ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

                                                                                                                                                                                             ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

21.05.07                                                                                           Справа  № Б-7/198

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                                                              Михалюк О.В.

суддів                                                                                     Новосад Д.Ф.

                                                                                               Мельник Г.І.

розглянув апеляційне подання заступника прокурора м.Івано-Франківська поданого в інтересах держави в особі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Івано-Франківську та апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного центру зайнятості

на ухвалу  господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2006р.

у справі         № Б-7/198

за заявою          Управління ПФУ в м.Івано-Франківську, м.Івано-Франківськ

до                       ВАТ «Меблева фабрика», м.Івано-Франківськ

про визнання банкрутом,

з участю представників :

від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві на професійних захворювань України у м.Івано-Франківську –Шудрава Я.В.

від Івано-Франківського обласного центру зайнятості –Гільшанська О.І.

від прокуратури –Коваль Р.Р.

від боржника –не з»явився

В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.           

Боржник належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерував, в зв”язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційне подання та апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2006р. у справі № Б-7/198 (суддя Кишинський М.І.) про банкрутство ВАТ «Івано-Франківська меблева фабрика», м.Івано-Франківськ затверджено мирову угоду та припинено провадження у справі про банкрутство.

Не погоджуючись з даною ухвалою заступник прокурора м.Івано-Франківська вніс до Львівського апеляційного господарського суду апеляційне подання в інтересах відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Івано-Франківську, а кредитор –Івано-Франківський обласний центр зайнятості подав апеляційну скаргу, в яких просять скасувати згадану ухвалу.

Враховуючи те, що скаржниками подано апеляційне подання та апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2006р., суд апеляційної інстанції вирішив їх об”єднати в одне апеляційне провадження.

Підставами для скасування оскаржуваної ухвали скаржники вважають те, що мирова угода не відповідає вимогам чинного законодавства, має риси дискримінаційного характеру, оскільки відповідно до п.3 ст.36 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»для конкурсних кредиторів, які не брали участі в голосуванні або голосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.

Наводять скаржники і інші доводи, що є, на їх думку, підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Обговоривши доводи апеляційного подання та апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що вони підлягають частково до задоволення з огляду на наступне.

В провадженні господарського суду Івано-Франківської області знаходилась справа № Б-7/198 про банкрутство ВАТ «Івано-Франківська меблева фабрика», м.Івано-Франківськ.

За результатами провадження процедур відновлення платоспроможності боржника на затвердження суду першої інстанції було подано мирову угоду.

Як з»ясовано судом, 28.12.2006р. кредиторами по справі у відповідності до протоколу № 8 більшістю голосів прийнято рішення про можливість укладення по справі мирової угоди, яку підписано головою комітету кредиторів, ДПІ в м.Івано-Франківську, боржником –ВАТ «Івано-Франківська меблева фабрика», УПФУ в Івано-Франківській області.

Дана мирова угода передбачає спрощення (списання) пені та штрафних санкцій, окрім штрафних санкцій та пеней перед ДПІ в м.Івано-Франківську в сумі 176 677,87 грн., а також розстрочку заборгованості вимог третьої та четвертої черги терміном на 6-ть років з поквартальною виплатою згідно з планом-графіком.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що подана на затвердження мирова угода повністю відповідає вимогам Закону, не порушує інтереси кредиторів та боржника та оскаржуваною ухвалою затвердив її.

Однак, судом апеляційної інстанції при розгляді матеріалів справи встановлено, що судом порушено вимоги п.3 ст.36 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки умовами мирової угоди передбачено списання (прощення) Івано-Франківський обласним центром зайнятості та відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Івано-Франківську заявленої та визнано заборгованості з пені та штрафних санкцій в розмірі 100%, поза як пені та штрафні санкції ДПІ в м.Івано-Франківську розстрочуються терміном на 6-ть років, що в свою чергу ставить кредиторів у нерівне становище.

Крім того, судом першої інстанції при затвердженні мирової угоди не взято до уваги те, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Івано-Франківську заявило свої кредиторські вимоги в сумі 42385,58 грн. і відповідно до повідомлення арбітражного керуючого визнані в повному обсязі. Крім того, відділенням подавались заяви про збільшення кредиторських вимог на суму 11304,68 грн. та 7680,00 грн., які ухвалами суду визнавались у повному обсязі. Однак умовами мирової угоди передбачено погашення заборгованості в сумі 50065,58 грн., що не відповідає дійсним заявленим та визнаним вимогам.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як така, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський  суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційне подання та апеляційну скаргу задоволити частково.

Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2006р. у справі № Б-7/198 скасувати.

Справу № Б-7/198 про банкрутство ВАТ «Івано-Франківська меблева фабрика», м.Івано-Франківськ передати на розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий       суддя                                                                 Михалюк О.В.

суддя                                                                                              Новосад Д.Ф.

суддя                                                                                              Мельник Г.І.