибуткових ордерів і.т.і (т.1 а.с.205-213; т.3 а.с.60-67; 110-126).

ОСОБА_7 та ОСОБА_5 разом з дітьми ОСОБА_17 та ОСОБА_18 проживають у даному будинку без реєстрації.

З метою покращення матеріального стану сім»ї ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з 1999 по 2007 рік періодично виїжджали на заробітки за кордон, в США, Англію, а пізніше сама ОСОБА_5 працювала в Ізраїлі.

За цей період ОСОБА_5 та ОСОБА_7 набули рухоме та нерухоме майно, яке реєструвалося за ОСОБА_7 і яке в подальшому судом першої інстанції обґрунтовано визнано об»єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя.

У той же, час доказів того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 брали участь у реконструкції житлового будинку №7 по вул.Лугова в с. Забужжя, Сокальського району Львівської області матеріали справи не містять.

Ще за життя - 15 квітня 2015 року ОСОБА_11 подала до суду першої інстанції заяву у якій зазначила, що вона як фактична спадкоємниця ОСОБА_12 не давала згоди ОСОБА_16 на перебудову та реконструкцію свого житлового будинку та не мала наміру створення з нею спільної власності, договору про створення спільної власності з нею не складала. (т.1 а.с.255). Аналогічне підтвердили в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 та ОСОБА_3

В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 у період з 1999 по 2014 роки отримував грошові перекази від ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на реконструкцію житлового будинку №7 по вул.Лугова в с. Забужжя, Сокальського району Львівської області.

Отже, висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_2 здійснював реконструкцію спірного будинку за кошти позивачки та ОСОБА_7 (купляв будівельні матеріали) ґрунтуються на припущеннях.

У 2010-2011 році ОСОБА_5 дійсно здійснювала валютні перекази в Україну, однак отримувачем даних коштів був її чоловік ОСОБА_7, який використовував їх для потреб своєї сім»ї (т.3 а.с.48-55). На той час ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вже була завершена реконструкція спірного житлового будинку.

Тому, сам факт перебування за кордоном ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у період з 1999 року по 2014 рік не може бути доказом того, що за їхні спільні кошти була проведена реконструкції житлового будинку №7 по вул.Лугова в с. Забужжя, Сокальського району Львівської області.

Також відсутні докази того, що будівельні матеріали, які знаходяться на земельній ділянці по вул.Лугова,7 в с. Забужжя Сокальського району Львівської області, як-от: дошка розміром 0,05м х 4м, в кількості 86 штук; арматура в кількості 160 штук; дошка розміром 0,06м х 4м, в кількості 54 штуки; дошка розміром 0,04м х 4м, в кількості 102 штуки; брус дерев’яний в кількості 212 штук; дошка розміром 0,05м х 4м, в кількості 80 штук є спільним майном ОСОБА_5 та ОСОБА_7

Зазначених обставин не врахував суд першої інстанції та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_5 в цій частині

У той же час, не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що будівельні матеріали які знаходяться на земельній ділянці у м. Сокаль по вул.Тартаківській,72, придбані за їхні кошти і є їх власністю.

Незважаючи, що накладні на придбання даних будівельних матеріалів оформлені на ОСОБА_2 всі вони знаходяться на земельній ділянці яка йому не належить і призначені для будівництва торгово-готельного комплексу право на ? якого визнано за ОСОБА_5

З урахуванням наведеного апеляційна скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, рішення Сокальського районного суду Львівської області від 14 лютого 2018 року скасуванню частково на підставі п.2 ч.1 ст. ст.374 ЦПК України з ухваленням нового рішення по суті спору.

Керуючись ст.ст., 367, 368, п.2 ч.1 ст.374, 376, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 14 лютого 2018 року в частині визнання за ОСОБА_5 права власності на ? частину у спільному мані подружжя, яке знаходиться на земельній ділянці по вул.Лугова,7 в с. Забужжя Сокальського району, а саме на ? частину будівельних матеріалів:

- дошка розміром 0,05м х 4м, в кількості 86 штук;

- арматура в кількості 160 штук;

- дошка розміром 0,06м х 4м, в кількості 54 штуки;

-дошка розміром 0,04м х 4м, в кількості 102 штуки;

- брус дерев’яний в кількості 212 штук; дошка розміром 0,05м х 4м, в кількості 80 штук, визнання спільним майном подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_7 2/3 частини житлового будинку №7 по вул.Лугова в с. Забужжя Сокальського району, визнання за ОСОБА_5 права на 1/3 реконструйованого житлового будинку №7 по вул.Лугова в с. Забужжя Сокальського району скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні таких позовних вимог ОСОБА_5.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 18 вересня 2018 року.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Бойко С.М.

ОСОБА_19