Справа № 2-147/2010

_________2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 січня 2010 року        Слов`яносербський районний суд в складі:

головуючого  судді                                      Кобзій Т.І.,

при секретарі                                                Мінка Н.О.,    

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слов`яносербськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Луганськвода»”  в особі Слов`яносербського департаменту  ТОВ «Луганськвода»” про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з даним позовом в грудні 2009 року, посилаючись на ту обставину, що  в 1989 році він купив домоволодіння,  розташоване   смт. Слов`яносербськ,   вул. Миру №28”а”, де став проживати разом з сім`єю. З того ж часу став користуватися послугами  з водопостачання, які  надавав  відповідач. За спожиту воду  він регулярно проводив оплату по особовому рахунку №365 за показаннями лічильника води, який було встановлено в 2005 році на подвір `ї  його будинку . До 2009 року жодних претензій  з того приводу, що він встановлений в неналежному місці відповідач не пред `являв. 4 квітня 2009 року  контролером „Слов`яносербського департаменту”  йому було вручено акт, згідно якого  він повинен був до 1.05.2009 року зняти лічильник на перевірку, оскільки закінчився 3-річний строк його експлуатації, установити його  в місці з`єднання мереж споживача та виробника та взяти технічні умови. Оскільки в указаний відповідачем строк  він не зміг виконати його вимоги,  то в травні 2009 року в телефонному режимі   отримав роз`яснення від працівника відповідача про те, що з 1 травня, тобто з початку поливного сезону,  лічильники на перевірку не знімають, і він повинен буде зняти його після 1 вересня.  Але 2 вересня 2009 року  він отримав попередження, що  оскільки він вимоги попередження від 4.04.2009 року не виконав,  то з 4.05.2009 року нарахування за спожиту воду будуть проводитися за нормою споживання. 9 вересня 2009 року  позивач отримав повідомлення про те, що  йому нарахована заборгованість за послуги водопостачання в сумі 597 грн. 58 коп., та що  у випадку не сплати заборгованості до 15.09.2009 року подача води буде припинена, 15.09.2009 року було отримано повторне попередження.  На звернення до відповідача про перерахунок заборгованості, позивач відповіді не отримав.

Позивач посилається  на ті обставини, що   своїми діями відповідач в односторонньому порядку змінив умови договору на постачання води, виставивши  вимогу про перенесення лічильника на інше місце, на землі селищної ради, провів нарахування на 4 чоловік, хоча за вказаною адресою зареєстровані та проживають вони  з дружиною вдвох,  крім того нарахував за споживання води  на полив городу,  а город  вони не садять, що підтверджується актом депутата,   відповідач весь час погрожує відключенням води,  тобто порушує права  позивача, як споживача  Після закінчення поливного сезону  позивач провів перевірку лічильника, він визнаний технічно придатним  для подальшого  використання та переніс його на вимогу відповідача за межі подвір`я. Оскільки вказаними діями відповідача були порушені  його права, позивач просив суд зобов `язати відповідача списати незаконно нараховану суму 597 грн. 58 коп. .

         Позивач та його представник  підтримали позов у повному обсязі.

    Відповідач  з позовом не згоден, суду показав,  що відповідно до технічних даних приладів обліку води, наданих заводом-виробником, строк експлуатації такого приладу 3 роки, після чого прилад повинен пройти перевірку в органах держстандарту.  Позивач користувався водопостачанням відповідача та проводив оплату за спожиту воду по показанням лічильника, 2005 року випуску. 4.04.2009 року  контролером було складено акт, за умовами якого абонент  ОСОБА_1 повинен зняти прилад обліку води на повірку до 1.05.2009 року, тобто до початку поливного сезону. Оскільки вимоги контролера  відповідач протягом місяця не виконав,  то з 04.05.2009 року нарахування за водопостачання проводилося за нормами питного водопостачання на 4 осіб  та полив присадибної ділянки. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №959 від 12.07.2006 року в тарифи на водопостачання враховуються витрати на монтаж, демонтаж, транспортування та повірку лише тих приладів, які знаходяться на балансі організацій виробників. Абоненти, фізичні особи, які своєчасно не виконали перевірку водомірів, переводяться на нарахування за спожиту воду на норми, оскільки прилад вважається не дійсним та знімається з обліку.  Крім того, згідно „Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України” вузли обліку повинні розташовуватися на мережі споживача, як правило, на межі  балансової належності виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу. Про те, що в складі сім `ї  ОСОБА_1 сталися зміни, та проживає не 4 особи, а дві – позивач своєчасно не повідомив відповідача, тому нарахування проводилося на 4 осіб. Тому в позові просить відмовити.

                 Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд вважає, що позовні вимоги  обгрунтовані та підлягають  задоволенню з наступних підстав.  Згідно ст.. 19   Закону України  „Про житлово-комунальні  послуги”  відносини  між учасниками договірних   відносин  у сфері   житлово-комунальних послуг здійснюються  виключно  на договірних  засадах, а згідно Закону  України  „Про  питну  воду та питне  водопостачання”:  „послуги  з  питного водопостачання   надаються   споживачам   підприємством  питного  водопостачання  на підставі  договору з власниками  будинків, що перебувають  у приватній  власності”. У відповідності зі ст.. 1161 ЦК  України  зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в строк. Позивач користувався послугами водопостачання та  регулярно сплачував     платежі    за  питну  воду   згідно показанням   лічильника за особовим рахунком №365.

        Згідно ст.28 п. 3   Закону України  „Про метрологію та метрологічну діяльність” порядок  подання  фізичними особами, що не є суб`єктами  підприємницької діяльності, - власниками засобів  вимірювальної  техніки  на періодичну  повірку цих засобів та оплати  за роботи, пов`язані з перевіркою, встановлюються  Кабінетом  Міністрів  України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт ( у тому числі демонтаж, транспортування  та монтаж зазначених  засобів  вимірювальної техніки) здійснюються за  рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло- газо – і водопостачання.

      У відповідністю з   п.9 Постанови Кабінету Міністрів   України  № 630 від  21 липня 2005 року   „ Про затвердження  Правил надання  послуг з централізованого  опалення, постачання холодної та гарячої води  і водовідведення та типового  договору про надання  послуг з централізованного опалення, постачання холодної та гарячої  води і водовідведення”  у квартирі ( будинку  садибного типу) роботи з  установлення засобів обліку води  і теплової енергії проводяться   спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів  споживача.          

       Відповідно  до ст.. 60 ЦПК України  „Кожна  сторона  зобов ` язана  довести ті обставини, на які вона посилається,  як на підставу  своїх вимог і заперечень, крім  випадків, встановлених ст.. 61 ЦПК України”. В судовому  засіданні  встановлено, що позивач  користувався послугами  з водопостачання, які йому  надавав  відповідач та проводив оплату за спожиту воду по особовому рахунку №365 за показаннями лічильника води, який було встановлено в 2005 році на подвір `ї  будинку позивача . Встановлено, що дійсно 04.04.2009 року контролером Слов`яносербського департаменту  ТОВ «Луганськвода»” позивача була попереджено про необхідність зняття водолічильника на перевірку та перенесення лічильника на місце з`єднання мереж споживача та виробника   в строк до 1.05.2009 року.  Також вказано, що за цей  строк нарахування буде проводитися по середній платі, а потім – по нормі.. Проте, згідно наданого суду розрахунку заборгованості,  відповідач провів нарахування  позивачу за період з квітня по вересень 2009 року лише  у вересні 2009 року. Відповідач не заперечує той факт, що з 1 травня, тобто  з початком  поливного сезону, до 1 вересня (до кінця поливного сезону)  зняття лічильників по періодичну повірку не здійснюється, тим самим підтвердивши пояснення позивача про те, що в травні на  його телефонне звернення працівник відповідача повідомив йому, що зняття водолічильника можливе лише після закінчення поливного сезону. Крім того, сам відповідач пояснив, що строк зняття лічильника на періодичну повірку встановлено в місячний термін, проте позивачу було надано термін менший за місяць, а також, в акті було поставлено вимогу не лише про зняття лічильника на повірку, але й про   необхідність перенесення лічильника на місце з`єднання мереж споживача та виробника. В попередженні від 2.09.2009 року відповідач повідомляє позивача про те, що ним не взяті технічні умови та не виконано вимоги попередження від 4.04.2009 року про винесення водолічильника (на місце підключення у вуличні водопровідні мережі) а також про те, що , що з  4.05.2009 року нарахування за спожиту воду будуть проводитися за нормою водоспоживання. Тобто, знову вказує про те, що головним порушенням є те, що позивач не виконав вимоги попередження від 4.04.2009 року про винесення водолічильника.  Суд вважає, що  вказаними діями відповідач порушив права позивача, як споживача, оскільки він надав йому строк менше, встановленого місячного терміну, та крім того, в односторонньому порядку вирішив питання про перенесення лічильника води, який було встановлено раніше в місці за погодженням сторін. Суд вважає, що за встановлений відповідачем   строк  позивач не міг встановити лічильник в обумовленому  відповідачем місці, установка лічильника  не була проведена своєчасно не з   вини   позивача..   Оскільки 22 вересня 2009 року   відповідачем було проведено періодичну перевірку лічильника позивача, його визнано придатним до використання, що підтверджується квитанцією та поясненнями сторін, суд вважає, що нарахування   відповідачем за спожиту  воду по діючим  нормам  питного водопостачання та нормою на полив  присадибної  ділянки за період з 4.04.2009 року    є безпідставним. За таких обставин суд вважає, що  відповідачем не доведені обставини на підтвердження його заперечень проти позову. Тому сума  597 грн. 58 коп., нарахована відповідачем, підлягає списанню.

    На підставі викладеного,     керуючись Законом України  „Про   метрологію та метрологічну діяльність,  Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, Постановою КМУ  від 21.07.2005 року № 630 „ Про затвердження  Правил надання  послуг з централізованого  опалення, постачання холодної та гарячої води  і водовідведення та типового  договору про надання  послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої  води і водовідведення”,  ст. ст. 10, 60, 212,214 ЦПК України,  суд  

В И Р І Ш И В:

     Позов задовольнити.

    Зобов `язати     Товариство з обмеженою  відповідальністю  “Луганськвода” у особі  Слов`яносербського  департаменту ТОВ    “Луганськвода”  списати заборгованість  за  воду  в сумі 597 грн. 58 коп. (п `ятсот дев`яносто сім грн.) 58 коп., нараховану    ОСОБА_1, за особовим рахунком  №365, як безпідставно нараховану.

    Стягнути з     Товариства з обмеженою  відповідальністю  “Луганськвода” у особі  Слов`яносербського  департаменту ТОВ    “Луганськвода” судовий збір на користь держави в сумі 51 грн. (п `ятдесят одна грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судів у сумі 120 грн. (сто двадцять грн.).  

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Слов`яносербський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження  і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

    Суддя                                                                  Кобзій Т.І.